Справа № 357/4907/25
Провадження № 2/357/3123/25
08 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
08.04.2025 позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Зваду О.А., через систему «Електронний суд» звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову та до досягнення їх повноліття.
В обґрунтування позову вказано, що позивач та відповідач з 09.03.2019 перебувають в зареєстрованому шлюбі, сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачем. Відповідач добровільно брати участь в утриманні спільних дітей відмовляється та тривалий час участі в їх вихованні не приймає, а позивач немає можливості забезпечити дітей всім необхідним, тому вимушена звернутись до суду із заявою про стягнення аліментів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
11.04.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи 08.05.2025.
02.05.2025 відповідач подав до суду відзив на позов, в обгрунтування якого вказано, що станом на квітень 2025 року він не має постійного місця роботи та не отримує офіційного доходу. У зв'язку з цим не має стабільного джерела прибутку, що унеможливлює сплату аліментів у розмірі, який може бути визначений як мінімально гарантований. Окрім того, має серйозні проблеми зі здоров'ям, оскільки в нього діагностовано секвестровані міжхребцеві грижі поперекового відділу хребта, що супроводжуються постійними больовими синдромами, обмеженням рухливості та необхідністю проходження лікування. У зв'язку з цим він не має змоги виконувати фізичну або тривалу сидячу роботу, що значно обмежує його можливості для працевлаштування та отримання доходу. Наразі перебуває в активному процесі відновлення та пошуку доступного підробітку, проте до моменту покращення фізичного та матеріального стану повноцінне виконання аліментних зобов'язань є об'єктивно неможливим. Додатково звернув увагу на те, що на момент розгляду справи має заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі близько 15 000 грн, яка виникла за орендовану квартиру, в якій фактично не проживав з листопада 2024 року та яка орендувалася для спільного проживання з дружиною ОСОБА_1 та двох дітей. В подальшому, житло використовувалося позивачем та її нинішнім співмешканцем. Незважаючи на це, задля уникнення конфлікту та в інтересах дітей, він взяв на себе зобов'язання погасити борг самостійно, що значно ускладнило його фінансове становище. Вказує, що не володіє будь-яким нерухомим майном, транспортними засобами, земельними ділянками або депозитами, які могли б бути джерелом доходу або реалізовані для забезпечення аліментних зобов'язань. У нього відсутні будь-які фінансові накопичення, а щомісячні витрати фактично покривають лише базові потреби та існування. Частково визнав позов та просив встановити фіксовану суму аліментів у межах розмірі по 1 000 грн на кожну дитину щомісячно (разом 2000 грн.).
08.05.2025 позивач звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
08.05.2025 від відповідача надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі, позов визнає у повному обсязі, раніше поданий відзив не підтримує.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 09.03.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.03.2019.
Від спільного проживання сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1400, та серії НОМЕР_3 , актовий запис № 886.
Відповідно до витягу з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади № 15.2-03/5548 від 07.03.2025, ОСОБА_1 разом з дітьми зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1283195 від 11.04.2025.
При вирішенні справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 180 Сімейного кодексу (СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України) .
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СК України).
За вказаною вище правовою нормою законодавцем передбачено загальне правило про стягнення аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частки доходу платника аліментів.
Суд зазначає, що положення ч. 5 ст. 183 СК України вирішує умови стягнення аліментів у наказному провадженні. Інститут наказного провадження спрямований на вирішення справ, що носять безспірний характер, тому слід дійти висновку, що вказана норма містить орієнтир розміру аліментів, який може вважатися безспірним і мінімальним, при цьому в позовному провадженні розмір аліментів визначається судом на підставі поданих сторонами у справі доказів.
Приписами ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, наявність визначеного законом обов'язку обох батьків утримувати власних дітей, відсутність домовленості між сторонами (батьками) про утримання дітей, а також визнанням відповідачем заявлених вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення повноліття.
Слід роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 265, 268, 282, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.04.2025 і до досягнення повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання (складення).
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. Ю. Цуранов