Справа № 344/1591/25
Провадження № 3/344/1234/25
08 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №712693 від 24.01.2025, 24 січня 2025 року о 10 год. 40 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Чорноти Курінного,2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi А6», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, із зазначенням того, що він своєї вини в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнає. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт керування автомобілем. Тому і відсутні були підстави для проведення огляду на стан сп'яніння як водія. Згідно відеофайлів, які містяться на DVD-диску в матеріалах справи, також не зафіксовано керування автомобілем «Audi А6». З врахуванням також допущених інших процесуальних порушень працівниками поліції при оформлення матеріалів, просив закрити провадження у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, подане клопотання, вважаю зазначити наступне.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».
Однією з обов'язкових ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є відмова особи, яка саме керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відсутність на наданому відеозаписі фіксації факту руху транспортного засобу, яким керувала особа, щодо якої складено протокол, ставить під сумнів наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.
В матеріалах справи міститься копія письмових пояснень ОСОБА_2 , згідно яких свідок йому повідомив, що авто Ауді потер йому бік авто і поїхав. Однак, працівниками поліції вказаного свідка не опитано, та не долучено його пояснень до матеріалів справи. Працівниками поліції не здійснено належним чином огляду авто на наявність ушкоджень. На момент коли прибула патрульна поліція водій знаходився в салоні автомобіля, однак двигун автомобіля не працював, руху транспортний засіб не здійснював. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Згідно відеофайлів, які містяться на DVD-диску в матеріалах справи, також не зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем «Audi А6» н.з. НОМЕР_2 .
Перебування в стані алкогольного сп'яніння не підтверджує керування транспортним засобом і за відсутності доказів керування транспортним засобом не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Крім того, згідно із п.2 та п.7 Розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
У разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні. Доказів того, що особі вручено направлення на огляд матеріали справи не містять.
Відповідно до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395. направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на етап сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, то знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Відповідно до п.3 цього Порядку, огляд проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом: 2) лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським дня проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Окрім того, працівник поліції зобов'язаний вказати про відмову водія пройти тест за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки у відповідному акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який передбачений Інструкцією, а далі повинен забезпечити його доставку до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, для встановлення стану сп'яніння, а у разі відмови водія пройти медичний огляд у медзакладі, - скласти відповідний протокол.
Докази, які б вказували на дотримання працівниками поліції порядку направлення на такий огляд водія до медичного закладу, у справі відсутні.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням відомостей про відмову водія пройти огляд на місці в матеріалах справи відсутній.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій при проведенні огляду на стан сп'яніння та оформлення його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.
Окрім цього, у матеріалах справи одним із доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення долучено рапорт інспектора взводу 2 роти 1 БУПП в Івано-Франківській області від 24.01.2025 року.
У Постанові Верховного Суду від 20.05.2020 p. y справі №524/5741/16-a суд прийшов до висновку, що: рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
У розумінні статті 251 КУпАП (Докази), такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом учинення особою правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть бути беззаперечними доказами вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду не надано.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи, що містять інформацію про правопорушення).
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.
Положеннями ст.ст.254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред'явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до приписів ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК