Провадження № 22-ц/803/3839/25 Справа № 180/1107/24 Суддя у 1-й інстанції - Нанічкіна Н. М. Доповідач - Макаров М. О.
07 травня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди 6380 грн. та моральної шкоди 10000 грн., а всього стягнути 16380 грн.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у двір її домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з двору сусідки ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , забігли три її собаки, які завдали матеріальної шкоди, а саме: загризли шістнадцять курей, одного півня, двох кролів та двох качок. Факт належності собаки відповідачці та обставини загибелі птиці підтверджено актом голови квартального комітету.
Згідно довідки № 2 від 19 січня 2024 року ДП «Марганецький центральний ринок», вартість куриці за 1 кг складає 120 грн, качки - 160 грн., кроля - 180 грн. Розмір заподіяної шкоди: кури 16 шт. х 2 кг. = 32 кг х 120 грн. = 3840 грн.; півень 1 шт. х 2,5 кг = 2,5 кг х 120 грн. = 300 грн.; качки 2 шт. х 2,5 кг = 5 кг х 160 грн. = 800 грн.; кролі 2 шт. х 4 = 8 кг х 180 грн. =1440 грн. Разом становить 6380 грн.
Відповідно до ст.ст.22, 23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку зі знищенням майна. Вона вимушена була прикладати додаткових зусиль для організації свого життя та примноження об'єктів власності. Знищення птиці відбулося фактично на її очах. Моральну шкоду визначає в розмірі 10000 гривень. Відповідачка добровільно не бажає відшкодовувати шкоду.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач повинен надати докази, як на підтвердження протиправних дій відповідача, так і докази спричинення йому моральної шкоди неправомірними діями саме відповідача, а також наявності причинного зв'язку між діями заподіювача та спричиненою шкодою, що позивачкою зроблено не було. Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_1 на даний час не завершено, приналежність собак та заподіювача шкоди не встановлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до голови квартального комітету № 37 Козенко Н.А. із письмовою заявою про те, що 07 січня 2024 року у її дворі собаки ОСОБА_2 придушили та погризли шістнадцять курей, одного півня, двох качок та двох кролів. Собак ОСОБА_3 07 січня 2024 року бачили у її дворі (а.с.6).
12-ть мешканців АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 підписали повідомлення, що собаки громадянки ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не прив'язані, бігають по вулиці та по приватним садибам сусідів. Собаки кидаються на людей, а також домашніх тварин, що знаходяться у домогосподарствах поблизу (а.с.7).
Згідно акту, 07 січня 2024 року собаки ОСОБА_2 у дворі ОСОБА_1 загризли, подушили 16 курей, 1 півня, 2 качок та 2 кролів. Вага курей складала від 1,8 кг до 2,4 кг, півня - 2,5 кг, качок - по 2,5 кг, кролів - по 4 кг. Акт підписано сусідами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 (а.с.9).
Згідно довідки ДП ДОССТ «Марганецький центральний ринок» від 19 січня 2024 року, станом на 19 січня 2024 року середня ціна по ринку становить: кури - за 1 кг складає 120 грн., качки - за 1 кг складає 160 грн., кролі - за 1 кг складає 180 грн. (а.с.8).
Ухвалою слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжули О.С. від 26 січня 2024 року, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених службових осіб ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області задоволено. Зобов'язано уповноважених осіб ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості, які викладені у заяві ОСОБА_1 від 08 січня 2024 року до ЄРДР, щодо вчинення кримінального правопорушення і розпочати досудове розслідування, про що повідомити заявника у передбачений законом спосіб (а.с.11).
Матеріали справи містять фото неживої собаки, де містяться підписи одинадцяти осіб, мешканців АДРЕСА_1 , які підтверджують, що на фото собака, яка належить ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач повинен надати докази, як на підтвердження протиправних дій відповідача, так і докази спричинення йому моральної шкоди неправомірними діями саме відповідача, а також наявності причинного зв'язку між діями заподіювача та спричиненою шкодою, що позивачкою зроблено не було. Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_1 на даний час не завершено, приналежність собак та заподіювача шкоди не встановлено.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належних та допустимих доказів того, що саме собака відповідачки погризла курей, качок і кролів позивачки, останньою ані в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції надано не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги акт встановлених Законом України «Про органи самоорганізації населення» оскільки відповідно до п. 11 ч.1 ст. 14, ст.22 Закону України «Про органи самоорганізації населення», керівник органу, яким є голова квартального комітету, проводить розгляд звернень громадян та веде їх прийом, а тому відповідає компетенції голови квартального комітету, його участь в перевірці звернення ОСОБА_1 (а.с.6), та складання акту за результатом такої перевірки з участю населення 37 кварталу, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони не спростовують правильність оскаржуваного рішення.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_1 на даний час не завершено, приналежність собак та заподіювача шкоди не встановлено
Інші доводи апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення суду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Рішення, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 07 травня 2025 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова