08 травня 2025 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.,
(Справа № 285/1849/25, провадження у справі № 2/0285/1124/25)
розглянув у підготовчому судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чижівської сільської територіальної громади в особі Чижівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . 22 листопада 2017 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ружицьким О.Д., відповідно до якого заповів йому належну йому на праві власності квартиру номер АДРЕСА_1 . Про існування заповіту він дізнався від свого батька ОСОБА_3 , який на початку травня 2024 року перебуваючи в будинку покійного ОСОБА_2 , під час впорядкування його речей, виявив у шафі заповіт покійного на ім'я ОСОБА_4
05 березня 2025 року він звернувся до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Якубовської Т.О. для оформлення спадщини за заповітом, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 березня 2025 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю своєчасного факту прийняття спадщини.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав листа про визнання позовних вимог, в якому визнав заявлені позовні вимоги і просив проводити розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).
22 листопада 2017 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ружицьким О.Д., відповідно до якого заповів ОСОБА_4 належну йому на праві власності квартиру номер АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що ОСОБА_4 протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 не подав заяву про прийняття спадщини, що стверджується постановою приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Якубовської Т.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 березня 2025 року (а.с.11).
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У своїй постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, а саме, що позивачу не було відомо про наявність заповіту на його ім'я, а також враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_4 строку для прийняття спадщини, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 206, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Чижівської сільської територіальної громади в особі Чижівської сільської ради(місце знаходження вул. Шевченка, 9, с. Чижівка, Звягельського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 04344133) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на два місяці з дня набрання чинності рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено - 08.05.2025 року.
Головуючий