Справа № 404/4000/25
Номер провадження 3/404/1218/25
08 травня 2025 року м.Кропивницький
Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Хаупшева Леся Миколаївна, розглянувши матеріали справи стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не встановлено, громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
До Фортечного районного суду міста Кропивницького від ДПП УПП в Кіровоградській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №750872 від 18.04.2025 року: 18.04.2025 близько 14-39 год., ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї невістки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, яке виразилось у стусанах, штовханні без нанесення тілесних ушкоджень, ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоду фізичному та психологічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав та пояснив, що домашнього насильства фізичного та психологічного характеру щодо невістки ОСОБА_2 , як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, не вчиняв. Стверджує, що 18 квітня 2025 невістка ОСОБА_2 сама спровокувала сварку. ОСОБА_2 зайшла до кімнати та почала лаятися без будь-якого на те приводу, з ним та його дружиною. Застосувала щодо нього силу, штовхнула, від чого він впав на спину. ОСОБА_2 вийшла з кімнати і виклиала поліцію. ОСОБА_3 постійно провокує конфлікти, на його думку, щоб позбавити їх квартири.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, вважаю не доведеною вину ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання / або можливості настання / шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім'ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
В даному ж випадку, працівником поліції, не було зібрано належних та об'єктивних доказів на підтвердження достовірності слів потерпілої особи.
Надані на розгляд матеріали, у розумінні до вимог п.14 ст.1 Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству», не містять доказів на підтвердження ознак фізичного та психологічного насильства, вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров'ю.
З пояснень, наданих особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник побутовий конфлікт.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт» та «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми.
Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Крім того, насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, конфлікт та суперечка, про яку йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Конфлікти та непорозуміння між особами, спричинені майновими чи побутовими питаннями, свідчать про розбіжності в їхніх поглядах на певні життєві аспекти, проте самі по собі не є доказом вчинення домашнього насильства.
Тобто факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 ,не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
При цьому, суддя, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов'язок довести причинно-наслідковий зв'язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали.
Інакше кажучи, сам по собі спір між особами, із числа передбачених статтею 3 Закону України №2229-VIII, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди здоров'ю потерпілого.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_1 та його невісткою ОСОБА_2 - відсутня. Дійсно мав місце конфлікт, однак, не кожна перепалка та конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм закону.
У судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з'явилася, належно та завчасно повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази (наприклад, висновок психолога, довідки медичних установ), які б підтверджували, що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення та підлягає доказуванню.
Більше того, в письмових поясненнях потерпілої від 28.04.2025 не вказано, що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода її психічному та фізичному здоров'ю.
Наведена обставина виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що описані у протоколі дії підпадають під поняття конфлікт - ситуацію, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони та не підтверджують факт вчинення домашнього насильства.
Таким чином, жодних відомостей про те, в чому саме виразились наслідки, та яку саме шкоду психічному здоров'ю потерпілої було спричинено, у протоколі не наведено, а лише є констатація абстрактного факту вчинення домашнього насильства, внаслідок чого завдана шкода здоров'ю потерпілій. Тоді, як встановлення та зазначення таких даних є прямим обов'язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Подібний стандарт доказування повинен бути застосований і під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення. Зокрема, в постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа №463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наявних обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Фортечний районний суд міста Кропивницького.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Хаупшева Л.М.