Справа № 342/1457/24
Провадження № 2/342/175/2025
06 травня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.
секретаря судового засідання Матієк І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник - мама ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/4 частку квартири, у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу,
Позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 , в інтересах якої діє законний представник - мама ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_1 , в якому просить визнати за нею право власності на 1/4 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло, виданого ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 12.12.2002, позивач - ОСОБА_1 є власником частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане свідоцтво також було зареєстровано в органах БТІ (проведено державну реєстрацію права власності), про що свідчить виписка з інвентаризаційних матеріалів. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в даному реєстрі, право власності на вищевказану квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - не зареєстровано. Також, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які обтяженні (обмеження) на вказану квартиру (частку на квартиру). Оригінал зазначеного свідоцтва позивачем був втрачений. Наразі позивач має намір розпорядитися зазначеним нерухомим майном, однак відсутність правовстановлюючих документів позбавляє її можливості це зробити. Інформація про втрату свідоцтва надруковано у газеті «Край» № 34-35 за 31.08.2023. Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло, воно видане ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 12.12.2002. Позивач, через свого представника, звернулася до ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» з питанням отримання повторного свідоцтва про право власності на житло або отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло. Однак, згідно відповіді ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», у випадку втрати, пошкодження чи зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за видачею на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, необхідно звертатися до державного реєстратора. Реєстраційним органом в Городенківській ОТГ, який здійснює державну реєстрацію права власності є Центр надання адміністративних послуг Городенківської міської ради Івано-Франківської області. Позивач звернулася до Центру надання адміністративних послуг Городенківської міської ради Івано-Франківської області з питанням отримання повторного свідоцтва про право власності на житло або отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло. Однак, згідно відповіді, Центр надання адміністративних послуг Городенківської міської ради Івано-Франківської області не має можливості видати позивачу повторне свідоцтво про право власності на житло або дублікат свідоцтва про право власності на житло, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку про вартість об'єкту оцінки проведеного суб'єктом оціночної ринкова вартість квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 308.500,00 грн. Враховуючи, що у позивача є право власності на частку квартири, таким чином, ціна позову складає - 77 125,00 грн. В даному випадку йдеться про підтвердження права власності позивача на частину зазначеної квартири, яка була набута нею на законних підставах, право власності на майно зареєстроване, однак потребує захисту у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів на це нерухоме майно та неможливістю на даний час їх відновлення і вирішення цього питання у позасудовому порядку з незалежних від позивача обставин. Отже, відновити оригінал чи отримати дублікат правовстановлюючого документа позивач не має можливості, оскільки зазначені документи не збереглися. Прийняті позивачем заходи щодо встановлення місця знаходження цих документів не дали позитивного результату. За таких обставин, оскільки правовстановлюючий документ на зазначений житловий будинок втрачений і відновити його не вбачається можливим, у той час як права позивача як власника цього будинку порушуються.
11 грудня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник - мама ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/4 частку квартири, у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання в справі призначено на 08 січня 2025 року о 09.45 год. у приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (вул. Героїв Євромайдану, 7 м.Городенка Івано-Франківської області, зал судових засідань № 2). Клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано від приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я., належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Копанки Ізюмського району Харківської області, Витяг зі Спадкового реєстру щодо спадкової справи та заповітів даного спадкодавця. Витребувано від приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Яшана Р.Р., належним чином засвідчену копію спадкової справи №20/2018, заведену після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, Витяг зі Спадкового реєстру щодо спадкової справи та заповітів даного спадкодавця.
26 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник - мама ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/4 частку квартири, у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасники справи в судове засідання 06 травня 2025 року не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у встановленому законом порядку.
Позивач ОСОБА_1 до суду подала заяву, в якій просила судовий розгляд справи проводити за відсутності позивача. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.
Законний представник вдповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_4 до суду подали заяви про судовий розгляд справи за їх відсутності. Зазначили, що жодного спору зі сторонами справи відносно предмету позову - немає. Заявлені позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення.
Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступного.
Згідно статті 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою встановлено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет і підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
Цей принцип у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема впливають на початок, перебіг, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.
Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 12.12.2002 р. Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, на підставі розпорядження (наказу) 65/981 від 25.10.2002, стверджується, що квартира (приміщення квартири спільного заселення, одноквартирний будинок), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в рівних частинах кожному. Дана квартира зареєстрована в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за № 2738 12.12.2002.
Згідно копії виписки з інвентаризаційних матеріалів Обласного комунального підприємства «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Вих. № 9110 від 01.10.2019, нерухоме майно (3-ох кімнатна квартира, житлова площа - 36,8 кв.м., загальна площа - 61,7 кв.м.) в АДРЕСА_1 , зареєстровано згідно архівних даних станом на 31.12.2012 р. в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 24 під реєстровим № 2738, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Коломийським МБТІ 12.12.2002 р., згідно з розпорядженням № 65/981 від 25.10.2002 р., на праві спільної часткової власності, по частці, за: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Оригінал свідоцтва про право власності на житло, виданого 12.12.2002 р. Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, на підставі розпорядження (наказу) 65/981 від 25.10.2002 - втрачено.
В Городенківській газеті «Край» № 34-35 (1735-1736) від 31 серпня 2023 року розміщено інформаційне повідомлення (оголошення) про те, що «Втрачене свідоцтво про право власності на житло, видане 12.12.2002 року на ім'я ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вважати недійсним».
Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 375123704 від 19.04.2024, відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на квартиру АДРЕСА_2 , відсутні.
З копії технічного паспорта на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) АДРЕСА_2 , встановлено, що рік спорудження/реконструкції - 1980 року, житлова площа квартири - 36,8 кв.м., загальна площа - 61,7 кв.м.
Згідно Звіту про оцінку трьохкімнатної квартири, складеного ЕТВО «Придністров'я» на підставі договору № 345 від 25.11.2024, ринкова вартість трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , станом на 28.11.2024 становить - 308 500 грн.
Отже, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , на праві спільної часткової власності, по частці кожному, належить: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у.
За життя, 29 вересня 2017 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження, яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право, заповів своєму синові ОСОБА_4 , 1991 р.н. Заповіт посвідчений в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори Білоконь К.С., зареєстровано в реєстрі за № 1188. Даний заповіт є чинний та зареєстрований в Спадковому реєстрі за № 61307070, що доводиться копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 52692850 від 20.07.2018.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 50 років в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, про що 27 лютого 2018 року складено відповідний актовий запис № 25, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 27 лютого 2018 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
26 лютого 1996 року в книзі записів актів громадянського стану про припинення одруження зроблено відповідний запис № 16 про припинення одруження між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що вбачається із копії свідоцтва про припинення одруження серія НОМЕР_2 , виданого 26 лютого 1996 року.
Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом спадкодавця ОСОБА_6 , який прийняв спадщину після його смерті є його син - ОСОБА_4 (відповідач).
Приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Яшан Р.Р.,на виконання ухвали суду, надав належним чином завірену копію спадкової справи №79/2018 (номер у Спадковому реєстрі № 62737794), заведену після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі заяви спадкоємця за заповітом - ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 33 років в с. Копанки Ізюмського району Харківської області, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 15 листопада 2022 року Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я.,на виконання ухвали суду, надала належним чином завірену копію спадкової справи №42/2023 (номер у Спадковому реєстрі № 70386893), заведену після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі заяви спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_2 (малолітньої дочки), від імені якої діяла законний представник - мати ОСОБА_3 про прийняття спадщини. В даній спадковій справі містяться заяви спадкоємців першої черги за законом - дружини ОСОБА_3 , матері ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини.
При зверненні ОСОБА_3 , яка діє від імені малолітньої дочки ОСОБА_2 , до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на частку квартири АДРЕСА_2 , після смерті її батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , приватний нотаріус відмовила, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру, що доводиться копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.04.2024.
Як вже зазначалося вище, квартира АДРЕСА_2 , на праві спільної часткової власності, по частці кожному, належить: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у, що стверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 12.12.2002 р. Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, на підставі розпорядження (наказу) 65/981 від 25.10.2002, випискою з інвентаризаційних матеріалів Обласного комунального підприємства «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Вих. № 9110 від 01.10.2019.
Оригінал свідоцтва про право власності на житло, виданого 12.12.2002 р. Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, на підставі розпорядження (наказу) 65/981 від 25.10.2002 - втрачено.
Право власності на спірну квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - не зареєстровано, однак як стверджується повідомленням ЦНАП Городенківської міської ради Івано-Франківської області № 78 від 03.12.2024, при перевірці в Реєстрі прав власності на нерухоме майно державним реєстратором встановлено, що 12.12.2002 за № 2738 зареєстровано речове право власності на житло за адресою - АДРЕСА_1 , та роз'яснено про право отримання інформаційної довідки з ДРРП щодо вказаного об'єкта нерухомого майна.
Згідно із п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Одним із принципів державної реєстрації прав, визначених ч.1 ст.3 Закону є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Також зазначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення (ч.3 ст.3 Закону).
Речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
В свою чергу, питання державної реєстрації прав у зв'язку із втратою документа, врегульовано п.53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ 25.12.2015 № 1127 (із змінами).
У разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності або інших речових прав, похідних від права власності, на підставі відповідних документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на таких носіях інформації, з обов'язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.
Якщо інформація про зареєстровані права підтверджується - проводиться державна реєстрація, при цьому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначаються відомості про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа. У протилежному випадку - державний реєстратор вимушений відмовити.
Надання заявником копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа чинним законодавством вже не передбачено.
Якщо документ, що посвідчує право (державний акт на право власності чи постійного користування земельною ділянкою або свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи нотаріальний договір, свідоцтво) втрачено після того, як записи були внесені до Державного реєстру прав, то жодних реєстраційних дій вчиняти не потрібно, оскільки зареєстровані речові права підтверджуються інформацією з реєстру.
Позивач ОСОБА_1 в поданому до суду позові покликається на те, що «в даному випадку йдеться про підтвердження права власності позивача на частину зазначеної квартири, яка була набута нею на законних підставах, право власності на майно зареєстроване, однак потребує захисту у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів на це нерухоме майно та неможливістю на даний час їх відновлення і вирішення цього питання у позасудовому порядку з незалежних від позивача обставин. Отже, відновити оригінал чи отримати дублікат правовстановлюючого документа позивач не має можливості, оскільки зазначені документи не збереглися. Прийняті позивачем заходи щодо встановлення місця знаходження цих документів не дали позитивного результату. За таких обставин, оскільки правовстановлюючий документ на зазначений житловий будинок втрачений і відновити його не вбачається можливим, у той час як права позивача як власника цього будинку порушуються».
Як слідує із матеріалів справи, позивач зверталася із запитами до Обласного комунального підприємства «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» та ЦНАП Городенківської міської ради Івано-Франківської області щодо отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дублікату. Однак, отримано відповіді, в яких зазначено про положення п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та роз'яснено про право отримання інформаційної довідки з ДРРП щодо вказаного об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).
Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв'язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб'єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу, у зв'язку з відсутністю у нього відповідного документа.
Як встановлено судом, позивачем не доведено того, що відповідачі ставлять під сумнів наявність права власності позивача на спірне нерухоме майно, як і не доведено порушення, невизнання та/або оспорення його прав власника будь-якими іншими особами, що підтверджується тим, що відомості про спірний об'єкт нерухомого майна позивача внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно, тобто вказане нерухоме майно належить на праві власності позивачу, а відповідачі позовні вимоги визнають.
При цьому, обставини втрати правовстановлюючого документу також не можуть обґрунтовувати порушення прав позивача як власника спірного об'єкту нерухомості у даному спорі про визнання права власності, оскільки, як встановлено, позивачем не доведено, що остання не змогла реалізувати своє право на володіння, користування та/або розпорядження спірним об'єктом через відсутність оригіналу зазначеного документу, зокрема, отримала відмову у вчиненні того чи іншого правочину або інші перешкоди у реалізації своїх прав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання права власності на 1/4 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу, на підставі ст. 392 ЦК України, оскільки позивачем не доведено порушення, невизнання та/або оспорення прав позивача як власника спірного нерухомого майна відповідачами, як і не доведено того, що відсутність (втрата) правовстановлюючого документа перешкоджає у реалізації останньою права на володіння, користування та/або розпорядження спірним об'єктом нерухомого майна.
Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, через його необґрунтованість та безпідставність.
При винесенні рішення судом враховується те, що відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області.
На підставі ст.ст. 316, 317, 328, 331, 334, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник - мама ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/4 частку квартири, у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), в інтересах якої діє законний представник - матір ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .
Повне судове рішення складено 09.05.2025.
Суддя: Федів Л. М.