Справа № 357/5217/25
1-кп/357/728/25
08.05.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 ,
цивільних позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого та цивільних позивачів ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024110000000699 від 25.12.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква, Київської області, громадянин України зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
1. На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024110000000699, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
1.1. Від прокурора 08.05.2025 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .
1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2025 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали визначений до 26.05.2025. Однак розглянути кримінальне провадження до вказаного строку не вбачається за можливе, у зв'язку з чим просить відповідно до вимог ст. 331 КПК України продовжити строк дії запобіжного заходу на 2 місяці.
1.3. Прокурор у клопотанні вказує, що наразі продовжують існувати ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду, і незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.
2. В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в ньому.
2.2. Потерпілий, цивільні позивачі та їх представник підтримали позицію прокурора.
2.3. Захисник ОСОБА_10 проти задоволення клопотання заперечував. Зауважив, що зазначені прокурором ризики відсутні. ОСОБА_8 жодного разу не порушував своїх процесуальних обов'язків. Щодо впливу на свідків, зауважив, що наразі всі свідки допитані, тому вплив на них не є можливим. Відтак просив змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме особисте зобов'язання.
2.4. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.
3. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК.
3.2. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_8 , обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком до 26.05.2025 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
3.3. Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
3.4. Згідно із ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
3.5. Одночасно, виходячи із положень ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Такі обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
3.6. Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає чотири рівня дослідження обставин (фактів):
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) врахування строку застосування запобіжного заходу.
3.7. Із обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відносяться до тяжких злочинів, відповідно до вимог ч. 5 ст.12 КК України.
3.8. Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, зокрема судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
3.9. Водночас оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України.
3.10. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, то вони заслуговують на увагу.
3.10.1. На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду,
- незаконного впливу на свідків, потерпілих, експертів та спеціалістів;
3.10.2. ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Отже, очікування можливого вироку, що передбачає реальний термін ув'язнення, може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є слабкі соціальні зв'язки (обвинувачений не одружений, не має дітей).
3.10.3. Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих.
При цьому ризик незаконного впливу на інших осіб об'єктивується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких умов суд доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків та потерпілого, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, обвинувачений може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
При цьому судом враховується, що наразі в судовому засіданні встановлений спрощений порядок дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, водночас ч. 2 вказаної статті передбачена можливість зміни обсягу доказів протягом всього судового розгляду.
3.11. Враховуючи встановлену наявність ризиків, передбачених п. 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд вважає обґрунтованою необхідність у продовженні обвинуваченому строку домашнього арешту у нічний час доби.
3.12. Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу
3.12.1. Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.
3.12.2. Частиною 1 ст. 176 КПК України закріплена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
3.12.3. В цьому кримінальному провадженні на даному етапі суд не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, адже цей захід пов'язаний з цілодобовим вільним пересуванням підозрюваного, що не забезпечить нівелювання ризику переховуватися від суду.
3.12.4. Водночас, вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора, суд також виходить із того, що продовження строку домашнього арешту у певний час доби не становить надмірного втручання в права людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. На сьогоднішній день строк нічного домашнього арешту та дії обов'язків становить менше двох місяців. Таким чином, він не є надмірними для нормального життя обвинуваченого і відсутні підстави враховувати сплив строку застосування домашнього арешту в контексті зміни запобіжного заходу та/або зменшення кількості обов'язків, оскільки станом на сьогоднішній день вони виступають належним балансостворюючим фактором захисту прав і інтересів обвинуваченого і суспільних інтересів у здійсненні оперативного і об'єктивного судового розгляду.
3.13. Водночас суд вважає за необхідне продовжити дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 , обов'язків, що передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
4. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 7, 176-178, 181, 193, 194, 196, 331, 372, 376, 392-395 КПК України, Суд
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
2. Продовжити до 08.07.2025 (включно) строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_8 , застосованого згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2025, заборонивши йому з 22:00 год по 06:00 год залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги.
3. Продовжити до 08.07.2025 (включно) строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_8 , а саме:
- прибувати до суду по першому виклику;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобу зв'язку;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу прокурора або суду.
4. Ухвала суду щодо застосування (продовження) запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
5. Ухвалу направити на виконання до Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
6. На ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
7. Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_12