Справа № 192/3161/24
Провадження № 1-в/192/160/25
Ухвала
Іменем України
11 березня 2025 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», про застосування Закону № 3886-ІХ та пом'якшення покарання, засудженого
07.10.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
17.11.2022 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
09.05.2024 Комунарським районним судом м. Запоріжжя ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, у якій просить застосувати до нього Закон № 3886/ІХ про внесення змін до КК України та пом'якшити його покарання.
У судове засідання 11 березня 2025 року установа виконання покарань явку свого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Засуджений у судовому засіданні свою заяву підтримав.
Прокурор вважав, що заява засудженого підлягає частковому задоволенню, а саме, що ОСОБА_3 потрібно звільнити від покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 17.11.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 13.02.2022 на суму 733,60 грн, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Заслухавши засудженого та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким, зокрема були внесені зміни до ст. 51 КУпАП.
Статтею 51 КУпАП у редакції Закону від 18.07.2024 № 3886-ІХ встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За змістом п.п. 169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV ПК України сума податкової пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2021 року ОСОБА_3 був засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України був звільнений від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки. Згідно з вироком ОСОБА_3 10 липня 2021 року вчинив крадіжку майна на суму 3000 грн.
17 листопада 2022 року ОСОБА_3 засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 185 КК України - до 5 років позбавлення волі, за ст. 395 КК України - до 3 місяців арешту. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2021 та остаточно призначено покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. Згідно з вироком ОСОБА_3 вчинив крадіжку 25 січня 2022 року на суму 11725 грн, 13 лютого 2022 року - на суму 733,60 грн, 20 квітня 2022 року - на суму 11385,04 грн.
09 травня 2024 року ОСОБА_3 засуджений вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання за сукупністю кримінальних правопорушень призначено шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2022, визначено покарання, що підлягає відбуванню у виді 5 (п'яти) років 1 місяця позбавлення волі.Згідно з цим вироком ОСОБА_3 вчинив крадіжку 05 березня 2022 року на суму 4652,77 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 2270 гривні, отже сума податкової пільги складає 1135 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу 2270 грн (1135 грн х 2).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 2481 гривня, отже сума податкової пільги складає 1240,50 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу - 2481 грн (1240,50 грн х 2).
Тобто, вартість викраденого ОСОБА_3 майна 10 липня 2021 року на суму 3000 грн, 25 січня 2022 року - на суму 11725 грн, 20 квітня 2022 року - на суму 11385,04 грн та 05 березня 2022 року на суму 4652,77 грн була більшою 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Натомість, вартість майна, викраденого ОСОБА_3 13 лютого 2022 року на суму 733,60 грн була меншою, ніж 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, на засудженого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким частково декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2022 року був засуджений за діяння, караність якого законом усунена, а саме крадіжку 13 лютого 2022 року майна на суму 733,60 грн, тобто суму, яка не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то суд доходить висновку, що заяву засудженого потрібно задовольнити частково та звільнити його від покарання, призначеного цим вироком за вказане кримінальне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст. 539 КПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.
Негайно звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 17 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 13 лютого 2022 року на суму 733,60 грн, у зв'язку з усуненням караності діяння.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1