Справа № 190/2199/24
Провадження №1-кп/190/47/25
09 травня 2025 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглядаючи в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041560000428 від 29.08.2024 року стосовно
ОСОБА_4
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
В підготовчому засіданні прокурор зазначив про можливість призначення справи до судового розгляду.
Сторона захисту не заперечувала щодо призначення справи до розгляду.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні. Таким чином, немає перешкод призначення судового розгляду.
Вислухавши учасників процесу, суд вважає підготовку до судового розгляду завершеною та кримінальне провадження призначає до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Прокурор під час підготовчого засідання заявив клопотання про застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання прокурора викладене в письмовій формі і мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України; 02.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру. Ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби та покладено обов'язки: не залишати місце постійного проживання, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду з 22.00 год. до 06.00 год; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою. Строк дії ухвали - по 31.10.2024. Однак, обвинувачена ухилилась від виконання обов'язків, покладених на неї, залишила місце свого проживання, не з'являлась за викликами суду. В зв'язку з тим, що встановити місцезнаходження обвинуваченої встановити не виявилось за можливе, останню оголошено в розшук.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник заперечували щодо обрання стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обвинувачена просила обрати їй запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченої, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
26.09.2024 року на розгляд до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041560000428 від 29.08.2024 року стосовно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України; по справі призначено підготовче засідання на 28.10.2024.
Не зважаючи на те, що обвинувачена про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, остання в підготовче засідання не з'явилась, поважних причин своєї неявки суду не повідомила. В подальшому ОСОБА_4 також ухилилася від явки до суду, першочерговими розшуковими заходами встановити її місцезнаходження не виявилося за можливе, тому ухвалою суду від 18.03.2025 року ОСОБА_4 оголошено в розшук, надано дозвіл на її затримання з метою супроводу до суду, для подальшого розгляду справи.
08.05.2025 ОСОБА_4 затримано та 09.05.2025 доставлено до суду для подальшого розгляду справи.
За положенням ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовано тим, що обвинувачена, перебуваючи під домашнім арештом, не з'являлася за викликами суду, самовільно залишила місце проживання і її місце знаходження встановлено лише розшуковими заходами. Таким чином, обвинувачена порушила покладені неї обов'язки та ухилилась від явки до суду.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України за ознаками відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби та покладено обов'язки: не залишати місце постійного проживання, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду з 22.00 год. до 06.00 год; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою.
Застосування будь-якого запобіжного заходу має наслідком покладання ряду процесуальних обов'язків на підозрюваного, обвинуваченого, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Зазначені прокурором в клопотанні факти свідчать про те, що ОСОБА_4 своїми діями порушила умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме не з'являлася за викликами суду, без дозволу суду залишила місце проживання, переховувався від суду, а тому з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти спробам подальшого переховування від суду, прокурором подано клопотання про обрання стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Як зазначено в ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які існують та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти 1, 4,5 вказаної статті.
В ході розгляду клопотання прокурором доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини, неможливим є застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.
На думку суду, застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам та не сприятиме на даному етапі судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, судом не встановлено виняткових обставин, які б давали підставу не застосовувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до переконливого висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає обвинуваченій ОСОБА_4 розмір застави.
На підставі викладеного, керуючисьстаттями ст.ст.176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 314, 331, 376, 395 КПК України, суд
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
В судове засідання викликати:
Потерпілу ОСОБА_6 , обвинувачену ОСОБА_4 .
Явку зазначених осіб визнати обов'язковою.
Про розгляд справи повідомити начальника П'ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури, захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 .
Розгляд кримінального провадження призначити на 13.30 год. 14 травня 2025 року в приміщенні П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області.
Клопотання прокурора - задовольнити, в задоволенні клопотання сторони зазисту - відмовити.
Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят днів), тобто до 13.30 год. 07 липня 2025 року, без можливості внесення застави.
Взяти обвинувачену ОСОБА_4 під варту в залі суду.
Тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3».
Виконання ухвали в частині взяття під варту обвинуваченої ОСОБА_4 , покласти на працівників ВП №7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Копію ухвали вручити всим учасникам провадження.
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
В решті ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1