Справа № 206/1636/25
Провадження № 3/206/705/25
08.05.2025 м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Нестеренко Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 265921 від 08.03.2025, водій ОСОБА_1 08.03.2025 о 14 годині 45 хвилин в м. Дніпро, вул. Кадрова, керував транспортним засобом «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання захисником ОСОБА_1 , адвокатом Бєлінським Ю.Є., подана письмова заява, мотивована тим, що вони повністю заперечують щодо обставин, викладених в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначивши, що ОСОБА_2 категорично заявив, що 08.03.2025 р. був у гостях у свого сина, ОСОБА_3 , який мешкає в селищі Шевченко Дніпровського р-ну. Коли він наблизився до продуктового кіоску, який розташований по вул. Кадровій в селищі Шевченко, до нього підійшов поліцейський та запросив до поліцейської машини для з'ясування якихось обставин. Транспортним засобом він не керував та працівники поліції його не зупиняли. Автомобіль «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , який належить не йому, до якого його підвели, був з виключеним двигуном у нерухомому стані. Поліцейські перевірили ОСОБА_1 по своїх облікових базах, в подальшому запропонувавши йому пройти огляд, не роз'яснивши порядок проведення такого огляду, а також його наслідків. Посвідчення водія у ОСОБА_2 працівники поліції не вилучили та тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом не видавали, про що зазначено у протоколі. Від керування транспортним засобом ОСОБА_2 працівники поліції не відстороняли та автомобіль «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 на штрафний майданчик не відправляли. Чинним законодавством передбачена відповідальність саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного або іншого сп'яніння чи відмови від проходження медичного огляду у встановленому порядку. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, а також відсутні будь - які фактичні данні, які належним чином свідчать про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу, що не було встановлено в діях ОСОБА_2 , оскільки матеріалами справи та відеозаписи з бодікамер поліцейських не містять доказів на підтвердження того, що він, як водій, вчиняв дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, письмові пояснення захисника ОСОБА_1 , адвоката Бєлінського Ю.Є. суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Порядок огляду для встановлення стану сп'яніння визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі Порядок) та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція).
Так, відповідно до п. 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Пунктом 4 Порядку визначено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Також, пунктом 7 розділу І Інструкції визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння відповідно до Порядку огляду визначеного у постанові Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, так як матеріали справи не містять відповідного направлення водія на огляд до конкретної медичної установи.
Також в судовому засіданні було відтворено наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських. Згідно відеозапису на узбіччі дороги знаходиться автомобіль «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 . Чоловіку, що знаходиться біля автомобіля поліцейським запропоновано надати дозвіл на носіння ножа. На прохання поліцейських чоловік прийшов до патрульного авто, надав особисті документи та повідомив, що купив ніж у магазині та на нього дозвіл не передбачений. До патрульної автівки також підійшла жінка, яка підтримала чоловіка зазначивши, що ніж не підлягає реєстрації. В подальшому поліцейським було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у чоловіка, а згодом ознаки наркотичного сп'яніння, на підставі чого ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу для проведення огляду. Далі було розпочато процедуру складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від огляду, а також поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про складення відносно нього постанови про накладення стягнення за відсутність обов'язкового страхового полісу.
Таким чином із дослідженого відеозапису не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем. Протокол ЕПР1 № 265921 від 08.03.2025 не містить відомостей про порушення ОСОБА_1 ПДР України в частині п. 2.1 ґ та не містить опису обставин якими була викликана необхідність зупинки автомобілю «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 . Факту, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, матеріалами справи також не доведено.
Тобто, в даному випадку, з урахуванням відсутності об'єктивного підтвердження фактів керування ОСОБА_1 автомобілем та зупинки автомобілю під його керуванням, а також відсутністю опису обставин якими була викликана необхідність зупинки автомобілю, суд не вважає достатніми та безсумнівними надані підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а при притягненні до адміністративної відповідальності в жодному разі не може бути допущено випадків свавільності з боку державних органів..
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, встановлену, зокрема КУпАП .
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини є джерелами права в Україні відповідно до положень Основного Закону України та Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" («Karelin v. Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, оцінюючи надані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 9, 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 283, 285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Т.В. Нестеренко