Ухвала від 08.05.2025 по справі 357/5217/25

Справа № 357/5217/25

1-кп/357/728/25

УХВАЛА

08.05.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 ,

цивільних позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого та цивільних позивачів ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024110000000699 від 25.12.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква, Київської області, громадянин України зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024110000000699, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

1.1. Захисник ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.01.205 накладено арешт на автомобіль «Ауді А4», н.з. НОМЕР_1 . У зв'язку з тим, що наразі всі слідчі дії та експертизи в кримінальному провадженні проведені, на думку захисника відпала потреба в подальшому арешті вказаного майна.

2. В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Захисник ОСОБА_10 клопотання підтримав, просив його задовольнити та скасувати накладений арешт.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримали подане клопотання, просив його задовольнити.

2.3. Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, зауваживши, що воно є передчасним, а доля речового доказу має вирішуватись при ухваленні остаточного рішення у кримінальному провадженні.

3. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.2. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

3.3. Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що обвинувачений, його захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.4. Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В цьому випадку захисник вказує на відсутність подальшої потреби арешту майна.

3.5. Із матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.01.2025 (справа № 761/40/25) задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні № 120241100000000699 від 25.12.2025. Накладено арешт на автомобіль «Ауді А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_12 . Метою накладення арешту визначено забезпечення збереження речових доказів.

3.6. Водночас відповідно до наданих захисником пояснень, в зазначеній ухвалі допущена одруківка, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зазначений автомобіль на праві приватної власності належить обвинуваченому.

3.7. В ч. 3 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

3.8. Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.9. Накладення арешту на майно є тимчасовим позбавленням прав на нього у зв'язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час накладення арешту на майно потреби досудового розслідування виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

3.10. Разом з тим, утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі мають бути як найшвидше повернуті власнику.

3.11. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 357 КПК України речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом.

3.12. Водночас в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження (прокурор, захисник, потерпілий, цивільні позивачі та їх представник) не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи визначено обмежити допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючи даних та документів, долучених до цивільних позовів.

3.13. Суд зауважує, що на первинному етапі досудового розслідування накладення арешту, зокрема з метою проведення відповідних судових експертиз, слідчого експерименту й інших слідчих дій вбачається абсолютно виправданим. Проте після проведення експертиз, здійснення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій та належного відображення їх результатів у процесуальних документах потреба в утриманні такого майна мінімізована, а зважаючи на відсутність подальшої потреби дослідження речових доказів, фактично відсутня.

4. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що потреба у подальшому арешті «Ауді А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою збереження речового доказу відпала, тому клопотання про скасування арешту з майна підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 170-173, 174, 372, 376 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.01.2025 у справі № 761/40/25, на автомобіль «Ауді А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 .

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремому оскарженню до ухвалення судового рішення по суті, не підлягає.

СуддяОСОБА_13

Попередній документ
127211769
Наступний документ
127211771
Інформація про рішення:
№ рішення: 127211770
№ справи: 357/5217/25
Дата рішення: 08.05.2025
Дата публікації: 12.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.10.2025)
Дата надходження: 08.10.2025
Розклад засідань:
22.04.2025 11:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
30.04.2025 15:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
08.05.2025 15:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
11.06.2025 11:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
25.06.2025 14:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
09.07.2025 14:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
11.08.2025 14:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
26.08.2025 14:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
14.10.2025 12:30 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОЗНЮК ОКСАНА ЛЕОНІДІВНА
суддя-доповідач:
ВОЗНЮК ОКСАНА ЛЕОНІДІВНА
законний представник цивільного позивача:
Пасічник Світлана Григорівна
захисник:
Бойчук Віталій Миколайович
обвинувачений:
Шевчук Едуард Олександрович
потерпілий:
Пасічник Олександр Васильович
представник потерпілого:
Молинь Роман Петрович
цивільний позивач:
Пасічник Дмитро Юрійович