Справа № 278/836/25
2/296/1993/25
"09" травня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Драча Ю.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обгрунтовано тим, що 06.10.2023 року між ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 119347, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 12000,00 грн. на строк 84 дні та зобов'язався повернути суму кредиту у день закінчення строку кредитування та сплатити проценти від суми кредиту.
Однак відповідач свої зобов'язання перед ТзОВ «ФК «Кредіплюс» не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 11822,96 грн .
18.04.2024 року між ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 18-04/24, відповідно до якого ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТзОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, зокрема і до боржника - ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників від 18.04.2024 року до Договору факторингу № 18-04/24 від 18.04.2024 року, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11822,96 грн. яка складається з 8834,62 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2687,34 грн. заборгованості за відсотками, 301 грн. заборгованості за комісією.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, внаслідок чого ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» змушене звернутись до суду.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 04.04.2025, прийнято вищевказану позовну заяву та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали про відкриття провадження, була направлена відповідачу ОСОБА_1 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , однак повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, але відзив до суду не надходив.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 06.10.2023 року між ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 119347, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 12000,00 грн. на строк 84 днів та зобов'язалась повернути суму кредиту у день закінчення строку кредитування та сплатити проценти від суми кредиту.
Однак відповідач свої зобов'язання перед ТзОВ «ФК «Кредіплюс» не виконала, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 11822,96 грн .
18.04.2024 року між ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 18-04/24, відповідно до якого ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТзОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, зокрема і до боржника - ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників від 18.04.2024 року до Договору факторингу № 18-04/24 від 18.04.2024 року, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11822,96 грн. яка складається з 8834,62 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2687,34 грн. заборгованості за відсотками, 301 грн. заборгованості за комісією.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч.2ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно з ч.12. ст. 11 цього Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 указаного Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не виконувала взяті на себе зобов'язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов кредитного договору ОСОБА_1 були порушені права позивача. А тому, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 119347 від 06.10.2023 року в розмірі 11822 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 96 коп., а також судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал (юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 3 поверх, за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Ю. І. Драч
Повний текст рішення складено 09.05.2025.