Справа № 129/2258/23
Провадження по справі № 1-в/129/15/2025
08.05.2025 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу з питань пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині клопотання (подання) фахівця ІІ категорії Гайсинського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, судимого вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 09.08.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік зі звільненням від відбування покарання відповідно до ст.75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням обов'язків, передбачених п. 1), п. 2) ч. 1 ст. 76 КК України, -
Встановив:
Вироком Гайсинського районного суду від 09.08.2023 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування вказаного покарання з іспитовим строком один рік з покладенням обов'язків, передбачених п.1), п.2) ч. 1 ст. 76 КК України
В поданні (клопотанні) органу пробації порушується питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання у зв'язку з систематичним не виконанням засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, а саме обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, який він систематично не виконує та чотири рази не з'являвся без поважних причин для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, - 10.10.2023 року, 14.11.2023 року, 12.12.2023 року та 09.01.2024 року.
Судові засідання у справі за вказаним поданням (клопотанням) органу пробації неодноразово відкладалось через неявку до суду засудженого ОСОБА_5 , а також за відсутності у суду відомостей про те, що засуджений належним чином повідомлений про місце та час розгляду клопотання (подання), оскільки останній повісток не отримував.
В наступному судом із ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано відомості про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний 04.03.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 і направлений на військову військову службу за призовом під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 (лист РТЦК №2053 від 07.03.2024), - а.с. 51-52), а в подальшому ОСОБА_5 з 07.03.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та відповідно до сповіщення №209 від 03.07.2024 року цієї військової частини військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти під час виконання обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу населеного пункту Невельське Донецької області 08 червня 2024 року (відповідь РТЦК №3200 від 07.03.2025 та копія сповіщення №209 від 03.07.2024 року), а.с.а.с. 82, 83).
08.05.2025 року в судовому засіданні прокурор вважав подання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
08.05.2025 року в судовому засіданні начальник Гайсинського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 подання (клопотання) підтримала, просила його задовільнити з підстав зазначених у поданні, вирішити по суті вказане подання (клопотання).
08.05.2025 року в судове засідання засуджений ОСОБА_5 не з'явився, та станом на вказаний час рахується як військовослужбовець, який має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
З урахуванням позиції сторін, дослідженого клопотання (подання) і доданих до нього матеріалів, суд визнає за необхідне залишити вказане клопотання (подання) без розгляду з таких міркувань.
Доведено, що засуджений вироком Гайсинського районного суду від 09.08.2023 року (справа № 129/2258/23) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний 04.03.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 і направлений на військову військову службу за призовом під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 (лист РТЦК №2053 від 07.03.2024), - а.с. 51-52), а в подальшому ОСОБА_5 з 07.03.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та відповідно до сповіщення №209 від 03.07.2024 року цієї військової частини військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти під час виконання обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу населеного пункту Невельське Донецької області 08 червня 2024 року (відповідь РТЦК №3200 від 07.03.2025 та копія сповіщення №209 від 03.07.2024 року), а.с.а.с. 82, 83).
Станом на 08.05.2025 року засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, та станом на вказаний час рахується як військовослужбовець, який має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин та місце його перебування невідоме, можливий факт його загибелі та смерті достеменно не встановлено, можливе місце поховання чи місцезнаходження його останків не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно із п.2 розділу 3 глави ІХ «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 р. № 272/5, -
Невиконанням обов'язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов'язків за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, є вчинення звільненим з випробуванням протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Згідно із п.3 розділу 3 глави ІХ «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 р. № 272/5, - у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Відповідно до п.8) ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до п.3) ч.2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
Відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 43 КПК України засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтями 42 і 533-1 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту.
З урахуванням вимог ч.3 ст. 43 КПК України засуджений щонайменше має права передбачені ст. 42 КПК України, а саме має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
3) на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги;
4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім'ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;
8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
13) заявляти відводи;
14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Також відповідно до ч. 4 ст. 42 КПК України засуджений (обвинувачений) також має право:
1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
2) збирати і подавати суду докази;
3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
4) виступати в судових дебатах;
5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
7) отримувати роз'яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
8) брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.
Згідно з ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», -
1. Особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування.
Держава зобов'язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
2. Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.
Оскільки у період перебігу призначеного вироком суду від 09.08.2023 року однорічного іспитового строку засуджений ОСОБА_5 був призваний 04.03.2024 року на військову військову службу за призовом під час мобілізації, а в подальшому ОСОБА_5 з 07.03.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та 08 червня 2024 року зник безвісти під час виконання обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а станом на 08.05.2025 року засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, та станом на вказаний час рахується як військовослужбовець, який має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин та місце його перебування невідоме, можливий факт його загибелі та смерті достеменно не встановлено, можливе місце поховання чи місцезнаходження його останків не встановлено, а відповідно до вимог ст.ст. 42, 43, 537, 539 КПК України судовий розгляд клопотання (подання) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого здійснюється судом з участю в судовому засіданні особи засудженого або у випадку його неприбуття в судове засідання за умови лише належним чином повідомлення його про місце та час розгляду клопотання (подання) та повідомлення ним про поважні причини неприбуття, та з урахуванням ст. 2 КПК України, за якою завданням кримінального провадження є, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а відповідно до ч.1 ст. 20 КПК України засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом, а також з огляду на приписи ч.1 та ч.2 ст.5 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», за якими особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, та ці права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку або оголошення її померлою відповідно до законодавства, а тому вказане у своїй сукупності свідчить про наявність об'єктивних обставин, що унеможливлюють виклик до суду та участь засудженого ОСОБА_5 , який одночасно має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, в судовому засіданні з розгляду клопотання (подання) до моменту припинення його розшуку або оголошення його померлим відповідно до законодавства, у зв'язку з чим із застосуванням ч.6 ст.9 КПК України клопотання (подання) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого підлягає залишенню без розгляду із одночасним роз'яснням, що залишення без розгляду вказаного клопотання (подання) органу пробації не позбавляє права повторного звернення органом пробації з такого роду клопотанням (поданням) до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом після усунення обставин, які стали підставою для залишення цього клопотання (подання) без розгляду.
Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 78 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, п.9 ч.1 ст.537, ст. 539 КПК України,-
Постановив:
Клопотання (подання) фахівця ІІ категорії Гайсинського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого вироком Гайсинського районного суду від 09.08.2023 року (справа № 129/2258/23) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що залишення за ухвалою суду без розгляду клопотання (подання) органу пробації у зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, що унеможливлюють виклик до суду та участь особи засудженого, який одночасно має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, в судовому засіданні з розгляду клопотання (подання) до моменту припинення його розшуку або оголошення його померлим відповідно до законодавства, не позбавляє права повторного звернення органом пробації з такого роду клопотанням (поданням) до суду в порядку, передбаченому КПК України після усунення обставин, які стали підставою для залишення цього клопотання (подання) без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: