Іменем України
01 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/13661/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
за участю
секретаря судового засідання: Москаленко Д.Ю.,
представників:
позивача Брус О.М. (ордер),
відповідача Вовкотруб Д.В. (самопредставництво),
розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Повного товариства «Ломбард «Регіональний» ПП «Златодар 585» і Компанія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплати боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 23 серпня 2022 року надійшов адміністративний позов Повного товариства «Ломбард «Регіональний» ПП «Златодар 585» і Компанія» (далі - позивач, ПТ «Ломбард «Регіональний») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) з такими вимогами:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 лютого 2022 року № 00844007096, від 21 лютого 2022 року № 00844207096, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2022 року № Ю-00843407096 та рішення про застосування штрафних санкцій від 21 лютого 2022 року № 00843507096.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПТ «Ломбард «Регіональний» не погоджується з прийнятими ГУ ДПС у м. Києві податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування штрафних санкцій, оскільки відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з порушенням положень абзацу першого пункту 9-12 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 установлено карантин на території України, який неодноразово продовжено, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 981 установлено карантин до 31 грудня 2021 року. Згідно з актом перевірки перевірка проводилась з 23 грудня 2021 року по 17 січня 2022 року, тобто у період установленого карантину та установленого мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок.
Також позивач не погоджується із нарахованими штрафними санкціями за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску, оскільки встановлені штрафні санкції у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, не передбачає нарахування двічі, тричі і десять разів на одну й ту ж суму донарахування єдиного внеску, оскільки виявлене порушення нарахування єдиного внеску в одному конкретному звітному періоді (повному чи неповному). Позивача фактично притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за одне й те саме порушення в кожному наступному звітному періоді, тобто не за звітний період в якому виявлено порушення нарахування єдиного внеску, а повторно за наступні звітні періоди на одну суму донарахованого єдиного внеску.
Позивач також не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки як сума зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1094291,93 грн, термін сплати якої до 31 січня 2018 року, так сума у розмірі 1031852,04 грн термін сплати якої до 31 січня 2019 року, які визначені, згідно з розрахунком до податкового повідомлення-рішення, визначені відповідачем після закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку, а відповідно поза строком давності, визначеними у статті 102 Податкового кодексу України.
Протиправним є нарахування штрафних санкцій у розмірі 768112,99 грн за податковим повідомленням-рішенням від 21 лютого 2022 року № 00844007096 згідно із пунктом 125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України, оскільки станом на 31 грудня 2020 року підприємство має заборгованість по заробітній платі у загальній сумі 14421011080 грн, тобто не здійснювало виплату доходу на користь платників податків. Натомість визначена вказаною статтею відповідальність настає у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника.
Від ГУ ДПС у м. Києві до суду 29 листопада 2022 року надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» прийнята з урахуванням та на виконання вимог Податкового кодексу України, відповідно зазначати про її невідповідність вимогам податкового законодавства немає підстав. На момент проведення перевірки вказана Постанова була чинною та невизнаною недійсною або скасованою і, відповідно, надавала повне право податковому органу проводити податкові перевірки. Відповідачем наголошується, що дана постанова не скасовує дію мораторію, введеного пунктом 52 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а лише скорочує термін ряду обмежень, що не свідчить про її так звану «невідповідність нормам Податкового кодексу України» та підтверджує необхідність її прямого застосування як спеціального нормативного акта. У разі відхилення і незастосування норм Постанови № 89 фактично відбувається неврахування і незастосування норм Закону України «Про Кабінет Міністрів України», які регламентують повноваження Кабінету Міністрів України, а також статей 6 та 19 Конституції України.
ГУ ДПС у м. Києві додатково стверджує, що мораторій на проведення перевірки не містить приписів, заборон або обов'язку зупинення податкової перевірки у випадках, коли податковим органом додержано процедуру проведення перевірки, а платником допущено контролюючий орган до його проведення, внаслідок чого податковий орган має повне право провести перевірку.
Щодо строків давності, то представником ГУ ДПС у м. Києві вказано, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України.
Від представника ПТ «Ломбард «Регіональний» до суду 05 грудня 2022 року надійшли додаткові пояснення.
Адміністративну справу відповідно до Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Від ПТ «Ломбард «Регіональний» до суду 18 березня 2025 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем викладено пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
По справі судом вчинено такі процесуальні дії:
- ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання;
- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження; розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 13 березня 2025 року о 10 год. 30 хв;
- ухвалою від 05 березня 2025 року задоволено клопотання ГУ ДПС у м. Києві від 04 березня 2025 року та дозволено його представнику брати участь у всіх судових засідання в режимі відеоконференції;
- ухвалою від 07 березня 2025 року задоволено клопотання ПТ «Ломбард «Регіональний» від 06 березня 2025 року та дозволено його представнику брати участь у всіх судових засідання в режимі відеоконференції;
- ухвалою від 01 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 квітня 2025 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду;
- у судовому засіданні, призначеному на 25 квітня 2025 року, суд оголосив перерву для надання додаткових доказів по справі до 01 травня 2025 року до 11 год. 00 хв.
У судових засіданнях представником ПТ «Ломбард «Регіональний» підтримано вимоги позовної заяви, надано пояснення та повідомлено суду обставини, аналогічні викладеним у заявах по суті справи.
Представник ГУ ДПС у м. Києві заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення та повідомив суду обставини, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у змішаній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.
ГУ ДПС у м. Києві на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13 розділу IV, статті 25 розділу VI Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19 листопада 2021 року № 9186-п, проведено перевірку ПТ «Ломбард «Регіональний» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року, валютного за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 31 січня 2022 року № 5523/Ж5/26-15-07-08-02/36929764.
Як зазначено в акті, перевірка проводилася з 23 грудня 2021 року по 17 січня 2022 року, термін перевірки продовжувався до 17 січня 2022 року на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 10 січня 2022 року № 68-п.
Згідно з висновком акта від 31 січня 2022 року № 5523/Ж5/26-15-07-08-02/36929764 перевіркою встановлено порушення ПТ «Ломбард «Регіональний»:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 43740 грн, у тому числі за 1 квартал 2020 року у сумі 4860 грн, за 2 квартал 2020 року у сумі 14580 грн., за 3 квартал 2020 року у сумі 14580 грн, за 4 квартал 2020 року 9720 грн;
- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, з урахуванням підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, пункту 171.2 «а» статті 171, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, щодо не сплати (не перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету у сумі 3969000,85 грн (в т.ч. 2018 - 2126143,97 грн, 2019 - 946307,87 грн, 2020 рік - 896549,01 грн).
Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, «тимчасово штрафні санкції не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СOVID-19)»;
- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, з урахуванням підпункту 1.5 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 1.6. пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, пункту 171.2 «а» статті 171, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування військового збору до бюджету, а саме: не сплачено (не перераховано) військового збору у сумі 335251,50 грн, в т.ч. за 2018 - 175280,36 грн, 2019 - 82754,25 грн, 2020 - 77216,89 грн.
Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України «тимчасово штрафні санкції не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19)»;
- статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу III «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, а саме, подання з недостовірними відомостями податкової звітності щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 - IV квартали 2018 року; III, IV квартали 2019 року, I - IV квартали 2020 року.
Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, підпункту 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України тимчасово штрафні санкції не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СOVID-19), а саме, подання з недостовірними даними податкового розрахунку за формою 1-ДФ;
- підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пункту 1 розділу III наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», щодо не своєчасного подання звітів за січень, лютий, березень, квітень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2020 року, та не подано за листопад, грудень 2020 року.
Відповідно до пункту 9-11 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме, за несвоєчасне подання (не подання) звітів з єдиного внеску;
- підпунктів 1, 2, 4 пункту 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого, в період, що перевірявся підприємством не нарахований єдиний внесок в розмірі 22 % за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року у сумі 2059692,54 грн та в розмірі 8,41 % за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року у сумі 13560,45 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України не надано первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, тощо, що стосуються здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб. військового збору.
На підставі акта від 31 січня 2022 року № 5523/Ж5/26-15-07-08-02/36929764 ГУ ДПС у м. Києві прийнято:
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2022 року № Ю-00843407096, якою повідомлено, що станом на 31 січня 2022 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ПТ «Ломбард «Регіональний» становить 2073252,99 грн, у тому числі недоїмка 2073252,99 грн;
рішення від 21 лютого 2022 року № 00843507096 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким за донараховану за наслідками перевірки суму 2073252,99 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до ПТ «Ломбард «Регіональний» штрафні санкції в розмірі 395289,87 грн;
податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 21 лютого 2022 року № 00844007096, яким збільшено ПТ «Ломбард «Регіональний» суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 4737113,84 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями на 3969000,85 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 768112,99 грн;
податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 21 лютого 2022 року № 00844207096, яким збільшено ПТ «Ломбард «Регіональний» суму грошового зобов'язання з військового збору на 399760,18 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням на 335251,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 64508,68 грн;
податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 21 лютого 2022 року № 00843807096, яким до ПТ «Ломбард «Регіональний» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і надалі положення наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Згідно із абзацами першим, другим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Статтею 77 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних планових перевірок, а саме:
- документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (пункт 77.1);
- до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (абзац перший пункту 77.2);
- про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (пункту 77.4);
- допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6);
- строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (пункт 77.7).
Відповідно до абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (абзац перший пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України).
Згідно із пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
З 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2.
Зазначеною нормою установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України і абзац перший цього пункту замінено сімома новими абзацами такого змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу».
З 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: в абзацах першому і дев'ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI податкові органи мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно із абзацом першим пункту 9-12 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) було встановлено з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України та Закону № 2464-VI запровадив мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати податків, зборів та єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова № 89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нормами Постанови № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію.
Так, у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21 суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до цього Кодексу. Відповідно, зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
У постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що Постанова Кабінету Міністрів України № 89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв'язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов'язаних з оподаткуванням.
У постановах від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, від 17 травня 2022 року у справі № 520/592/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21, від 06 липня 2022 року у справі № 360/1182/21, констатував, що проведення перевірки на підставі Постанови № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21 Верховний Суд враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 240/19754/21, від 28 грудня 2022 року у справі № 160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі № 420/22374/21.
Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 підтримала усталену позицію Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Застосовуючи вище наведені правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві призначено та проведено документальну планову виїзну перевірку ПТ «Ломбард «Регіональний» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 9-12 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI та пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2025 року у справі № 580/3134/22 зазначено, що практика Верховного Суду зі спірного у цій справі питання є сформованою і усталеною: перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону. Таке порушення є істотним, тому тягне за собою скасування податкового повідомлення-рішення без надання правової оцінки висновкам по суті виявлених порушень.
Зважаючи на наведений правовий висновок Верховного Суду, суд дійшов висновку, що встановлене у цій справі порушення контролюючим органом процедури перевірки є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправними та скасування прийнятих ГУ ДПС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 21 лютого 2022 року № 00844007096, № 00844207096, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2022 року № Ю-00843407096, рішення про застосування штрафних санкцій від 21 лютого 2022 року № 00843507096, тобто задоволення позовних вимог повністю.
Також з огляду на вище наведені правові позиції Верховного Суду судом відхиляються як безпідставні твердження ГУ ДПС у м. Києві, що: Кабінету Міністрів України надано право регулювання змісту та обсягів карантинних обмежень без унесення відповідних змін до податкового законодавства; Постанову № 89 прийнято на виконання положень Податкового кодексу України й її нормами не скасовується дія мораторію, введеного пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, а лише скорочено терміни ряду обмежень, що обумовлює застосування її норм як спеціального нормативного акта; норма пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України є бланкетною нормою, яка містить поняття «останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину» та, відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України відсилає до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, а також до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», що прямо дозволяє Кабінету Міністрів України як вводити карантин, так і його скасовувати; незастосування норм нівелює положення Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо його повноважень; мораторій на проведення перевірки не містить приписів, заборон або обов'язку зупинення податкової перевірки у випадках, коли податковим органом додержано процедуру проведення перевірки, а платником допущено контролюючий орган до його проведення.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з цим позовом ПТ «Ломбард «Регіональний» сплачено судовий збір в розмірі 24810,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 17 серпня 2022 року № 127.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Повного товариства «Ломбард «Регіональний» ПП «Златодар 585» і Компанія» (місцезнаходження: 01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2 , літера «Б», код ЄДРПОУ 36929764) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплати боргу задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 21 лютого 2022 року № 00844007096, № 00844207096, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2022 року № Ю-00843407096, рішення про застосування штрафних санкцій від 21 лютого 2022 року № 00843507096.
Стягнути на користь Повного товариства «Ломбард «Регіональний» ПП «Златодар 585» і Компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 24810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 08 травня 2025 року.
Суддя К.О. Пляшкова