Вирок від 09.05.2025 по справі 355/103/25

Справа № 355/103/25

Провадження № 1-кп/355/102/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2025 р. селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

учасників кримінального провадження:

-прокурора ОСОБА_3 ,

-обвинуваченого ОСОБА_4 ,

-захисника ОСОБА_5 ,

-потерпілого ОСОБА_6 ,

-представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000415 від 20 серпня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в

с. Великий Мидськ Костопільського району Рівненської області, українець, громадянин України, військовозобов'язаний, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працює на посаді фінансового директора ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», інвалідності не має, одружений, неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не має, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Судом визнано доведеним, що 19 серпня 2024 року, близько 18:40 год., водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Renault Koleos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі - вулиці Миру села Волошинівка Броварського району Київської області в напрямку смт. Баришівка, в порушення вимог пунктів 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (надалі також Правила дорожнього руху, ПДР), а саме:

- пункт 2.3 б) ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- пункт 2.3 б) ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху,

проявив злочинну недбалість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, а також порушуючи вимоги пункту

10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, а саме:

- пункт 10.1 ПДР - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,

- пункт 16.13 ПДР - перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо чи праворуч,

перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перед поворотом ліворуч не дав дорогу транспортному засобу, що рухався рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого, виконуючи маневр повороту ліворуч на вулицю Дарницька, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з мотоциклом «Honda CBF 600N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в зустрічному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «Honda CBF 600N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події.

Смерть ОСОБА_8 настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів, з розвитком крововтрати та шоку.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3 б), д), пункту 10.1 та пункту 16.13 Правил дорожнього руху, перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8 .

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Суд дійшов висновку щодо доведеності обвинувачення, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, будучи допитаним у судовому засіданні 07.05.2025 обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав та надав покази, що 19.08.2024, надвечір (близько 19-ої години), але ще в світлий час доби, він, керуючи автомобілем «Renault Koleos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», рухався у с. Волошинівка зі сторони автотраси Київ-Харків в сторону селища Баришівка по вулиці Миру. В межах села Волошинівка рухався із незначною швидкістю, не більше 40 км/год. Доїхавши до перехрестя вулиці Миру із вулицею Дарницька, зупинивши автомобіль, ОСОБА_4 пересвідчився, що в зустрічному напрямку транспортних засобів немає, почав здійснювати маневр повороту ліворуч. За показами обвинуваченого, здійснюючи маневр ліворуч, він їхав із незначною швидкістю, 1-2 км/год. Майже закінчивши маневр та майже проїхавши зустрічну смугу руху, відчув сильний удар у праву сторону автомобіля (передні пасажирські двері). Вийшовши із автомобіля, побачив, що відбулося зіткнення мотоцикла із його автомобілем. Біля мотоцикла побачив чоловіка, що не рухався та не мав ознак життя. ОСОБА_4 викликав швидку медичну допомогу та поліцію. Лікарі констатували смерть мотоцикліста. Із місця події обвинувачений нікуди не відлучався. Слідчі перевірили ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння, результат був негативний. В подальшому здійснено забір його крові на вміст алкоголю, результат негативний.

Із висновками судових експертиз, якими встановлено порушення ОСОБА_4 вимог п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, обвинувачений погодився. При цьому, на думку обвинуваченого, він міг не помітити мотоцикл, оскільки ліворуч ростуть дерева, від яких, зважаючи на вечірній час, створювались тіні саме в тій смузі, де рухався мотоцикліст. Зважаючи на темний одяг мотоцикліста, темний колір мотоцикла, а також з огляду на велику швидкість мотоцикла, ОСОБА_4 міг його не помітити.

Обвинувачений зауважив також, що згідно із висновками експертів, мотоциклістом також порушені ПДР, що знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із ДТП. Якби швидкість мотоцикліста була в межах дозволеної, зіткнення не сталося б.

Обвинувачений додав, що стягнення за порушення ним Правил дорожнього руху як до, так і після дати ДТП відсутні, він є водієм із значним стажем, має потребу в транспорті, оскільки має віддалене місце роботи, до якого їздить автомобілем.

Означені показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає належними, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, а також визнає такі докази допустимими, враховуючи, що вони отримані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі також КПК України).

Тобто, цими процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст. 84 КПК України, у взаємозв'язку із ст. 95 КПК України, підтверджуються обставини, визначені ст. 91 даного Кодексу.

Будучи допитаним в судовому засіданні 09.04.2025 відповідно до ст. 353 КПК України, у взаємозв'язку із ч. 2, 3, 5 - 14 ст. 352 КПК України, потерпілий ОСОБА_6 надав показання, що загиблий мотоцикліст ОСОБА_8 є його рідним братом. Близько 19-ої години 19.08.2024 по телефону ОСОБА_6 повідомив батько, що трапилася ДТП, у якій загинув його брат. Прибувши на місце події, побачив брата, що лежав без ознак життя біля розбитого мотоцикла. Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - водій автомобіля «Renault Koleos» ОСОБА_4 - був на місці ДТП. Викликані швидка медична допомога та слідчі прибули на місце пригоди. ОСОБА_4 брав участь у слідчих діях. Після проведення всіх дій тіло брата доставили в морг. В подальшому отримали свідоцтво про смерть брата, ОСОБА_8 . Потрепілий повідомив, що мотоциклом «Honda CBF 600N» брат користувався з 2020 року, посвідчення водія на керування транспортними засобами категорії «А» ОСОБА_8 отримав у 2012 році. До адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, наскільки відомо ОСОБА_6 , його брат, ОСОБА_8 , не притягався.

Крім того, будучи допитаним у судовому засіданні 06.03.2025, відповідно до вимог ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_9 надав показання, що 19.08.2024 він з товаришем був біля магазину по вул. Миру в с. Волошинівка. Був вечір (близько 18-та - 19-та година), але ще було світло, була суха, сонячна погода, дорожнє покриття (афальт) сухе, інтенсивності руху не було. Свідок бачив, як автомобіль під керуванням ОСОБА_4 рухався зі сторони траси Київ-Харків в напрямку селища Баришівка, для чого автомобілю потрібно було повернути ліворуч на вулицю Дарницьку. За показами свідка, водій автомобіля загальмував, майже до повної зупинки авто, ввімкнув покажчик повороту ліворуч і повертав. Як потім з'ясувалося, по зустрічній автомобілю смузі рухався мотоцикл в сторону траси Київ-Харків, відбулося зіткнення. Свідок підбіг до потерпілого, щоб надати допомогу, але ознак життя у потерпілого одразу не було. Були викликані швидка медична допомога, поліція. ОСОБА_4 місце події не залишав, брав участь у слідчих діях.

Також свідок зазначив, що до зіткнення мотоцикла не бачив, оскільки стояв боком по відношенню до напрямку руху мотоцикла, в ту сторону не дивися. Те, що швидкість руху мотоцикла була дуже високою (на особисту думку свідка, близько 100 км/год), свідчить сила удару, характер ушкоджень тіла, які він особисто бачив (стан кінцівок та голови мотоцикліста). Також свідок надав покази, що брав участь у слідчому експерименті, надавав пояснення слідчому щодо обставин руху автомобіля. Свідок має чинне посвідчення водія на керування транспортними засобами, отримував його давно, водій зі стажем.

Вказані показання потерпілого та свідка суд визнає належними, оскільки вони прямо і побічно підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів. Також суд визнає такі докази допустимими, враховуючи, що останні отримані в порядку, встановленому КПК України.

Тобто, цими показаннями, які є процесуальними джерелами доказів у розумінні ст. 84 КПК України, підтверджуються обставини, визначені ст. 91 даного Кодексу, а саме, час, місце та спосіб вчинення злочину.

Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України, щодо свідка в ході судового розгляду встановлено не було.

Даних, передбачених ч. 2 ст. 96 КПК України, відносно допитаного судом свідка для доведення недостовірності його показань, а саме: показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останнього, під час судового розгляду встановлено не було.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_9 є послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та підтверджуються іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема:

1) протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 123-131), здійсненого з 20 год 40 хв по 21 год 40 хв, який був проведений старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області капітаном поліції ОСОБА_10 за участю понятих; схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.08.2024 (т. 1 а.с. 132), фототаблицею до протоколу огляду місця ДТП (т. 1 а.с. 133-139), з яких вбачається, що на автодорозі Київ-Харків, центр села Волошинівка, на перехресті вулиць Миру та Дарницька, розташований автомобіль марки «Renault Koleos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що задньою частиною знаходиться в смузі руху в напрямку від центра села Волошинівка (в напрямку а/д Київ-Харків) та передньою частиною повернутий в напрямку руху вул. Дарницька; в смузі для руху в напрямку від центра села Волошинівка (в напрямку а/д Київ-Харків) знаходиться мотоцикл «Honda», біля якого знаходиться труп чоловічої статі.

2) Лікарським свідоцтвом про смерть № 215 від 20.08.2024 (т. 1 а.с. 154-155), причина смерті: крововтрата. Шок. Множинні переломи кісток скелету із ушкодженнями внутрішніх органів. Мотоцикліст, травмований при зіткненні з легковим автомобілем.

3) висновком експерта Київського обласного бюро судово-медичної експертизи №215 (експертиза розпочата 20.08.2024 та закінчена 16.09.2024) (т. 1 а.с. 163-168), в якому зазначено, що смерть гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів, розвитком крововтрати та шоку. Виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими, виникли в короткий проміжок часу та об'єднані одним спільним механізмом травми - дорожньо-транспортної пригоди (мотоциклетна травма) і в своїй сукупності мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого;

4)постановою про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 20.08.2025 (т. 1 а.с. 190-191), протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, від 20.08.2024 (т. 1 а.с. 189), постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 20.08.2024 (т. 1 а.с. 192), протоколом огляду предмету від 20.12.2024 (т. 1 а.с. 193), за якими знято відеозапис з зовнішніх камер відеоспостережень Волошинівської сільської ради, які направлені на проїжджу частину вул. Миру в межах населеного пункту «Волошинівка» в районі буд. 25; в ході перегляду відеофайлу:

«20240819202459292_с5872а8ее1f416b9c2b96ce53139702_K49845325.mp4» встановлено: на 00-42 хв відеозапису в правій частині кадру з'являється мотоцикл «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 , що рухається по проїзній частині дороги та на 00:51 хв зникає з поля зору пристрою відеофіксації; компакт диск DWD-R (MAP678AU02180405.3) з відеозаписом з камери відеоспостереження з відеозаписом проїзду мотоцикла «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 , з приміщення по вул. Миру, буд. 25, в с. Волошинівка, Броварського району Київської області визнано речовим доказом.

Відеофайл: «20240819202459292_с5872а8ее1f416b9c2b96ce53139702_K49845325.mp4», що знаходиться на компакт-диску (т. 1 а.с. 194) був відтворений та досліджений у судовому засіданні 09.04.2025.

5) висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/48349-ФП від 22.11.2024 (т. 2 а.с. 3-7), відповідно до якого виходячи з даних відеофайлу:

«20240819202459292_с5872а8ее1f416b9c2b96ce53139702_K49845325.mp4» та вихідних даних, наданих на дослідження, швидкість мотоцикла «Honda CBF 600N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в момент появи його в полі зору пристрою відеофіксації становить 82,8 км/год ± 3,31 км/год.

6) висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №9152/9153/24-52 від 20.12.2024 (т. 1 а.с. 235-247), складеного за результатами проведення комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи, за яким:

-первинний контакт транспортних засобів відбувся між передньою частиною мотоцикла «Honda CBF 600N» н.з. НОМЕР_2 та правою боковою частиною автомобіля «Renault Koleos» н.з. НОМЕР_1 .

В момент первісного контакту поздовжні вісі автомобілів знаходились під тупим кутом величиною близько 135?, який був розкритий по ходу годинникової стрілки відносно повздовжньої осі мотоцикла «Honda CBF 600N» н.з. НОМЕР_2 .

- місце зіткнення транспортних засобів розташовувалось приблизно в місці знаходження переднього колеса мотоцикла «Honda CBF 600N» н.з. НОМЕР_2 , коли його заднє колесо заходилось в кінці сліду гальмування (поз.5).

- швидкість руху мотоцикла «Honda CBF 600N» н.з. НОМЕР_2 перед гальмуванням складала понад 35 км/год.

Швидкість руху автомобіля марки «Renault Koleos» н.з. НОМЕР_1 в момент зіткнення з мотоциклом «Honda CBF 600N» н.з. НОМЕР_2 складала не менше 3,6…4км/год.

7)Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9154/24-52 від 16.09.2024 (т. 2 а.с. 30-36), складеного за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, за яким:

-на момент огляду автомобіля «Renault Koleos», н.з. НОМЕР_1 його робоча гальмівна система знаходиться у функціонально придатному стані. Ознак, які б могли свідчити про функціональну непридатність цієї гальмівної системи автомобіля перед даною ДТП, і будь-яких несправностей, які б могли стати технічною причиною виникнення даної пригоди, при експертному дослідженні не виявлено.

-на момент огляду автомобіля «Renault Koleos», н.з. НОМЕР_1 рульове керування знаходиться в функціонально придатному стані. Ознак, які б могли свідчити про функціональну непридатність цієї системи перед даною ДТП, і несправностей, які б могли стати технічною причиною виникнення даної пригоди, при експертному дослідженні не виявлено.

-На момент огляду автомобіля «Renault Koleos», н.з. НОМЕР_1 його ходова частина знаходиться у технічно несправному стані. Ознак, які б могли свідчити про функціональну непридатність цієї системи перед даною ДТП, і будь-яких несправностей, які б могли стати технічною причиною виникнення даної пригоди, при експертному дослідженні не виявлено. Виявлена несправність має аварійний характер утворення і виникли в процесі розвитку даної ДТП, а не до неї.

8)Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9155/24-52 від 18.10.2024 (т. 1 а.с. 225-229), складеного за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, за яким:

-на момент огляду мотоцикла «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 його гальмівна система переднього колеса знаходиться у технічно несправному стані, а заднього в технічно справному стані. Ознак, які б могли свідчити про функціональну непридатність усієї гальмівної системи мотоцикла перед даною ДТП, і будь-яких несправностей, які б могли стати технічною причиною виникнення даної пригоди, при експертному дослідженні не виявлено. Виявлені несправності гальмівної системи переднього колеса мотоцикла «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 мають аварійний характер утворення і виникли в процесі розвитку даної ДТП, а не до неї.

-на момент огляду мотоцикла «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 його система рульового керування знаходиться у технічно несправному стані. Ознак, які б могли свідчити про функціональну непридатність цієї системи перед даною ДТП, і будь-яких несправностей, які б могли стати технічною причиною виникнення даної пригоди, при експертному дослідженні не виявлено. Виявлені несправності системи рульового управління мотоцикла «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 мають аварійний характер утворення і виникли в процесі розвитку даної ДТП, а не до неї.

9) протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2024 зі схемою та фототаблицями (т. 1 а.с. 209-219) з метою встановлення загальної видимості рухомих та нерухомих об'єктів в місці зіткнення. Згідно із протоколом, встановлено, що така видимість складає понад 300 м.

10) протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2024 зі схемою та фототаблицями (т. 1 а.с. 195-207), відповідно до якого експериментальним шляхом було встановлено швидкість руху мотоцикла на момент ДТП. Згідно із протоколом, встановлено, що безпосередньо перед зіткненням мотоцикліст рухався зі швидкістю 87 км/год.

11) висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №11559/24-52 від 25.12.2024 (т. 2 а.с. 15-24), складеного за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, за яким:

-в даній дорожній ситуації та з технічної точки зору водій автомобіля RENAULT ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 і 16.13 ПДР України.

В свою чергу водій мотоцикла HONDA ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 і 12.9 б) ПДР України.

-З технічної точки зору, водій автомобіля RENAULT ОСОБА_4 при встановлених обставинах зближення транспортних засобів, мав технічну можливість уникнути даної ДТП шляхом дотримання ним вимог п.п. 10.1 і 16.13 ПДР України й відсутність факторів, які б могли перешкоджати йому виконати ці вимоги, свідчать про невідповідність дій водія автомобіля RENAULT ОСОБА_4 вимогам п.п. 10.1 та 16.13 ПДР України, які й знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

-Водій мотоцикла HONDA ОСОБА_8 (як при фактичній так і при дозволеній швидкості руху на даній ділянці дороги) мав тезнічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення та тим самим уникнути контактування шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для свого руху, тобто, шляхом виконання нормативних вимог п. 12.3 ПДР України.

-Наявність у водія мотоцикла HONDA ОСОБА_8 технічної можливості уникнення пригоди, свідчать про невідповідність дій водія ОСОБА_8 вимогам п. 12.3 ПДР України, які й знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

Для оцінки дій водія мотоцикла HONDA ОСОБА_8 відповідно до вимог п. 12.4 ПДР України спеціальних знань у сфері судової автотехніки не потрібно, дана оцінка може бути здійснена слідством (судом) самостійно, шляхом порівняння фактичної швидкості руху мотоцикла перед даної ДТП з максимально дозволеною швидкістю руху на даній ділянці дороги (50 км/год).

Суд вважає, що зібрані та досліджені у кримінальному провадженні докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства

3.Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох визначальних обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.

За таких обставин, відповідно до положень Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, безпосередньому дослідженні доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень Європейського суду з прав людини означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Підстав, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

4.Обставини, які пом'якшують та/або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений визнав свою вину, надавав органу досудового розслідування та суду пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, брав участь у слідчих діях, висловлював та висловлює жаль щодо вчиненого, співчуття рідним щодо втрати близької людини.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду щодо прояву щирого каяття обвинуваченого, викладені у постанові від 20.09.2023 по справі №944/5954/22.

Так, у вищевказаній постанові зазначено, що при встановленні обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щирого каяття, необхідно враховувати, що щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.08.2022 по справі №695/492/20, активне сприяння розкриттю злочину як обставина, яка пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, у розумінні ст. 67 КК України, судом не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.

Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 135/563/22.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року) (рішення Конституційного Суду України від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011).

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Як роз'яснено у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 14.09.2023 за результатами розгляду справи № 524/12818/21, санкція ч. 2 ст. 286 КК України надає суду можливість як призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Указане положення закону має альтернативний характер застосування і це питання, як визначив законодавець, суд вирішує на власний розсуд («судова дискреція») залежно від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог Правил дорожнього руху, їх наслідків, тощо.

На підставі викладеного, вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, є необережним злочином, тобто обвинувачений не мав конкретних мотивів чи умислу на вчинення злочину, при цьому обвинувачений жалкує про вчинене, не заперечує проти відшкодування шкоди.

Також суд враховує особу ОСОБА_4 та його вік (48 років); соціальний становище (перебуває у шлюбі, має зареєстроване та постійне місце проживання, працює на відповідальній посаді у господарському товаристві); стан здоров'я (особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має); те, що ОСОБА_4 не судимий; характеристику обвинуваченого (від 29.01.2025); поведінку обвинуваченого після вчинення правопорушення (місце дорожньо-транспортної пригоди не покинув, надавав показання, брав участь у слідчих діях, висловлює жаль та співчуття рідним), визнання ним вини у вчиненому у даному провадженні, а також готовність нести за це відповідальність, відсутність цивільного позову станом на дату розгляду справи; наявність обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію сторони обвинувачення та потерпілих в частині призначення обвинуваченому покарання, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

На переконання суду, призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є обґрунтованим, оскільки, враховуючи, що кримінальне правопорушення ОСОБА_4 було вчинено внаслідок невідповідності його дій вимогам пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, не застосування судом такого виду додаткового покарання не буде мати позитивного впливу на виправлення ОСОБА_4 , який проявив неуважність, порушивши правила дорожнього руху, що призвело до наслідків у вигляді смерті особи молодого віку і не буде сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів особи й суспільства.

Разом з тим, при визначенні у резолютивній частині вироку конкретного строку позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує висновки експертів щодо порушення і іншим учасником ДТП Правил дорожнього руху, а також доводи сторони захисту щодо потреби обвинуваченого у керуванні автомобілем.

Крім того, згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування ст. 75 КК України.

Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення ст. 75 КК, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, але й інші обставини справи.

Вищевказаний правовий висновок щодо застосування положень ст. 75 КК України, викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2023 по справі № 462/3095/20.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом обставини вчиненого кримінального правопорушення, позицію прокурора в судових дебатах про те, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без ізоляції від суспільства та те, що потерпілий погодився із позицією прокурора, суд доходить висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання, в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з подальшим звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання та спосіб його виконання, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.

За приписами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києвавід 28.08.2024 у справі №761/30848/24 (провадження № 1-кс/761/20368/2024) (т. 1 а.с. 150-152) задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на мотоцикл «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 13.03.2020 на праві власності належить ОСОБА_8 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києвавід 28.08.2024 у справі №761/30849/24 (провадження № 1-кс/761/20369/2024) (т. 1 а.с. 27-29, 147-149) задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на автомобіль «Renault Koleos», н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 31.10.2023 на праві власності належить ПАТ «Звенигородський Сироробний Комбінат» PRJSC «ZCPP», місце знаходження: Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Козачанська, 35А.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судовий розгляд справи по суті завершено, суд вбачає за необхідне скасувати вищевказані арешти.

У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України,ст. 100, 124, 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, якщо він протягом 3 (трьох) роківне вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі обов'язки:

1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 4 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік виконувати самостійно.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2024 у справі №761/30848/24 (провадження № 1-кс/761/20368/2024) на мотоцикл «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 13.03.2020 на праві власності належить ОСОБА_8 , - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києвавід 28.08.2024 у справі №761/30849/24 (провадження № 1-кс/761/20369/2024) на автомобіль «Renault Koleos», н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 31.10.2023 на праві власності належить ПАТ «Звенигородський Сироробний Комбінат» PRJSC «ZCPP», - скасувати.

Вирішити питання щодо речових доказів відповідно до постанов слідчого від 20.08.2024, а саме:

1) Компакт-диск з відеозаписом проїзду мотоцикла «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 , з приміщення по АДРЕСА_3 , - залишити та зберігати у матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024110000000415 від 20.08.2024.

2) Після набрання вироком законної силимотоцикл марки «Honda CBF 600N», н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 13.03.2020 на праві власності належить ОСОБА_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що поміщений на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою:Київська область, Бориспільський район, с. Семенівка, вул. Піщана, 15, - видати власнику (спадкоємцям власника).

3) Після набрання вироком законної силиавтомобіль марки «Renault Koleos», н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 31.10.2023 на праві власності належить ПАТ «Звенигородський Сироробний Комбінат» PRJSC «ZCPP» та зареєстрований за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Козачанська, 35А, що поміщений на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою:Київська область, Бориспільський район, с. Семенівка, вул. Піщана, 15, - видати власнику (уповноважденому представнику власника).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави (UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Баришівська сел/24060300; Код отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; Код класифікації доходів бюджету 24060300; Назва платежу: «Інші надходження» за проведення експертизи по кримінальному провадженню) судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12024110000000415 від 20.08.2024, на загальну суму 72 930,60 грн, а саме:

- судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № 9154/24-52 від 16.09.2024, виконана Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз - 17038 гривень 80 копійок;

- судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № 9155/24-52 від 18.10.2024, виконана Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз - 17038 гривень 80 копійок;

- судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічні дослідження» № 9152/9153/24-52 від 20.12.2024, виконана Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз - 24611 гривень 60 копійок;

- судова фототехнічна експертиза № СЕ-19/111-24/48349-ФП від 22.11.2024, виконана Київським НДЕКЦ МВС України - 4775 гривень 40 копійок;

- судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю «Дослідження механізму та обставин дорожньо-транспортних пригод» № 11559/24-52 від 25.12.2024, виконана Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз - 9466 гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, потерпілому та обвинуваченому.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області ОСОБА_11

Попередній документ
127211734
Наступний документ
127211736
Інформація про рішення:
№ рішення: 127211735
№ справи: 355/103/25
Дата рішення: 09.05.2025
Дата публікації: 12.05.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Баришівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (13.06.2025)
Дата надходження: 21.01.2025
Розклад засідань:
24.01.2025 14:00 Баришівський районний суд Київської області
19.02.2025 15:00 Баришівський районний суд Київської області
06.03.2025 11:00 Баришівський районний суд Київської області
09.04.2025 10:00 Баришівський районний суд Київської області
07.05.2025 10:30 Баришівський районний суд Київської області
09.05.2025 10:00 Баришівський районний суд Київської області