Справа № 404/3524/25
Номер провадження 3/404/1086/25
06 травня 2025 року суддя Фортечного районного суду м. Кропивницького Поступайло Володимир Васильович, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292143 від 06.04.2025, 06.04.2025 о 00 год. 55 хв. ОСОБА_1 за адресою: вул.Івана Похитонова, 5, м.Кропивницький, керував транспортним засобом «KIA Sportage», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Крім того, на офіційному сайті Фортечного районного суду м.Кропивницького (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1109/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справи. При цьому ОСОБА_1 клопотання про відкладення судового засідання не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Положеннями ч.1 ст.277 КУпАП визначено п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292143 від 06.04.2025 (а.с.1), долучено такі досліджені судом докази:
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2);
- направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 06.04.2025 (а.с.3);
- довідку про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом (а.с.4);
- відеозаписи (диск - а.с.5).
Аналізуючи та оцінюючи усі надані зазначені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із наступного.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Так, згідно з твердженнями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, 06.04.2025 року о 00 год. 55 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом, проте, долучені до протоколу відеозаписи (диск, а.с.5) не містять факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «KIA Sportage», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та його зупинки працівниками поліції. Крім того, долученими відеозаписами підтверджено, що фіксація події нагрудними камерами розпочинається о 00 год. 55 хв. та здійснюється стосовно особи, яка не керує транспортним засобом, при цьому під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово заперечує факт керування ним транспортним засобом за вказаних обставин.
Як зазначено у п.19 постанови Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку відповідним доказами, визначеними ст.251КУпАП, для підтвердження чого поліцейський мав надати суду, зокрема, відеозапис події, фотокартки тощо.
На переконання суду саме описання правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом його вчинення, без наявності будь-яких доказів його вчинення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України» від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Зважаючи на викладене, вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведено перед судом поза розумним сумнівом сукупністю належних, допустимих та достатніх для встановлення обставин його вчинення доказів.
Відтак, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, із врахуванням того, що перед судом не доведено достатніми і безсумнівними доказами те, що за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 перебував у статусі водія, зважаючи на положення ч.5 ст.266 КУпАП, витлумачивши усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Так, із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду, та виключати будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у його вчиненні.
Досліджені докази ставлять під обґрунтований та розумний сумнів наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зважаючи на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставах, передбачених п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247 п.1, 283-285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.
Суддя Фортечного районного
суду м. Кропивницького В.В. Поступайло