Єдиний унікальний номер № 932/1416/23
провадження № 2/175/2/24
02 травня 2025 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
з секретарем Кульпіною Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя,-
08 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, та просила суд постановити рішення, яким визнати автомобіль марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , визначивши долі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кожному по 1/2 частині автомобіля марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 , також просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості 1/2 частину автомобіля марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 в сумі 152491,06 грн..
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року матеріали вищевказаної цивільної справи були передані для розгляду за територіальною підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою від 02 лютого 2024 року суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було прийнято до свого провадження цивільну справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
13 червня 2024 року постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач надала заяву до канцелярії суду в якій просила справу розглянути без її участі, позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Представник відповідача надала заяву до канцелярії суду в якій просила справу розглянути без її участі.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи здійснення розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, дійшов до наступного.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.
При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
Також, суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 березня 2008 року, який було розірвано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2021 року.
21 квітня 2023 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 21 квітня 2023 року.
За час перебування у шлюбі, а саме 23 червня 2017 року сторонами в спільну сумісну власність подружжя було придбано автомобіль марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 , на ім'я відповідача ОСОБА_2 ..
Відповідно до висновку №9305 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню середньоринкової вартості КТЗ, вартість автомобіля становить 304982,12 грн..
Оскільки будь-яких доказів існування домовленостей між сторонами щодо майна, а також інших обставин для відступлення від засад рівності часток подружжя сторонами не надано, суд вважає, що їх частки у спільному майні є рівними.
Враховуючи, що вказаний транспортний засіб було набуто 23 червня 2017 року, тобто за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі , суд дійшов висновку, що спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності сторін по справі, а тому наявні підстави для визнання права власності за Ступак (Карбовська) та ОСОБА_2 по 1/2 частині автомобіля за кожним.
Також слід зазначити, що оскільки відповідачем не надано заперечень щодо визначення вартості спірного автомобіля, відповідно до висновку №9305 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню середньоринкової вартості КТЗ, доказів того, що вказаний автомобіль має нижчу або навпаки вищу вартість, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування позивачу половини вартості автомобіля підлягають задоволенню.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні із позовом було сплачено судовий збір на загальну суму 3049, 82 грн., який з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 60,69-71 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 .
В порядку розподілу спільного майна подружжя поділити рухоме майно, у вигляді автомобіля марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, наступним чином:
- виділити в натурі ОСОБА_2 в особисту приватну власність автомобіль марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 .
- стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) 152491, 06 грн. грошової компенсації замість її 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 , який виділено ОСОБА_2 в натурі.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобілі марки Ford модель Fokus 2013 року випуску державний номер НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 3049, 82 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Васюченко