Справа № 197/285/25
Провадження № 2/197/344/25
09 травня 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник ТОВ "Бізнес Позика" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 456889-КС-001 у розмірі 29021,08 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 15.12.2022 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №456889-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. Згідно з умовами договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'зання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 9000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 свої зобов'зання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 20.03.2025 утворилася заборгованість у розмірі 29021,08 грн.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач, представник позивача в судове засідання не з'явилися. Представником заявника у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи без участі позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач до суду повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив. Заяв, клопотань від нього не надходило.
Суд у зв'язку з вищевикладеним зазначає, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв'язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 15 грудня 2022 року було укладено договір № 456889-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн на строк 16 тижнів, стандартна процентна ставка - 2 % в день, знижена процентна ставка - 1,15715961 % в день, процентна ставка фіксована. Комісія за надання кредиту - 1350 грн, строк дії договору - до 06.04.2023, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 18880 грн.
Надання коштів позичальнику згідно з договором здійснювалося на електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 . Договір було підписано електронним підписом позичальника у вигляді одноразового ідентифікатора UA-7277.
Як вбачається з наданого суду підтвердження АТ "Таскомбанк" від 27.01.2025, АТ "Таскомбанк" надає підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №83 від 11.11.2020 ТОВ "БІЗПОЗИКА" Банком було здійснено успішне зарахування коштів на карту № НОМЕР_2 у розмірі 9000 грн від 15.12.2022. Призначення платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №456889-КС-001 від 15.12.2022 Без ПДВ.
Як вбачається з відповіді АТ "Універсал Банк" № БТ/Е-2687 від 15.04.2025 (а.с. 23), на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Згідно з випискою про рух коштів по картці від 15.04.2025 (а.с. 24 - 26), 15.12.2022 на картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 9000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 456889-КС-001 від 15.12.2022, станом на 20.03.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 29021,08 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 9000 грн, заборгованість по відсотках - 18671,08 грн, заборгованість по комісії - 1350 грн.
У ч. 1 ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання".
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростований відповідачем, як і не спростовано відсутність його волевиявлення на погодження вказаної в договорі процентної ставки.
Згідно з довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 456889-КС-001 про надання кредиту від 15.12.2022, станом на 19.03.2025 загальна заборгованість за договором становить 29021,08 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 9000 грн, заборгованість по відсотах - 18671,08 грн, заборгованість по комісії - 1350 грн.
Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надав, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи задоволення вимог позивача у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією № 4768 від 24.03.2025 (а.с. 12).
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за договором № 456889-КС-001 про надання кредиту від 15 грудня 2022 року у розмірі 29021 (двадцять дев'ять тисяч двадцять одна) гривня 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складення повного судового рішення - 09.05.2025.
Суддя М.В. Панчук