Справа № 214/7637/17
1-кп/214/229/25
про зміну запобіжного заходу
30 квітня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 257, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 186 КК України, -
У судовому засіданні прокурор просив продовжити тримання обвинуваченого під вартою на два місяці у зв'язку з існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином та за який законом передбачено покарання на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, обвинувачений раніше судимий за вчинення корисливого злочину, не працює, а отже, не має законного джерела для існування, а також не має міцних соціальних зв'язків, а тому, перебуваючи на волі та знаючи про тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним, може переховуватись від суду, а також може продовжити свою злочинну діяльність або в незаконний спосіб впливати на потерпілих чи свідків.
Потерпілі в судове засідання не з'явились.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, при цьому обвинувачений просив суд про зміну йому існуючого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він має намір вступити в лави ЗСУ, його захисник, у свою чергу, заявив клопотання про зміну його підзахисному існуючого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, пославшись у своєму клопотанні, зокрема, на те, що його підзахисний тривалий час перебуває під вартою, а відтак ризики, про які зазначив прокурор, відпали, а також послався на необґрунтованість зазначених прокурором ризиків, оскільки ці ризики не доведені належними чином, а також зазначив, що його підзахисний має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання прокурора та додані до них матеріали, приходить до такого.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою цього суду від 06 березня 2025 року було продовжено тримання обвинуваченого під вартою до 06 травня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Загальним правилом у практиці Європейського суду з прав людини є те, що особа, обвинувачена в правопорушенні, завжди має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання цієї особи під вартою.
Отже, саме держава в особі слідчого чи прокурора, які звертаються з клопотанням до суду, має довести необхідність тримання під вартою конкретної особи. Натомість суд вирішує питання про те, чи є достатні підстави тримати особу під вартою на основі принципу змагальності та повинен обов'язково виходити з презумпції на користь свободи.
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження цього заходу, про що має бути зазначено в судовому рішенні.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, відносно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23.02.2023 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, обвинувачений з того часу, а саме більше двох років утримується під вартою, а тому, хоча обвинувачений й обвинувачується у вчиненні чотирьох кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким корисливим насильницьким злочином та за який законом передбачено покарання на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, суд уважає, що на цей час саме ця обставина зі спливом тривалого часу перестала бути підставою для тримання обвинуваченого під вартою.
А тому, зважаючи на тривалий час перебування обвинуваченого під вартою, є підстави вважати, що надалі ураховувати тяжкість скоєного при вирішенні питання про продовження тримання обвинуваченого під вартою суд не повинен.
При цьому суд зауважує, що раніше у судових засіданнях при розгляді чергових клопотань прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою такі клопотання були задоволенні судом саме із посиланням на вищевказану обставину разом із посиланням на обставину, що обвинувачений за одним із кримінальних проваджень, яке розглядається цим же складом суду та в якому він обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого насильницького злочину, перебував у розшуку, що обвинувачений не працює, а відтак не має законного джерела для існування, а також не має міцних соціальних зв'язків.
Однак суд уважає, що ці ризики, які й існували раніше, зі спливом тривалого часу, на протязі якого обвинувачений перебуває під вартою, також значно зменшились.
Так, у своєму рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 року та «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що питання розумності тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно та має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, рівня переконливості аргументів заявника, викладених в його клопотанні про звільнення, що суди при вирішенні питання про тримання особи під вартою не повинні спиратись на суто абстрактний довід, враховуючи лише тяжкість скоєного, а також, що після спливу певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи зобов'язані навести інші підстави для продовжуваного тримання під вартою.
Отже, зважаючи на все вищевикладене, суд приходить до переконання, що на цей час ризики, які існували раніше та які слугували підставою для продовження тримання обвинуваченого під вартою, зі спливом тривалого часу, на протязі якого обвинувачений перебуває під вартою, значно зменшились, більш вагомих і конкретних підстав для продовження тримання обвинуваченого під вартою прокурором не було наведено, а відтак суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, про задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 та про зміну відносно обвинуваченого існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого, що, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 110, 315-317, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -.
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Клопотання адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Змінити діючий відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , на два місяці, а саме до 30 червня 2025 року включно, заборонивши ОСОБА_4 залишати цілодобово своє місце проживання, із покладенням на нього наступних обов'язків:
- не відлучатись без дозволу суду за межі м. Кривого Рогу;
- прибувати до суду за його першим викликом;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- зобов'язати ОСОБА_4 утриматись від спілкування з потерпілими та свідками по даній справі.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 08 травня 2025 року у зв'язку з перебуванням судді Попова на лікарняному з 05.05.2025 року по 07.05.2025 року.