Справа № 352/646/25
Провадження № 2-а/352/21/25
09 травня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю: представника позивача Белей О.Б.,
представника відповідача Горблянського В.Я.,
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №210 від 14.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
20.03.2025 року позивач звернувся до Тисменицького районного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №210 від 14.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що постановою №210 від 14.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що не відповідає обставинам справи, винесеною з порушенням прав позивача та чинного законодавства, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування позовних вимог вказав, що постанова містить посилання на те, що ОСОБА_1 був належно сповіщеним рекомендованим листом про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10:00 год. 11.02.2025 року по розпорядженню №13/356 від 04.02.2025 року, натомість у постанові №210 від 14.03.2025 року не вказано номер рекомендованого відправлення АТ «Укрпошта», що унеможливлює відстеження такого з метою встановлення підстав його повернення, тому, як вважає позивач, докази на підтвердження факту його належного сповіщення про надходження листа із мобілізаційним розпорядженням викладені відповідачем не в повному обсязі.
Також у постанові зазначено про відповідальність за порушення правил військового обліку у зв'язку із неприбуттям за мобілізаційним розпорядженням та вказано про порушення вимог абз.2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак, така відповідальність, на думку позивача, наступає за порушення вимог абз.2 ч.3 ст. 22 цього Закону. Окрім цього позивача не було ознайомлено із матеріалами адміністративної справи щодо нього. Зазначає, що він прийнятий на облік 16.01.2004 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , облікові дані його оновлені, що підтверджується роздруківкою з застосунку «Резерв+», він є особою з інвалідністю ІІІ групи, тобто, як вказує позивач, у нього не було умислу не отримувати листа від ТЦК щодо його прибуття на 11.02.2025 року в дану установу. Зауважив, що його представником адвокатом О.Белей здійснений запит відповідачу з метою надання інформації стосовно адміністративної справи щодо позивача, однак станом на подання позовної заяви до суду відповідь на запит ще не надійшла.
Тому просить скасувати постанову №210 від 14.03.2025 року, а провадження по справі щодо нього закрити.
ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, в якому із позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що згідно наявних облікових даних АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відома адреса проживання АДРЕСА_1 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 26.02.2025 числиться як порушник військового обліку та таким щодо якого направлено звернення в відділення поліції № 1 РУП ГУНП (м. Тисмениця) про доставлення до ТЦК та СП для притягнення до адміністративної відповідальності, у зв'язку із неприбуттям по розпорядженню № 13/356, право на відстрочку не оформляв, відомостей про ВЛК немає, є відомості про наявність ІІІ групи інвалідності до 09.03.2025, перебуває у вільних залишках та підлягає призову на військову службу по мобілізації.
12.03.2025, о 16 год. 00 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено факт адміністративного правопорушення згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Того ж дня помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 з правової роботи старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 54 від 12.03.2025. До протоколу № 54 від 12.03.2025 були долучені докази, а саме матеріали адміністративної справи, щодо громадянина ОСОБА_1 . Позивач зауважень щодо змісту протоколу та пояснень під час складання протоколу не надав. Розгляд справи про адміністративне правопорушення був призначений на 10 год. 00 хв. 14 березня 2025 року в приміщені кабінету №11 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами розгляду справи тимчасово виконуючим обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 210 від 14.03.2025, відповідно до якої за вчинене адміністративне правопорушення постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 17 тис. гривень.
Щодо твердження позивача про те, що йому надсилалося мобілізаційне розпорядження, а у оскаржуваній постанові зазначена невірна норма законодавства представник відповідача вказує, що позивач ніяк не міг оповіщатися мобілізаційним розпорядженням, так як воно видається тільки в умовах мирного часу та тільки після проходження військово-лікарської комісії для визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ). Також зазначив, що позивачу направлялася проста повістка для уточнення даних та проходження медичного огляду, а не для відправки до військової частини (бойова повістка). Таким чином, на думку представника відповідача, позивач не може порушувати абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як щодо нього не видавалося мобілізаційне розпорядження або бойова повістка.
Щодо твердження позивача, що оскаржувана постанова складалася без його участі, зауважив, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено складання постанови в присутності особи, яка вчинила правопорушення передбачені ст. 210, 210-1, 211 КУпАП.
Стосовно твердження позивача про те, що йому не було запропоновано надати пояснення та заявити клопотання, таке не відповідає дійсності, оскільки у позивача була можливість надати пояснення при складанні протоколу або ж під час розгляду справи, проте позивач своїми правами, які передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, не скористався.
Щодо неврахування при накладанні адміністративного стягнення наявності інвалідності у позивача вказав, що наявність інвалідності не звільняє від відповідальності та прямо не передбачено, як пом'якшуюча обставина, а також наявність ІІІ групи інвалідності ніяк не відміняє факту протиправної бездіяльності позивача та не впливає на склад адміністративного правопорушення.
Твердження про не зазначення у оскаржуваній постанові дати відправлення рекомендованого листа із повісткою не може слугувати підставою вважати відсутнім склад адміністративного правопорушення. Зазначення дати надсилання рекомендованого листа не змінює факту неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 по розпорядженню № 13/356 від 04.02.2024. Окрім цього, згідно із витягу відстеження руху рекомендованого листа 11.02.2025 відбулася невдала спроба вручення, тобто позивача все ж таки намагалися оповістити та вручити лист із повістко, проте позивач не вчинив жодних активних дії зі своєї сторони щоб отримати повістку. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ознайомившись із відзивом, представник позивача надала клопотання про долучення доказів, в якому вказала, що згідно відстеження поштового відправлення за №7740103780844 із мобільного застосунку «Укрпошта», дата невдалої спроби вручення вказаного листа 11.02.2025 року о 14:40:36 год, що спростовує пояснення відповідача про те, що позивача намагалися оповістити та вручити лист із повісткою. Так як така спроба була здійснена у день явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак після визначеного у розпорядженні №13/356 від 04.02.2025 року часу, а саме: 11.02.2025 року на 10:00 год (а.с.100-104).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 21.03.2025 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду.
Протокольною ухвалою суду від 09.05.2025 року постановлено задовольнити клопотання представника відповідача про долучення доказів.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 , керівника Тисменицької ТГ зобов'язано здійснити оповіщення, зазначених у додатку військовозобов'язаних за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх своєчасне прибуття 11.02.2025 року о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.53).
Згідно Додатку №1 Поіменний список військовозобов'язаних Тисменицької ТГ, які підлягають явці за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 11.02.2025 року о 10:00 год включає, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 (а.с.53зв).
На виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №13/356 від 04.02.2025 року Тисменицькою міською радою було направлене оповіщення на адресу АДРЕСА_1 про явку ОСОБА_1 за викликом начальника РТЦК (а.с.89).
З фіскального чеку АТ «Укрпошта», ВПЗ Тисмениця, 1, вбачається, що рекомендоване повідомлення №7740103780844 адресату ОСОБА_1 було направлено 07.02.2025 року (а.с.54, 90).
Згідно відстеження статусу поштового відправлення за № 7740103780844, яке прийнято ВПЗ Тисмениця 77401 07.02.2025 року, таке повертається відправнику 15.02.2025 року з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою», при цьому невдала спроба вручення такого відбулася 11.02.2025 року (а.с.54зв).
Відповідно до протоколу №54 РТЦК про адміністративне правопорушення від 12.03.2025 року, складеного у м. Коломия, помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 з правової роботи старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , який є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт адміністративного правопорушення, а саме: порушення правил військового обліку з 26.02.2025 року з причин неприбуття за мобілізаційним розпорядженням №13/356 від 04.02.2025 року, чим порушено абз.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» п.п.2 п.1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, Порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.55-56).
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №210 від 14.03.2025 року на ОСОБА_1 , накладено штраф у розмірі 17000 грн, оскільки останній скоїв адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Постановою було установлено, громадянин ОСОБА_1 , 12.03.2025 року о 16:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено факт адміністративного правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 . Під час перевірки даних було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним і перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 є порушником правил військового обліку з 26.02.2025 року, у зв'язку із неприбуттям за мобілізаційним розпорядженням №13/356 від 04.02.2025 року, порушивши вимоги абз.2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив правопорушення, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, про що був складений протокол №54 від 12.03.2025 року. Розгляд справи призначено на 10:00 год 14.03.2025 року.
Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи прибув. Під час дослідження та оцінки доказів було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 був належно сповіщеним рекомендованим листом про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10:00 год. 11.02.2025 року по розпорядженню №13/356 від 04.02.2025 року. Проте громадянин ОСОБА_1 не прибув,, про поважні причини неприбуття в порядку встановленому абз.7 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не повідомив (а.с.13).
Згідно посвідчення Міністерства оборони України про приписку до призовної дільниці №01185 призовник ОСОБА_1 , 1987 року народження приписаний до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.14).
Відповідно до витягу з застосунку «Оберіг» дані щодо військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уточнено 14.03.2025 року (а.с.15).
За даними застосунку «Резерв+» щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , міститься інформація про те, що дані уточнено вчасно, а саме 12.07.2024 року, адреса місця проживання зазначена: АДРЕСА_4 (а.с.104).
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №210966 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно оглянутий 09.03.2023 року, група інвалідності - третя з 01.02.2023 року, причина інвалідності - загальне захворювання (а.с.16).
В матеріалах справи міститься також пенсійне посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , яке засвідчує надання виду пенсії по інвалідності 3 групи загальне захворювання (а.с.18).
Крім того, в матеріалах справи містяться виписки із медичної карти стаціонарного хворого про проходження стаціонарного лікування позивачем у період часу з 10.12.2024 року по 26.12.2024 року, з 09.02.2024 року по 23.02.2024 року у КНП «Тисменицька міська лікарня», а також документи про проходження неодноразових обстежень та консультацій у лікарів у цей період (а.с.27-34).
Відповідно до відповіді від 03.04.2025 року в.о. начальника відділення Укрпошта №1 (м. Тисмениця) Цюрак Г.В. т.в.о. начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 рекомендований лист з повідомленням про вручення №7740103780844 адресату ОСОБА_1 надійшов на відділення Укрпошти 77401 м. Тисмениця 07.02.2025 року, листоношею Мицканюк І.В. було повідомлено в телефонному режимі про дане відправлення даній особі. Згідно терміну зберігання дане відправлення було повернуто протягом 7-ми календарних днів відправнику (а.с.122).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період у виді накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч.3 ст.22 вищевказаного Закону під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.
Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов'язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв'язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є документи від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.
Суд не може залишити поза увагою ту обставину, що повістка була надіслана позивачу Тисменицькою міською радою на адресу, зазначену у додатку №1 до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №13/356 від 04.02.2025 року, а саме: АДРЕСА_1 , хоча місце реєстрації проживання позивача АДРЕСА_1 , про що відповідачу було відомо, так як ОСОБА_1 уточнено дані в застосунку «Резерв+» 12.07.2024 року та зазначено саме цю адресу місця проживання (а.с.104, а.с.53, 89).
Стосовно відповіді від 03.04.2025 року в.о. начальника Тисменицького відділення «Укрпошта» на запит т.в.о. ІНФОРМАЦІЯ_2 , який міститься в матеріалах справи, як доказу належного сповіщення позивача (а.с.122), то суд зауважує, що така не може братися судом до уваги, оскільки на час винесення постанови №210 від 14.03.2025 року, відомості, зазначені у вказаній відповіді не були відомі суб'єкту владних повноважень, який виносив дану постанову. При цьому на виконання ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не доведено, що ним було вжито всіх можливих заходів для отримання таких відомостей до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Окрім того, суд звертає увагу і на те, що доводячи обставину повідомлення позивача про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.02.2025 року на 10:00 год. за мобілізаційним розпорядженням, відповідачем до суду подано інформацію з сайту «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення, яке повернувся до відправника з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою» 15.02.2025 року, саме ця дата, на думку суду, є днем підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно п.41. Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.
Отже, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.02.2025 о 10 годині 00 і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
За вищевикладених обставин, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.
З огляду на зазначене, позов слід задовольнити в повному обсязі.
VІ. Судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 605,60 грн. згідно квитанції від АТ КБ Приватбанк від 06.01.2025 року.
Таким чином відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №210 від 14.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП задовольнити.
Постанову №210 від 14.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
представник позивача: адвокат Белей Оксана Богданівна, вул. Д. Галицького,11, с. Підлужжя, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, РНОКПП: НОМЕР_3 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Рішення складене в повному обсязі 09.05.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.