Провадження № 22-ц/803/3343/25 Справа № 203/3413/24 Суддя у 1-й інстанції - Ханієва Ф. М. Доповідач - Макаров М. О.
08 травня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року по справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов'язковим платежам співвласників, -
У липні 2024 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов'язковим платежам співвласників.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ та вони власними силами (шляхом самозабезпечення) здійснює утримання та обслуговування будинку.
Позивач зазначає, що відповідачка не виконує обов'язків співвласників.
Рішення загальних зборів співвласників, якими затверджено кошторис та розмір внесків, обов'язкових платежів співвласників є чинними, не скасовані.
На момент звернення позивача до суду у відповідача як власника квартири АДРЕСА_1 перед ОСББ утворилась заборгованість зі сплати комунальних платежів в сумі 39371,21 грн.
З огляду на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо своєчасної оплати внесків на утримання будинку, обґрунтованим є необхідність стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1039,66 грн, трьох відсотків річних в сумі 671,58 грн, на загальну суму 41 082,45 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану суму заборгованості.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 37571,21 грн - заборгованість по внескам та обов'язковим платежам співвласників, 1039,66 грн. - суму інфляційних витрат, 671,58 грн.- суму 3% річних, а всього 39282,45 грн., а в решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що наданий позивачем розрахунок є невірним. Крім того, апелянт стверджує, що вона як власник квартири не повинна сплачувати одноразові внески на компенсацію пошкоджень будинку, спричинених влучанням ракети, запущеної збройними силами російської федерації.
У відзиві на апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» просило рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, врахувавши наданий відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Відомостей з державного реєстру речових прав, відповідач - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до загального розрахунку заборгованості відповідача за період з лютого 2023 року по травень 2024 року, наданого позивачем, сума внеску на утримання будинку та прибудинкової території становить - 11 441,19 грн; внеску на компенсацію витрат з електропостачання становить - 1 121,18 грн; сума внеску на компенсацію витрат з водопостачання та водовідведення становить - 76,84 грн; сума внеску на відновлення будинку становить - 33 232,00 грн..
При цьому, за період з лютого 2023 року по травень 2024 року розмір інфляційного збільшення складає 1 039,66 грн., а сума 3% річних 671,58 грн..
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08 листопада 2022 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2».
Відповідно до положень Статуту ОСББ «Женева-2», затвердженого установчими зборами співвласників ОСББ, протокол від 31 жовтня 2022 року, ОСББ «Женева-2» створено співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (п.1 розділу І).
Сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у томі числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників (п.7 розділу ІV).
Загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу (п. 10 розділу ІV).
Кошти об'єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, окремими рішеннями загальних зборів співвласників (п. 11 розділу ІV).
Співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом Об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески, платежі, житлово-експлуатаційні внески, внески за користування місцями загального користування, фактично понесені ОСББ витрати тощо; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед Об'єднанням.
Відповідно до нотаріально посвідченого протоколу №1, складеного 31 жовтня 2022 року, установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, що відбулись 15 жовтня 2022 року за місцезнаходженням: АДРЕСА_3 , загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 333 співвласників.
Відповідно до нотаріально посвідченого протоколу №1, складеного 07 вересня 2023 року, загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2», що відбулись 25 серпня 2023 року, про затвердження одноразового цільового внеску на відновлювальний капітальний ремонт житлового будинку у розмірі 500,00 грн за 1 кв.м з власників квартир, нежитлових приміщень, комор та власників машиномісць.
По третьому питанню порядку денного: вирішили (рішення прийнято: За - 14709,75 кв.м, що становить 60,02% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень; проти - 2570,60 кв.м, що становить 10,49% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень): затвердити одноразовий цільовий внесок на відновлювальний капітальний ремонт житлового будинку у розмірі 500,00 грн за 1 кв.м з власників квартир, нежитлових приміщень, комор, машиномісць, в тому числі з власників майнових прав на нерухоме майно, який необхідно сплатити до 31 жовтня 2023 року; за заявою власника зарахувати добровільно сплачену суму на відновлення ЖК «Женева» до одноразового цільового внеску на відновлювальний капітальний ремонт.
Відповідно до протоколу №1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2», що відбулись 30 березня 2024 року, датою складання 01 травня 2024 року, загальними зборами співвласників розглядалось питання, зокрема, про затвердження додаткового цільового одноразового внеску на відновлення будинку (п. 4), та вирішили затвердити додатковий цільовий одноразовий внесок на відновлення будинку (спільного майна) в розмірі 170,00 грн за 1 кв. м, з власників квартир, нежитлових приміщень (в тому числі комор) та машиномісць (паркомісць); внесок сплатити протягом 30 календарних днів з дати його затвердження; голосували за - 12828,65 кв. м, що становить 52,34% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, проти - 4203,90 кв. м, що становить 17,15% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень.
На підтвердження факту проведення робіт з капітального відновлювального ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , пошкодженого в результаті ракетного удару 28 липня 2023 року, позивач надав копії: договору підряду від 14 вересня 2023 року №14/09/2023-інд, фільтровані виписки з банківського рахунку ОСББ «Женева-2» за період з 01 вересня 2023 року по 25 квітня 2024 року.
Відповідач на підтвердження часткової сплати внесків на утримання квартири на користь ОСББ «Женева-2» за період з 03 липня 2024 року, 01 серпня 2024 року, 27 серпня 2024 року на суми по 600,00 грн кожний, відповідачка надала довідку з банківського рахунку про їх сплату на загальну суму 1 800,00 грн..
На підтвердження самостійної поставки та монтажу металопластикових конструкцій відповідач надала суду копію договору на поставку та монтаж №2133 від 22 листопада 2024 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка у встановлений у протоколі загальних зборів строк не сплатила узгоджений співвласниками та затверджений рішенням загальних зборів співвласників обов'язковий до сплати одноразовий цільовий внесок на відновлювальний капітальний ремонт житлового будинку з власників квартир, нежитлових приміщень, комор, машиномісць, в тому числі власників майнових прав на нерухоме майно, своєчасно не сплатила внески на утримання будинку, на компенсацію витрат з електропостачання, витрат з водопостачання, за період з лютого 2023 року по травень 2024 року, а тому врахувавши частково сплачену відповідачкою суму заборгованості у розмірі 1800,00 грн, суд вважав, що до стягнення підлягає заборгованість на загальну суму 37571,21 грн..
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Згідно ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Згідно ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Статтею 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна.
Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Згідно ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 156, 162 ЖК України, власники квартири зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної вище норми ЦК України нараховані на суму боргу три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За правилами, встановленими ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Керуючись вказаними нормами закону, а також встановивши, що відповідачка у встановлений у протоколі загальних зборів строк не сплатила узгоджений співвласниками та затверджений рішенням загальних зборів співвласників обов'язковий до сплати одноразовий цільовий внесок на відновлювальний капітальний ремонт житлового будинку з власників квартир, нежитлових приміщень, комор, машиномісць, в тому числі власників майнових прав на нерухоме майно, своєчасно не сплатила внески на утримання будинку, на компенсацію витрат з електропостачання, витрат з водопостачання, за період з лютого 2023 року по травень 2024 року, взявши до уваги частково сплачену відповідачкою суму заборгованості у розмірі 1800,00 грн, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки заборгованість у розмірі 37 571,21 грн., з яких: 33 232,00 грн. (сума внеску на відновлення будинку) + 11 441,19 грн (сума внеску на утримання будинку та прибудинкової території) + 1 121,18 грн. (сума внеску на компенсацію витрат з електропостачання) + 76,84 грн (сума внеску на компенсацію витрат з водопостачання та водовідведення).
При цьому, суд вірно стягнув з відповідачки за період з лютого 2023 року по травень 2024 року, розмір інфляційного збільшення у сумі 1039,66 грн., та 3% річних у сумі 671,58 грн, у загальному розмірі 1711,24 грн..
Доводи апелянта в скарзі про те, що позивачем на підтвердження позовних вимог наданий невірний розрахунок заборгованості, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що відповідачкою ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не було надано свого контррозрахунку, квитанцій по сплаті комунальних послуг, тоді як співвласники будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, в тому числі на проведення капітального відновлювального ремонту, а об'єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у відповідно до рішень, які затверджені загальними зборами.
Крім того, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідачкою на спростування заявлених позовних вимог не були надані належні та допустимі докази, а тому викладені в апеляційній скарзі доводи є лише її припущеннями, тоді як законне і обґрунтоване рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд першої інстанції чітко вказав підстави для частково задоволення позову, які відповідають нормам чинного законодавства та з якими погоджується колегія суддів.
Інші доводи апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення суду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Рішення, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
В зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 08 травня 2025 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова