Справа № 344/4912/24
Провадження № 2/344/420/25
28 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суду Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Атаманюка Б.М.,
секретаря Солонинко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Манченко Олена Віталіївна, до ОСОБА_2 про припинення права на частки у спільному майні,-
Позивачка ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Манченко Олена Віталіївна, звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права на частки у спільному майні.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 року прийнято справу до провадження та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 року, за заявою представника позивачки, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права на частки у спільному майні - залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права ОСОБА_2 на 1/6 частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 та стягнення з позивачки на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/6 частки квартирі внесених на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 63 014,93 грн.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації, та призначено справу до судового розгляду по суті.
1. Виклад первинних позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що квартира АДРЕСА_1 була приватизована на 6 (шістьох) осіб, яким вона належала на праві спільної сумісної власності, а саме на: ОСОБА_5 - (домовласник, бабуся позивачки) та членів її сім'ї: ОСОБА_6 (дідо позивачки); ОСОБА_7 (мати позивачки); ОСОБА_2 (відповідачка, тітка позивачки) та сини останньої (двоюрідні брати позивачки) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (том 1 а.с.17-26).
З 2021 року і станом на день подання позову до суду, квартира перебуває у неприданому для проживання стані, фактично є частково зруйнованою та продовжує руйнуватися. Зокрема, зимою 2023 року практично повністю зруйнувалась веранда та стіна навколо неї, у стінах та стелі утворилися наскрізні тріщини, зруйнувалися вікна, двері, вийшла з ладу вся електропроводка Квартира не обладнана санвузлом, не має каналізації, водопроводу. Було пічне опалення, яке на даний час також відсутнє у зв'язку із руйнуванням пічки та димоходу.
Відповідно до долученого до позовної заяви звіту №006/01-24 від 29.01.2024 про незалежну оцінку квартири, судовим експертом Максимчиним А.Д. встановлено, що квартира потребує негайного капітального ремонту, мають місце тріщини на стелі, стінах та перегородках, фрагментарне відшарування штукатурки, руйнування обшивки, гнилизна деревини та інші дефекти; технічний стан квартири незадовільний (наближений до аварійного), що підтверджено фотоматеріалами.
З урахуванням реального фактичного стану нерухомого майна та фізичного зносу його оцінка в цілому становить 279 937 грн. без врахування вартості земельної складової, оскільки земельна ділянка під частиною двоквартирного будинку, в якій розташована квартира, - не оформлена.
Позивач зазначає, що 07.05.1965 квартиру було надано для проживання подружжю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто діду та бабі позивачки. В цій квартирі виросли їх дві доньки - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати позивачки) та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 (відповідач).
Позивач зазначає, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 і з народження проживала у вказаній квартирі з мамою ОСОБА_5 , старшою сестрою ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 , дідусем ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_7 .
Відповідач ОСОБА_2 з 2001 року по сьогоднішній день постійно проживає за межами України, а саме в Ізраїлі, і у спірній квартирі не проживає. З 2001 року мати позивачки багаторазово та безрезультатно зверталась до відповідачки з проханнями оформити документи для відчуження своєї 1/6 частки квартири на користь синів, чи надати документи для оформлення земельної ділянки для подальшої реконструкції частини двоквартирної будівлі, у якій розташована спірна квартири АДРЕСА_2 , яка потребувала капітального ремонту. Необхідно було зробити не лише внутрішньо-квартирний ремонт, але й влаштувати санвузол, водопровід, каналізацію, опалення.
Сини відповідачки ОСОБА_2 - відповідач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 також у спірній квартирі фактично не проживали, оскільки з 2001 року (відколи їх мати поїхала за кордон на заробітки) проживали з батьком по АДРЕСА_3 , і у спірну квартиру приходили в гості до бабусі та дідуся.
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 помер. На підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.06.2018 №390, його 1/6 частку квартири успадкувала донька ОСОБА_5 , після чого її частка на квартиру становила 1/3.
Зимою 2021 року остаточно зруйнувалось пічне опалення та частково відпала стеля. Проживати в квартирі стало неможливо і позивачка, якій на той момент було 24 роки та яка мала новонароджену доньку, забрала до себе з чоловіком на орендовану квартиру маму, що на той момент вже тяжко хворіла, а також забрала 90-річну бабусю.
Мати позивачки - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . Після її смерті позивачка успадкувала 1/3 частку квартири, у тому числі з урахуванням 1/2 частки, від якої відмовилась на користь позивачки бабуся, частка якій належала відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 28.09.2021р. № 286.
Бабуся позивачки - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 по сьогоднішній день проживає в квартирі, яку для неї орендує позивачка за власні кошти та сплачує комунальні послуги.
25.01.2024 ОСОБА_7 подарувала позивачці свою 1/6 частку спірної квартири на підставі Договору дарування від 25.01.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Вінтоняк М.В. та зареєстрованого в реєстрі №179.
Таким чином, на час подання позову було чотири співвласника спірної квартири. При цьому, позивачці належала 1/2 частка квартири, а трьом відповідачам по 1/6 частки.
Також позивачка зазначає, що є власницею половини спірної квартири, іншого власного житла не має. Разом з тим, використовувати за цільовим призначенням належну їй частину спірної квартири не може, за відсутності спільної згоди з трьома іншими співвласниками щодо капітального ремонту.
Відповідачі у спільній квартирі понад двадцять років не проживають, участі в її утриманні не приймають, жодних дій для відновлення та збереження цієї квартири не приймають, своїх згод позивачці щодо реконструкції не надають, що призводить до подальшого руйнування цієї квартири.
Спірна квартира розташована в одноповерховому двоквартирному дерев'яному будинку, має житлову площу 34,16 кв.м, загальну площу 57,86 кв.м, і складається з двох кімнат, кухні, коридору, веранди.
Кожному із трьох відповідачів належить по 1/6 частки цієї квартири, тобто орієнтовно по 9,6 кв.м. загальної площі і по 5,6 житлової площі. Тому виділення позивачу 1/2 частки квартири та відповідачам їх 1/6 часток в натурі є неможливим. Немає технічної можливості влаштувати окремі входи та розподілити квартиру з урахуванням часток співвласників таким чином, щоб кожний із них мав окремі житлові та нежитлові приміщення, необхідні для використанням житла за функціональним призначенням.
Приймати участь у питаннях оформлення земельної ділянки для подальшої реконструкції квартири та вкладанням в це коштів зазначені відповідачі відмовляються.
На підставі наведеного позивач, до зміни позовних вимог, просила суд:
- припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 ;
- припинити право власності ОСОБА_3 на 1/6 частку у спільному майні - спірній квартирі на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 ;
- припинити право власності ОСОБА_4 на 1/6 частку у спільному майні - спірній квартирі на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 .
2. Зміна позовних вимог.
10.09.2024, на стадії підготовчого судового провадження, позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Манченко Олена Віталіївна, подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просила суд:
- припинити право ОСОБА_2 на 1/6 частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 ;
- припинити право ОСОБА_3 на 1/6 частку у зазначеній спірній квартирі на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 ; припинити право ОСОБА_4 на 1/6 частку у спірній квартирі на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 ;
- стягнути з Позивача на користь відповідачів внесені на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 189 044,78 грн., в тому числі: грошову компенсацію вартості 1/6 частки спірної квартирі в розмірі 63 014,93 грн. на користь кожного з відповідачів.
11.03.2025 року представник позивача адвокат Манченко О.В. подала до суду клопотання про залишення без розгляду позову в частині позовної вимоги, мотивуючи тим, що під час підготовчого судового провадження у справі двоє відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відчужили свої частки у спірній квартирі на користь позивачки ОСОБА_1 на підставі Договору дарування від 06.03.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Перець Н.В. та зареєстрованого в реєстрі №506. Таким чином, після укладення вказаного договору дарування стало два співвласника спірної квартири, з наступним розподілом часток: позивачу належить 5/6 частки квартири; відповідачці - ОСОБА_2 належить 1/6 частка квартири.
З цих підстав, позивачка просила суд залишити без розгляду позовні вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо припинення їх прав на частки у спільному майні та здійснювати розгляд справи за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права ОСОБА_2 на 1/6 частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 та стягнення з позивачки на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/6 частки спірної квартирі за рахунок внесених позивачкою на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 63 014,93 грн.
3. Судовий розгляд.
Представник позивача адвокат Манченко Олена Віталіївна у судове засідання не прибула, була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій просила суд судове засідання проводити без участі позивачки та її представника, позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибула повторно, була належним чином повідомлена, за зареєстрованим місцем проживання, в тому числі через сайт «Судова влада». Не повідомила суд про причину неявки. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, суддя вважає можливим розглянути справу по суті за їх відсутності.
4. Законодавство, яке підлягає застосуванню.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу,
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Положеннями ч.1 статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласниківза якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до ч.2 ч.1 статті 365 ЦК України Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16751/18 (провадження № 61-10039св21) зроблено висновок, що: «аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об'єкта, який є спільним майном. […] Правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Приписи пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України («таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї») перш за все спрямовані на регулювання майнових відносин, учасниками яких є співвласники - фізичні особи».
Аналогічні висновки зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21)
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що конструкція статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї).
Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.10.2019 року в справі № 750/11178/17 (провадження № 61-42000св18) зроблено висновок по застосуванню п.4 ч.1 ст. 365 ЦК України: «припинення права на частку має відбуватися, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім'ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, робиться в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім'ї».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зазначено, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18) судом встановлено, що «позивачам на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частини трикімнатної, а інша 1/3 частина цієї ж квартири належить відповідачу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилались на те, що частка відповідача у спірній квартирі порівняно із часткою позивачів є незначною, спірна квартира є неподільною річчю, такою, яку неможливо поділити в натурі без втрати її цільового призначення, спільне володіння та користування майном для сторін є неможливим; відповідач та її діти мають інше житло, а отже припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім'ї, а також той факт, що з моменту набуття права власності на 1/3 частини спірної квартири відповідач жодних витрат на утримання квартири у придатному до використання стані не несла, а також відмовилась отримати компенсацію за свою частку у спільному майні.
5. Встановлені обставини та висновки суду.
Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площю 57,86 кв.м, розташована в одноповерховому двоквартирному дерев'яному будинку, побудованому орієнтовно в кінці XVIII - на початку ХІХ століття (далі - квартира).
Згідно свідоцтва про право власності на житло 15.06.1995 року №152-р., виданого на підставі рішення МВК від 31.05.1995 року, квартира була приватизована на 6 (шістьох) осіб, яким вона належала на праві спільної сумісної власності, а саме на: ОСОБА_5 - (домовласник, бабуся позивачки) та членів її сім'ї: ОСОБА_6 (дідо позивачки); ОСОБА_7 (мати позивачки); ОСОБА_2 (відповідачка, тітка позивачки) та сини останньої (двоюрідні брати позивачки) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (том 1 а.с.17-26).
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 помер, і на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.06.2018 року №390, його 1/6 частку квартири успадкувала його донька ОСОБА_5 , після чого її частка на квартиру становила 1/3 (том 1 а.с.28).
ІНФОРМАЦІЯ_8 померла мати позивачки - ОСОБА_5 , і згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.2021, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 286, позивачка ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_5 успадкувала 1/3 частку спірної квартири (том 1 а.с.29).
25.01.2024 ОСОБА_7 відчужила на користь позивача ОСОБА_1 свою 1/6 частку спірної квартири відповідно до Договору дарування від 25.01.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Вінтоняк М.В. та зареєстрованого в реєстрі №179 (том 1 а.с.33).
06.03.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відчужили свої 2/6 частки у спірній квартирі на користь позивача ОСОБА_1 на підставі Договору дарування від 06.03.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Перець Н.В. та зареєстрованого в реєстрі №506 (том.2 а.с.175-178).
Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи позивачу ОСОБА_1 належить 5/6 частки квартири, а відповідачу - ОСОБА_2 належить 1/6 частки квартири згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 . від 15.06.1995р., виданого на підставі рішення МВК від 31.05.1995р..
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , складеного 11.04.1995 Івано-Франківським ОБТІ, встановлено, що квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з: двох кімнат житловою площею 34,16 кв.м, у тому числі: 1-а кімната 15,16 кв.м., 2-а кімната 19,0 кв.м., кухні площею 8,1 кв.м., коридору 5,1 кв.м, веранди 9.9 кв.м., ванна кімната - відсутня, вбиральня - відсутня. Загальна площа квартири 57,86 кв.м, житлова площа квартири 34,16 кв.м. Матеріал зовнішніх стін - дерево, матеріал даху - шифер, опалення - пічне (том а.с.17-25).
У довідці Івано-Франківського ОКП Івано-Франківське ОБТІ від 25.05.2018 №00889 зазначено, що загальна і житлова площа квартири збільшилась на 0,4 кв.м у зв'язку із арифметичним заокругленням згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001р. №127 (том 1 а.с.27).
У Звіті судового експерта Максимчина А.Д. № 006/01-24 від 29.01.2024 про незалежну оцінку квартири міститься висновок, у якому зазначено, що провівши необхідні розрахунки і обстеження, оцінювач визначив, що вартість двокімнатної квартири, яка знаходиться в одноповерховому двоквартирному дерев'яному будинку за адресою: АДРЕСА_4 , оціненої шляхом використання витратного підходу для поділу майна у судовому порядку, станом на 19.01.2024, без врахування вартості земельної складової, без ПДВ, - становить 279 973 грн. В розділі 2.4 експертом зазначено: враховуючи той факт, що квартира знаходиться в одноповерховому дерев'яному двоквартирному будинку з незадовільним технічним станом, реконструкція якого проблематична (вимагає узгодження зі всіма співвласниками обох квартир), застосовано витратний підхід оцінювання. У розділі 3 вказаного звіту щодо характеристики об'єкта оцінки експертом зазначено, що земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок не приватизована, технічна документація відсутня (а.с.45-90).
При поданні позову вартість 1/6 частки відповідача в розмірі 49 076,28 грн. визначена на підставі Звіту судового експерта Максимчина А.Д. № 006/01-24 від 29.01.2024р. про незалежну оцінку квартири.
В подальшому, позивачем надано суду заяву про зміну предмету позову, у якій зазначено, що ця зміна пов'язана із збільшенням ціни позову у зв'язку з врахуванням потенційної земельної складової, з урахуванням орієнтовної оціночної вартості земельної ділянки - 98 152,56 грн., що підтверджується довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості Фонду державного майна України від 09.09.2024р. № 201-20240909-0008377288, яка проведена стосовно максимально подібного нерухомого майна - земельної ділянки, оформленої для обслуговування квартири АДРЕСА_5 у цьому ж двоквартирному житловому будинку з урахуванням орієнтовної площі 0,0280 га, яка може бути виділена для обслуговування спірної квартири відповідно до довідки КВП «Архітектурно-планувальне бюро-ІФ» від 24.05.2024р. (том 2 а.с.79-84).
Оскільки зазначена орієнтовна вартість земельної ділянки стосується обслуговування спірної квартири в цілому, вартість 1/2 частки позивачки становить 49 076,28 грн., вартість 1/6 частки такої ділянки, що могла би належати кожному із відповідачів становить 16 358,76 грн., а загальна вартість часток відповідачів становить 63 014,93 грн.
У заяві про зміну предмету та підстав позову позивачем зазначено, що врахування включення потенційної земельної складової вартості спірної квартири буде максимально забезпечено компенсацію прав відповідачів.
Таким чином, суд вважає доведеним, що вартість частки відповідачки у спірній квартирі становить 63 014,93 грн., в тому числі 46 656,17 грн. - експертна оціночна вартість 1/6 частки квартири; 16 358,76 грн. - орієнтовна оціночна вартість 1/6 частки земельної ділянки.
У висновку ФОП ОСОБА_11 від 21.10.2024 №16 щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, зазначено про відсутність технічної можливості поділу квартири, за наявними технічними характеристиками об'єкт нерухомого майна - двокімнатна квартира загальною площею 57,86 кв.м, житловою площею 34,16 кв.м. є неподільною; варіанти поділу об'єкту нерухомого майна без капітальних будівельних робіт, пов'язаних з істотною зміною конфігурації, зовнішніх параметрів квартири розподіл на частки 1/2, 1/6, 1/6, 1/6 є неможливими (том 2 а.с.108).
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 173709337 від 13.03.2025р. позивачка ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кошти в сумі 63 014,93 грн., призначення платежу: внесення готівки за частку майна ст.365 ЦК України за позовом до ОСОБА_2 , справа 344/4912/24, Івано-Франківський міській суд Івано-Франківської області (том 2 а.с.199).
Таким чином судом встановлено, що на час розгляду справи позивачка - ОСОБА_1 є власницею 5/6 спірної квартири, яка має житлову площу 34,16 кв.м, загальну площу 57,86 кв.м, складається з двох кімнат, кухні, коридору, веранди та розташована в одноповерховому двоквартирному дерев'яному будинку. Відповідачці ОСОБА_2 , належить 1/6 частки цієї квартири, тобто є відносно незначною у порівнянні з часткою позивачки.
Зважаючи на технічні характеристики спірної квартири та висновок ФОП ОСОБА_11 від 21.10.2024р. №16 щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, суд вважає доведеним, що квартира є неподільною, оскільки немає технічної можливості влаштувати окремі входи, розподілити квартиру з урахуванням часток співвласників таким чином щоб кожний із них мав окремі житлові та нежитлові приміщення, необхідні для використанням житла за функціональним призначенням. Відповідно, виділення відповідачці 1/6 частки спірної квартирі в натурі (орієнтовно 9,6 кв.м. загальної площі і 5,6 житлової площі) є неможливим. При цьому, зважаючи на технічні характеристики квартири, береться до уваги те, що частка власності відповідачки в квартирі є незначною. Також до увари беруться твердження позивачки про те, що відповідачка понад 20 років не приймає жодної участі в утриманні майна, і з 2001 року проживає за межами України, спірною квартирою не користується, зацікавленості у її реконструкції та подальшому використанні не проявляє. Вказані обставини відповідачкою не спростовано.
З урахуванням внесення позивачкою на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі 63 014,93 грн., призначених для компенсації відповідачці частки її майна, та відповідності такої суми реальній вартості 1/6 частки майна, суд вважає, що наявні підстави, передбачені ч.1 ст. 365 ЦК України, для припинення судом прав відповідача ОСОБА_2 на 1/6 частку у спільному майні на користь набувача цієї частки ОСОБА_1 , із відповідним стягненням з позивачки в корить відповідачки грошової компенсації.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 356, 365 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП- НОМЕР_2 на 1/6 частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 , на користь набувача цієї частки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП- НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП- НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП- НОМЕР_2 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартирі АДРЕСА_1 , в розмірі внесених на депозитний рахунок суду коштів - 63 014 (шістдесят три тисячі чотирнадцять) грн. 95 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення виготовлено та підписано 09.05.2025.
Суддя Богдан АТАМАНЮК