Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/3430/25
Провадження №1-кп/523/1103/25
29.04.2025 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3
у присутності обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025162490000210 від 6.02.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з неповною середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, не працюючого, в силу ст.89 КК України не маючого судимості.
Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.4 КК України, -
Встановив:
30.01.2025 року приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та неодноразово продовженого Указами Президента України за №133/2022 від 14.03.2022р., №259/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 7.11.2022р., №58/2023 від 6.02.2023р., №254 від 1.05.2023р., №451 від 26.07.2023р., №734 від 6.11.2023р., №49 від 5.02.2024р., №271/2024 від 6.05.2024р., №469/2024 від 23.07.2024р., №740/2024 від 28.10.2024р., Законами України №2119-ІХ від 15.03.2022р., №2212-ІХ від 21.04.2022р., №2263-ІХ від 22.05.2022р., №2500-IX від 15.08.2022р., №2738-IX від 16.11.2022р., №2915-IX від 7.02.2023р., №3057-IX від 2.05.2023р., №3275-IX від 27.07.2023р., №3429-IX від 8.11.2023р., №3429-IX від 8.11.2023р., №3564-IX від 6.02.2024р., №3684-IX від 8.05.2024р., №3891-IX від 23.07.2024р., №4024-ІХ від 29.10.2024р., знаходячись біля гаражу № НОМЕР_1 на території кооперативу «Стоянка №17», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Жолію Кюрі, 52/в, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, будучи впевненим, що його дії залишаються не помітними, вилізши на дах вказаного гаражу та за допомогою фізичної сили проламавши покрівлю, через виниклий отвір проник всередину приміщення, звідки таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_6 , а саме вудилища Карп довжиною 3,90 м. у кількості 8 штук вартістю 1280 гривень кожне на загальну суму 10240 гривень, після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми протиправними діями спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 10240 гривень.
Крім того, 1.02.2025 року приблизно о 3:00 годині, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та неодноразово продовженого Указами Президента України в останнє за №740/2024 від 28.10.2024р., затвердженого Законом України за №4024-ІХ від 29.10.2024р., прибувши до гаражу № НОМЕР_1 , розташованому на території кооперативу «Стоянка №17» по вул. Жолію Кюрі, 52/в у м. Одеса, діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, виліз на дах вказаного гаражу, де через раніше проламаний ним отвір проник всередину приміщення, звідки таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_6 , а саме чотири котушки для вудилища марки «GR» вартістю 1380 гривень кожна на суму 5520 гривень, одну котушку для вудилища марки «Brain Apex Carp Big Pit 8000» вартістю 2240 гривень, та чотири котушки марки «Daiwa 23 Ninja Feeder LT 6000SS 4+1ВВ» вартістю 2834 гривень кожна на суму 11336 гривень, після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми протиправними діями спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 19096 гривень.
Крім того, 4.02.2025 року приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та неодноразово продовженого Указами Президента України в останнє за №740/2024 від 28.10.2024р., затвердженого Законом України за №4024-ІХ від 29.10.2024р., прибувши до гаражу № НОМЕР_1 , розташованому на території кооперативу «Стоянка №17» по вул. Жолію Кюрі, 52/в у м. Одеса, діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, виліз на дах вказаного гаражу, де через раніше проламаний ним отвір покрівлі проник всередину приміщення, звідки таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_6 , а саме резиновий човен з насосом Bark 240C вартістю 2500 гривень, чотири вудилища Карп Kaida вартістю 1050 гривень кожне на суму 4200 гривень, чохол для вудилища Kaida (150см) вартістю 300 гривень, ящик рибальських снастей «Strategy» вартістю 420 гривень, ящик для зберігання та транспортування рибальських гачків «Stonfo» вартістю 1020 гривень, повідковий ящик «Strategy» вартістю 1570 гривень, чотири механічні сигналізатори для риболовлі (свінгери) вартістю 497 гривень кожний на суму 1988 гривень, чохол для вудилища Kaida (150см) вартістю 300 гривень та два гачки №6 вартістю 98 гривень кожний на суму 196 гривень, після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми протиправними діями спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 12494 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 29.01.2025 року у денний час доби приблизно о 15:00 годині проходив повз стоянки, розташованої по вул. Ж.-Кюрі у м. Одеса, де звернув увагу на гараж з відтягнутим шматком металевої криші, заглянувши, побачив різне рибальське знаряддя, яке вирішив викрасти. На наступний день о 10 годині ранку прийшов до гаражу, проник всередину через дах, проламавши дірку, звідки викрав вудочки, котушки, які приніс додому, потім продав на ринку, розпорядившись отриманими коштами на власний розсуд, купивши продукти харчування. Через декілька днів 1.02.2025 року з метою викрадення чужого майна знову появився біля того ж самого гаражу, заліз через створену ним проломину в приміщення, викрав котушки, які в подальшому продав. Також 4.02.2025 року таким же чином викрав з гаражу вудочки, котушки, резиновий човен з насосом, ящики для рибальського знаряддя. Частину викраденого виявили на ринку та повернули потерпілій.
Вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнає повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, що скоїв крадіжку у період дії оголошеного воєнного стану, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, висловлюючи щире каяття та не оспорюючи кваліфікацію дій. Причину вчинення кримінальних правопорушень пояснив тяжким матеріальним становищем, запевняючи, що зробив висновки, більше нічого подібного вчиняти не буде. Позовні вимоги потерпілої про виплату не відшкодованого спричиненого збитку визнає у повному обсязі.
Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілої, свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.
Покази обвинуваченого, дані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_4 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми діями скоїв умисні злочини, передбачені ст.185 ч.4 КК України та його дії правильно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками:
- за епізодом від 30.01.2025року за ст.185 ч.4 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням в інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану;
- за сукупності тотожних епізодів від 1.02.2025р., 4.02.2025р. за ст.185 ч.4 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням в інше приміщення в умовах воєнного стану та його вина доведена в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме враховує характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що він в силу ст.89 КК України вважається особою не маючої судимості, що підтверджується спец. вимогою УІАП ГУНП в Одеській області, датованої 7.02.2025 року та долученої стороною обвинувачення до матеріалів судового провадження, що приймається судом до уваги в якості характеризуючих даних, вперше вчинив злочин майнової спрямованості, має місце проживання, за яким позитивно характеризується, також суд приймає до уваги добровільне зізнання у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, усвідомлення своєї провини, його негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, повернення потерпілій більшої частини викраденого майна.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України суд відносить щире каяття.
До обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв'язку з чим процесуальні витрати відсутні
Водночас з'ясовано, що слідчим суддею Суворовського районного суду м. Одеси 11.02.2025 року була постановлена ухвала за №523/2123/25 (Пр.№1-кс/523/390/25) про накладення арешту на вилучені 8.02.2025 року в ході огляду за адресою: м. Одеса, пр. Князя Володимира Великого, 114/2 предмети, а саме вудилища у кількості чотирьох штук та котушки для вудилища у кількості вісім штук.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами.
Статтею 174 ч.4 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за №523/2123/25 (Пр.№1-кс/523/390/25) від 11.02.2025 року про накладення арешту на вилучене майно після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає, так як всі процесуальні дії закінчені, тому з метою не порушення Конституційних прав громадян та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту з тимчасово вилученого майна.
Речові докази, а саме чотири вудочки, котушки для вудочок 8 штук, човен з електричним мотором з гвинтом, насос, ящик з рибальськими інструментами, чохол для вудочки із рибальським приладдям, чохол під вудочки фірми «Kaida» з вудочками у кількості 7 штук, повідковий ящик фірми «Strategy» з однією котушкою, які передані потерпілій ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку, слід вважати повернутими за належністю.
Речові докази - диски з відеозаписом камер спостереження, розташованих на фасаді будівлі ринку «Північний» за адресою: м. Одеса, пр. Князя Володимира Великого, 114/2 від 31.01.2025р., 1.02.2025р., долучених до матеріалів кримінального провадження за №12025162490000210 від 6.02.2025 року, суд вважає за доцільне зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №12025162490000210 від 6.02.2025 року до обвинувального акту прокурором не долучались, суду лише були надані характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_4 та документи щодо речових доказів.
Також з'ясовано, що під час досудового розслідування разом з обвинувальним актом в рамках даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_6 26.02.2025 року був пред'явлений до обвинуваченого ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення на її користь невідшкодованого матеріального збитку у сумі 12386 гривень.
За змістом положень ст.128 ч.1, 5 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимог ст.129 ч.1 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.
Вказана потерпілою ОСОБА_6 сума матеріального збитку входить в об'єм пред'явленого обвинувачення, документально доказана матеріалами справи, не заперечувалася обвинуваченим, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне позивні вимоги позивача в частині компенсації не відшкодованої матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі, а саме у сумі 12386 гривень.
На підставі викладеного, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, оцінюючи обставини скоєних кримінальних правопорушень, спосіб та мотив, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєних діянь, які відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні свою вину визнав повністю, його щире каяття, негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, те, що він є особою, що не має судимості, наявне постійне місце проживання, приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_4 під час судового провадження, з якої вбачається, що він усвідомив протиправність своїх дій, зробив висновки, має бажання вести законослухняний спосіб життя, на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, враховуючи думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, що на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень.
Також при призначенні покарання суд приймає до уваги, що вказані злочини є тотожними, усі вчинені проти власності та не мають самостійної окремої санкції за епізодами злочинної діяльності, тобто підпадають під дію однієї і тієї ж частини статті закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст.185 ч.4 КК України та не утворюють тієї сукупності злочинів, які дають підстави для застосування ч.1 ст.70 КК України.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо запобіжного заходу.
На підставі викладеного, ст.ст.100, 349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-
Ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.4 КК України, призначивши йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - два роки.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно ст.165 ч.1 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Виконання вироку в даній частині покласти на відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем проживання засудженого.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за №523/2123/25 (Пр.№1-кс/523/390/25) від 11.02.2025 року, якою був накладений арешт на вилучені речі - скасувати за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.
Речові докази - чотири вудочки, котушки для вудочок у кількості вісім штук, човен з електричним мотором з гвинтом, насос, ящик з рибальськими інструментами, чохол для вудочки із рибальським приладдям, чохол під вудочки фірми «Kaida» з вудочками у кількості сім штук, повідковий ящик фірми «Strategy» з однією котушкою, які передані потерпілій ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку- вважати повернутими за належністю.
Речові докази - диски з відеозаписом камер спостереження, розташованих на фасаді будівлі ринку «Північний» за адресою: м. Одеса, пр. Князя Володимира Великого, 114/2 від 31.01.2025р., 1.02.2025р., долучених до матеріалів кримінального провадження за №12025162490000210 від 6.02.2025 року - зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення на її користь невідшкодованої матеріальної шкоди у сумі 12386 гривень - задовольнити в повному обсязі за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідшкодованого матеріального збитку у розмірі 12386 гривень.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1