Справа №: 343/2292/24
Провадження №: 2/343/1/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з представником відповідача в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/2292/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення: проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Кажука В.Б.,
відповідачки - ОСОБА_3 ,
представника відповідача Міністерства оборони України - Шведи О.Б.,
Стислий виклад позицій сторін та третьої особи:
позивачка просить встановити юридичний факт: що вона з 05.11.2015 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до його смерті.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 05.11.2015 вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в житловому будинку АДРЕСА_1 . Власником будинку є її шістнадцятирічний син від першого шлюбу ОСОБА_5 , на користь якого вона відмовилась від частки у спадщині після смерті першого чоловіка ОСОБА_6 . Вона, її син ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали разом за вказаною адресою з 2015 по 2022 роки. З останнім свої відносини вона не реєструвала в органах РАЦСу. Від спільного проживання у неї з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_8 . Вони мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, несли спільні витрати по утриманню житлового будинку, по оплаті житлово-комунальних послуг. У вільний від роботи час проводили дозвілля з дітьми. Після повномаштабної війни її цивільний чоловік був призваний до лав Збройних Сил України та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у військових діях по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Херсонській області. Під час перебування у відпустці з 18.07.2022 до 26.07.2022 ОСОБА_4 весь час проводив з нею та сином, вони їздили у зоопарк, відвідували інші місця відпочинку. Вказані обставини свідчать про існування між ними сімейних відносин. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 від отриманих ушкоджень внаслідок воєнних дій загинув. Після отримання інформації про його загибель вона звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_6 з питанням отримання пільг та виплат членам сім'ї загиблого військовослужбовця. Однак, їй було усно роз'яснено, що вона не є членом сім'ї ОСОБА_4 , тому приймати заяву на виплати нема підстав. З метою отримання передбачених законом пільг та виплат необхідно встановити факт того, що вона та ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Встановлення даного факту має для неї юридичне значення, оскільки вона зможе реалізувати право на отримання передбачених законом пільг та виплат як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
Представник відповідача Міністерства оборони України подав письмові пояснення, в яких зазначив, що, згідно зі ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Тобто особа, яка проживала з загиблим військовослужбовцем однією сім'єю без укладення шлюбу, не є суб'єктом, що має право на виплати. Посилання на норми Сімейного кодексу в даному випадку недоречне, оскільки виплата ОГД у разі загибелі (смерті) військовослужбовців це не сімейні правовідносини.
Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану затверджений Наказом МОУ № 45 від 25 січня 2023 року.
Відповідно до пп. а п. 5-2 Додатку до Порядку і умов призначення та ОГД, обов'язковим документом, який дружина надає до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД є свідоцтво про шлюб. Альтернативних документів, що підтверджують статус дружини, не передбачено. Рішення суду про встановлення факту проживання з загиблим однією сім'єю без реєстрації шлюбу не є належним і допустимим підтвердженням статусу дружини. Наявність такого судового рішення не дає права на виплату ОГД. Особі буде відмовлено або на стадії прийняття документів, або під час розгляду заяви по суті. Натомість рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні є належним і допустимим доказом перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця та для виплати ОГД. Належним суб'єктом в такому випадку є особа, яка перебувала на утриманні загиблого (померлого).
Для встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, якою визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки саме як членів сім'ї. Встановлення факту проживання однією сім'єю передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Позивачка зазначає, що факт її проживання разом з ОСОБА_4 однією сім'єю у період з 05 листопада 2015 року до дня смерті чоловіка, наявність між нами відносин характерних для сімейних, оскільки вони були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство (домашнє і сільське), але доказів такого не надає. Вона не долучила докази: щодо спілкування (розмов, листування, тощо) між нею та загиблим з часу спільного проживання та вже після оголошення воєнного стану, у тому числі щодо ведення спільного господарства, наявності спільного побуту, наявність взаємних прав та обов'язків; спільних фотографій, у тому числі, які б підтверджували об'єктивно ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов'язків тощо, а також виставлені у соціальних мережах; підтвердження спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла; фактів спільної присутності їх на святах або періодичного спільного відпочинку; копії сповіщення про загибель чоловіка, яке, якщо вона була членом його сім'ї, вона повинна була отримати з ТЦК.
Таким чином, у позовній заяві не зазначено та не наведено належних і допустимих доказів наявності взаємних прав та обов'язків у позивачки із загиблим. Оскільки належних, допустимих і достатніх доказів про проживання позивачки з загиблим однією сім'єю та на підтвердження спільного проживання, пов'язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов'язків не надано, відповідно відсутні підстави для визнання такого факту доведеним. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Представник позивачки також подав письмові пояснення, в яких зазначив, що головним доказом того, що його довірителька проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю є народження у них спільного сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто вони не тільки проживали разом як сім'я, а й підтримували шлюбно-сімейні зв'язки, виховували спільного сина. Підтвердженням факту ведення спільного господарства слугують такі обставини. У 2018 році біля будинку, в якому вони проживали, ОСОБА_4 посадив сад та виноград. У цьому ж будинку останній протягом 2019-2020 років робив ремонт (замінював сантехніку, підлогу, опалення), в чому ОСОБА_1 йому допомагала, разом купляли необхідні матеріали. Коли ОСОБА_4 вже проходив військову службу, вона доробляла ремонт у кімнаті сина, на підтвердження чого надано квитанції та накладні про придбання матеріалів. Підтвердженням того факту, що в них з ОСОБА_4 був спільний бюджет, є те, що вона з дітьми завжди перебувала на утриманні чоловіка, який заробляв гроші за кордоном. Вони спільно купували побутову техніку (телевізор, насос, пральну машину, ноутбук). Коли ОСОБА_4 пішов на війну, він залишив їй свою картку, куди поступала заробітна плата, якою вона розраховувалась та з якої вона перераховувала йому кошти на рахунок його побратимів. Також вона передавала ОСОБА_4 посилки на передову: одяг, взуття, консерви. У 2022 році, коли останній перебував у відпустці, він придбав холодильник. Тоді ж він відкрив на її ім'я рахунок в банку, куди мав намір пересилати їй кошти, проте не встиг цього зробити, оскільки після повернення на військову службу, загинув. Протягом усього часу його перебування на службі вони вели спіткування за допомогою застосунку Viber, Messenger. Вказані обставини підтверджують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2015 року та до загибелі останнього.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задоволити. Додатково зазначила, що з 2015 року вони з ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 . Цей будинок належить її старошу сину від першого шлюбу. Вони з ОСОБА_4 вели спільне господарство, розводили курей, кролів, займалися городництвом, садівництвом за вказаною адресою ( ОСОБА_4 посадив багато винограду для здійснення підприємницької діяльності). Вони спільно робили ремонт у будинку, придбали в нього побутову техніку (холодильник, ноутбук, газонокосарку та ін). Цивільний чоловік побудував біля хати стайню. Згодом у них у 2017 році народився спільний син. Документи на виготовлення дитині свідоцтва про народження ОСОБА_4 подавав сам, себе ж і записав батьком. Вони завжди проживали разом, крім тих проміжків часу, коли він протягом 2016-2018 років виїжджав за кордон на заробітки (не більше як на 2 місяці). Коли ОСОБА_4 був призваний на військову службу, він залишив їй свою банківську картку, де надходили кошти, з яких вона жила, купувала передачі для останнього. Шлюб із ОСОБА_4 не реєструвала , в тому числі, із суєвірних міркувань, оскільки її перший чоловік помер у молодому віці, вона залишилась з дитиною сама, тому розуміла, що реєстрація шлюбу нічого не змінює у відносинах між чоловіком та жінкою. Крім того, у ОСОБА_4 під час несення військової служби вкрали паспорт, який він не встиг відновити під час відпустки, хоча намагався це зробити якраз з метою оформлення їх стосунків.
Представник позивачки - адвокат Кажук В.Б. у судовому засіданні позицію своєї довірительки підтримав, просив позов задоволити.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, вказавши, що загиблий ОСОБА_4 є її сином. Його батька було записано з її слів, проживала ж вона фактично з іншим чоловіком, який був вітчимом для її дитини. Згодом її син почав проживати зі ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Він жив з останньою в с. Оболоння в будинку її сина від першого шлюбу. ОСОБА_4 був добрим ґаздою, виконував у домогосподарстві усі необхідні роботи. Її чоловік - вітчим ОСОБА_4 змайстрував їм до хати ліжко. Свого спільного сина ОСОБА_4 та ОСОБА_1 хрестили в церкві в с. Солуків, де дякував її чоловік. Вона (відповідачка) навідувала їх в с. Оболоння, привозила сир, молоко та була свідком їх сімейних відносин. Усім необхідним забезпечував сім'ю ОСОБА_4 . ОСОБА_1 ж не працювала, доглядала за дитиною та допомогала ОСОБА_4 у веденні сільського господарства. Останній дуже тішився своєю сім'єю, любив сина, вони жили добре: господарювали, мали взаємні права та обов'язки. Вона і зараз підтримує стосунки зі своєю невісткою (позивачкою) та онуком. В останнє судове засідання відповідачка не з'явилася, просила закінчувати розгляд справи за її відсутності, про що подала відповідну заяву (т. 2 а.с. 11).
Представниця відповідача - Міністерства оборони України Шведа О.Б., яка брала участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, просила у задоволенні позову відмовити, врахувавши надані ними письмові пояснення. Зазначила, що сповіщення про смерть ОСОБА_4 приходило матері, як члену його сім'ї, загиблий ж міг проживати із позивачкою і без створення сім'ї. Хто був зазначений у його особовій справі як члени його сім'ї їй не відомо. Такою інформацією володіє військова чатина. Про двох синів ОСОБА_4 їм відомо.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому ухвали про відкриття провадження з позовною заявою (т. 1 а.с. 77) за місцем реєстарції (т. 1 а.с. 81), яке повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (т. 1 а.с. 79), а також шляхом направлення йому повісток про виклик до суду (т. 1 а.с. 112, 132, 138, 157, 217), як за місцем реєстрації, одні з яких отримані, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 1 а.с. 117, 141, 233), інші повернулися з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" (т. 1 а.с. 150-151, 210-211, 229-230), так і в кабінет користувача (т. 1 а.с. 239).
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому ухвали про відкриття провадження з позовною заявою та повісток до суду (т. 1 а.с. 58, 134, 215) за місцем знаходження юридичної особи, які отримані, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 1 а.с. 60, 135, 228), а також шляхом доставлення повісток про виклик до суду (т. 1 а.с. 112, 134) в кабінет користувача (т. 1 а.с. 240).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому ухвали про відкриття провадження з позовною заявою (т. 1 а.с. 201, 222) за місцем знаходження юридичної особи, які отримані, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 203), та повісток до суду (т. 1 а.с. 214), які отримані (т. 1 а.с. 224, 227), а також шляхом доставлення йому матеріалів справи та повісток про виклик до суду в електронний кабінет (т. 1 а.с. 223, 244).
Заяви та клопотання сторін, третьої особи, процесуальні дії у справі:
17 жовтня 2024 року позивачка подала позовну заяву про встановлення факту, що має юридичне значення: проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, яку суд залишив без руху, про що постановив ухвалу від 21.10.2024.
31 жовтня 2024 року представник позивачки подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з ухвалою від 01.11.2024, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.
27 листопада 2024 року представниця відповідача - Міністерства оборони України у системі "Електронний суд" сформувала письмові пояснення, які скерувала іншим учасникам справи, та клопотання про відкладення розгляду справи. Цього ж дня заяву про відкладення розгляду справи подав і представник позивачки.
13 грудня 2024 року року представниця відповідача - Міністерства оборони України у системі "Електронний суд" сформувала клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке суд задоволив, про що постановив ухвалу від 16.12.2024.
30 грудня 2024 року представник позивачки подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження, яке суд задоволив, про що постановив ухвалу від 31.12.2024.
21 січня та 03 лютого 2025 року представник позивачки подавав заяви про відкладення розгляду справи відповідно у зв'язку з зайнятістю у розгляді іншої справи та перебування на лікарняному.
06 лютого 2025 року представник позивачки подав письмові пояснення з доказами їх направлення іншим учасникам справи, а 19.02.2025 у системі "Електронний суд" сформував заяву про виклик свідків.
19 лютого 2025 року суд за клопотанням представниці відповідача - Міністерства оборони України залучив до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
27 лютого 2025 року представниця відповідача - Міністерства оборони України у системі "Електронний суд" сформувала клопотання про відкладення розгляду справи.
28 лютого 2025 року представник третьої особи клопотав про надання копії позовної заяви з додатками для можливості надання пояснень. Такі направлені йому та отримані, про що свідчать матеріали справи, а також роз'яснено можливість ознайомлюватися із електронними матеріалами справи. Проте будь-яких пояснень (заперечень) від третьої особи не надходило.
Згідно з ухвалою від 19.03.2025, суд задоволив клопотання сторони позивачки про виклик свідків, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 30.04.2025 суд заслухав вступне слово сторін, допитав свідків та оголосив перерву за клопотанням представника відповідача. Цього ж дня відповідачка ОСОБА_3 подала заяву про закінчення розгляду справи за її відсутності.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.06.1981, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 51). 28 березня 1992 року ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , у зв'язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_12 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 28.05.1992 (т. 1 а.с. 53).
ОСОБА_4 записаний батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 01.07.2004 (т. 1 а.с. 52).
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 12.04.2010, ОСОБА_4 12.04.2010 розірвав шлюб з ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 14).
Як зазначила позивачка, з листопада 2015 року ОСОБА_13 почав проживати з нею однією сім'єю в АДРЕСА_1 .
Згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 22.06.2017, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_8 . Його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 10).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 СК України № 00036733063 від 06.09.2022, відомості про батька ОСОБА_8 здійснено відповідно до ст. 126 СК України (а.с. 11).
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 45 від 25.02.2022, ОСОБА_4 до виконання службових обов'язків приступив з 25.02.2022 (т. 1 а.с. 56).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 від 12.09.2022 (а.с. 15).
Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть № 2080 від 03.09.2022 та довідкою про причину смерті від 06.09.2022, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 від ушкодження внаслідок військових дій: від інших вибухів та осколків. 02 вересня 2022 року останній доставлений з території військових дій (а.с. 16, 20).
Факт загибелі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов'язків військової служби підтверджується і наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1963 від 17.10.2022 (а.с. 17-18).
Опис травми ОСОБА_4 та обставини, за яких така була отримана, відображені в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 14-2 ГШБ-ДЗ/ЮС від 30.09.2022 (т. 1 а.с. 55).
Командир ВЧ НОМЕР_1 направив військовому комісару сповіщення про смерть (загибель), в якому просить сповістити родичів ОСОБА_4 про його загибель ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 19).
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 238 від 03.09.2022, ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час визволення населеного пункту Нововознесенське Херсонської області, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 02.09.2022. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. У витязі вказано тільки про синів останнього ОСОБА_2 , 2004 р.н., ОСОБА_8 , 2017 р.н. (т. 1 а.с. 54).
Як установлено з акта обстеження від 16.09.2022, який складений старостою Оболонського старостинського округу ОСОБА_14 з участю сусідів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , зі слів сусідів та обстежуваної ОСОБА_1 , остання проживала з ОСОБА_4 з 05.11.2025 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 та виховували спільного сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вели спільне господарство та побут, а також обробляли земельні ділянки, власником яких був ОСОБА_4 (а.с. 22).
Після загибелі ОСОБА_4 . ОСОБА_1 зверталася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в порядку окремого провадження, з приводу чого було винесено рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.10.2022 (т. 1 а.с. 24-26), яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31.01.2023 (а.с. 27-30), проте скасоване постановою Верховного Суду від 17.05.2023 (а.с. 31-37).
Також ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , у чому їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів родинних зв'язків зі спадкодавцем, а саме те, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 23).
Під час розгляду даної справи на підтердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 . ОСОБА_1 надала: фотосвітлини, на яких зафіксовано їх спільне проведення дозвілля, часопроведення ОСОБА_4 із сином (т. 1 а.с. 38, 39, 191, 192); копії квитанцій про здійснення переказів грошових коштів із рахунку ОСОБА_17 , що здійснювала позивачка на користь останнього з його ж картки, яку він залишив їй, коли перебував на військовій службі, а також знімала кошти на потреби сім'ї (т. 1 а.с. 161-172); копії чеків про відправку нею посилок ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 173-179); копії чеків про придбання за час спільного проживання будівельних матеріалів та побутової техніки для дому, де вони спільно проживали (т. 1 а.с. 180-188); скріни її листування із ОСОБА_4 через мобільні застосунки, де вони у тому числі обмінюються фотосвітлинами (відповідно "домашніми" та "військовими"), словами підтримки (т. 1 а.с. 189-190).
Свідок ОСОБА_18 , яка є матір'ю позивачки, показала, що дочка познайомила її з майбутнім зятем ще в 2015 році. Свої відносини вони не узаконювали, а вона і не втручалася в це, бо дочка свого часу і так повдовіла, тому хотіла, щоб вона мала сім'ю. Вони з ОСОБА_4 проживали в с. Оболоння. Коли вона до них навідувалась, відчувалося, що в домі появився господар. ОСОБА_4 викопав криницю, насадив виноград, збудував стайню, проводив у домі ремонтні роботи. Після народження їхньої спільної дитини, саме ОСОБА_4 показував їй у роддомі внука. Їхню дитину вони хрестили у с. Солуків, де чоловік свахи (вітчим ОСОБА_4 ) підпрацьовував дяком при церкві. Сім'я дочки жила за кошти ОСОБА_4 . Її ж донька здійсювала догляд за дитиною.
Свідок ОСОБА_15 , яка є першою свекрухою позивачки, показала, що хоча її син і помер, у неї з колишньою невісткою склалися добрі відносини. Вони проживають неподалік, тому вона часто провідує позивачку. Згодом ОСОБА_1 почала проживати однією сім'єю із ОСОБА_4 . Останній був добрим господарем, дбав про будинковолодіння. Вони спільно вели господарство, свідком чого вона була неодноразово, так як часто бувала у них вдома. ОСОБА_4 навів порядок біля будинку, засадив подвір'я розами, які дуже любив, насадив виноградник. Вони разом розводили курей, кролів. Проживали як чоловік та жінка, мали спільний побут, спільний бюджет, дбали про дітей.
Свідок ОСОБА_19 показала, що вона є сестрою та кумою позивачки. З 2015 року остання проживала в АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_4 . Згодом у них народився син, якого вони хрестили у церкві в с. Солуків. ОСОБА_4 був добрим господарем, поробив ремонти у будинку. Він утримував сім'ю. Гроші заробляв на ремонтах, які проводив як в Україні, так і за кордоном. ОСОБА_15 не працювала, вона доглядала за дитиною.
Свідок ОСОБА_20 показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали як чоловік та дружина. Їхні діти однолітки, тому вони часто проводили час разом, а відтак вона мала нагоду неодноразово спостерігати за їх життям, як звичайної сім'ї. Вони тримали кури, качки, кролі. Спільними зусиллями робили ремонт у будинку, збудували парник.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо необхідності встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, що необхідне позивачці для реалізації прав на отримання пільг та виплат як членом сім'ї загиблого військовослужбовця, інших соціальних виплат, оформлення спадкових прав.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
суд, заслухавши учасників справи, покази свідків, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, долучені на обґрунтування позову та заперечень щодо нього, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно із ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення ст. 74 СК України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №686/15993/21, від 09.11.2022 у справі №753/10315/19, від 16.11.2022 у справі №199/3941/20.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких слідує, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства тощо.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Отже, за вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу предметом доказування є наявність обставин ведення сторонами спільного господарства, наявності в них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.
З досліджених у судовому засіданні доказів та показів свідків суд установив, що позивачка ОСОБА_1 перебувала тривалий час у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4 , з яким вони спільно проживали в АДРЕСА_1 з 05 листопада 2015 року, були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права й обов'язки, піклувались один про одного, виховували спільного сина, вели спільне господарство. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
При цьому позиція предстаника відповідача - Міністерства оборони України з приводу того, що встановлення факту проживання однією сім'єю не надасть права позивачці на отримання виплат як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, не спростовує наявності самого факту, за встановленням якого звернулася остання, оскільки наявність такого права буде предметом дослідження за відповідним зверненням компетентним органом, а в разі наявності спору щодо цього - предметом доказування у провадженні в порядку адміністративного судочинства. У даному ж спорі встановлення факту проживання однією сім'єю впливає на реалізацію позивачкою й інших прав, пільг та гарантій, з чим представниця відповідача - Міністерства оборони України фактично погодилася, клопотавши про залучення до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, а також реалізації права на спадкування майна покійного.
Враховуючи наведене вище, суд уважає, що письмовими доказами, показами свідків, підтверджується факт постійного проживання позивачки із ОСОБА_4 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, в АДРЕСА_1 з 05 листопада 2015 року до смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 05 листопада 2015 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання якої АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 .
Відповідач: Міністерство оборони України, місцезнаходження: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований у АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , зареєстрована в АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088.
Повне рішення буде складено до 15 травня 2025 року.
Суддя С. М. Монташевич
Повне рішення складено 09 травня 2025 року.