Справа № 519/919/25
Провадження № 1-кс/519/180/25
08.05.2025 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне клопотання слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рені Ізмаїльського району, Одеської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , на посаді водія 2 обслуги міномета мінометного взводу 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1 батальйону оперативного призначення, у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
08.01.2025 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя спрямовано обвинувальний акт за ч. 5 ст. 407, ч.4 ст. 408 КК України. 27.03.2025 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №335/310/25 ОСОБА_5 оголошено у розшук,
Слідчий за погодження з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що СВ ВП №4 ОРУП №2 ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025161200000233 від 01 травня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді водія 2 обслуги міномета мінометного взводу 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1 батальйону оперативного призначення, у військовому званні «солдат», має досвід поводження з вогнепальною зброєю та був достовірно обізнаний із порядком обігу бойових припасів, передбаченим Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 та положенням Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, а також усвідомлював, що відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 № 576, вогнепальна зброя відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю, і умови її придбання, носіння, зберігання та збуту визначаються в порядку, встановленому законодавством України. Також був обізнаний із положеннями Розділу ІХ Кримінального кодексу України, яким передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти громадської безпеки.
На порушення вище наведених вимог законодавства, ОСОБА_5 вчинив умисний злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливі мотиви та злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, у невстановлені досудовим розслідуванням місце, час і спосіб, але не пізніше 07.05.2025, незаконно придбав бойові припаси та вибухові пристрої, які почав незаконно зберігати, у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 07.05.2025 приблизно у період часу з 13:18 по 13:56 годині, ОСОБА_5 під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , яка діяла під контролем правоохоронних органів, домовився про зустріч з метою збуту останній бойових припасів та вибухових речовин.
07.05.2025, приблизно у період часу з 13 год. 18 хв. по 13 год. 56 хв. ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, шляхом збуту бойових припасів та вибухових речовин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_7 за грошові кошти у сумі 3000 гривень - корпус ручної осколкової гранати Ф-1, які внесено до вибухових речовин; запал типу УЗРГМ ручної гранати, які віднесено до бойових припасів.
В той же день, після проведеної оперативної закупки, ОСОБА_7 добровільно видала співробітникам поліції придбані у ОСОБА_5 предмети, які являються бойовими припасами та вибуховими речовинами.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_5 органом досудового розслідування 08.05.2025 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК Українита йому 08.05.2025 в присутності захисника надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується застосування запобіжного заходу.
07.05.2025 о 17.55 год. ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК Україниобґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:
-протоколом огляду місця події від 07 травня 2025 року;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 07 травня 2025 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.05.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.05.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.05.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.05.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.05.2025;
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювані, обвинувачені обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Слідчий суддя доходить висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить відсутність стійких соціальних зв'язків, вагомість доказів про вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, зокрема його сімейний стан, вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Також у підозрюваного немає офіційного місця роботи, немає недієздатних чи неповнолітніх утриманців.
Ризик незаконно впливати на свідків є обґрунтованим, оскільки, підозрюваний ОСОБА_5 є місцевий жителем, може знати свідків кримінального правопорушення та будучи на волі може здійснювати тиск на них, з метою змінити показання, дані під час досудового розслідування, так як під час судового розгляду свідки ще не допитані.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, є обґрунтований та підтверджується в тому числі тим, що 27.03.2025 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №335/310/25 у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 407, ч.4 ст. 408 КК України ОСОБА_5 оголошено у розшук.
При цьому прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.
Наведені стороною захисту інші фактори, зокрема про те, що ОСОБА_5 не було відомо про порушене кримінальне провадження, а також те, що він проходив лікування, є учасником бойових дій, не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги частин 4, 5 ст.182 КПК України, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 складає 90840 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора або до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч.2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 07 травня 2025 року.
Строк дії ухвали - до 05 липня 2025 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 складає 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора або до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Одеського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 , прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та слідчого суддю Південного міського суду Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12
Копію ухвали отримав: «___» год. «___» хв. «___»_____________2025 року
Підозрюваний: __________________ ОСОБА_5