Справа №388/104/25 провадження № 2/403/265/25
08 травня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Профіт Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за договором кредиту в загальному розмірі 15446 грн. 43 коп., з яких: заборгованість за основним боргом складає 5919 грн. 23 коп.; за нарахованими та несплаченими відсотками - 9527 грн. 20 коп..
Позов обгрунтовується тим, що 06 березня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі по тексту рішення - ПАТ «Ідея Банк»), як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, була укладена угода №С-410-006859-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (договір кредиту), за яким банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, та надав клієнту кредит шляхом встановлення відповідної кредитної лінії по поточному рахунку з максимальним лімітом у розмірі 200000,00 грн. та лімітом кредитної лінії на момент кладення угоди 5000,00 грн. строком до 06 березня 2024 року зі сплатою позичальником процентів у розмірі 48% річних, а позичальник зобов'язувався повернути кредитні кошти разом з іншими платежами відповідно до тарифів банку, які розміщені на його сайті за адресою: www.idea.bank. Враховуючи, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, а також заміну у порядку укладення: 1) 19 грудня 2023 року договору факторингу №19/12-2023 сторони кредитора з ПАТ «Ідея Банк» на ТОВ «Оптіма Факторинг» та 2) 22 грудня 2023 року договору факторингу №22/12-2023 сторони кредитора з ТОВ «Оптіма Факторинг» на ТОВ «ФК «Профіт Капітал», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь зазначену вище суму заборгованості.
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн..
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Профіт Капітал» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог у встановлений судом строк не подала. Згідно письмової заяви прохала провести розгляд справи без її участі, зазначивши про визнання позовних вимог ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до неї про стягнення заборгованості в сумі 15446,43 грн., пояснивши несплату низьким розміром пенсії, витратами на лікування чоловіка та потребою у власному лікуванні. Разом з тим, зазначену представником позивача суму витрат на правову допомогу в 7000,00 грн. вважала великою, обгрунтовуючи своє заперечення невідповідністю виконаної адвокатом роботи у цій справі визначеній сумі, а тому прохала суд зменшити розмір даних витрат (а.с.91).
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник позивача згідно викладеного в прохальній частині позовної заяви клопотання прохав суд провести розгляд цивільної справи без участі позивача та його представника та не заперечував проти винесення судом заочного рішення у справі у випадку неявки у судове засідання відповідача (а.с.3 зворот).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі про відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 26 березня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.79-80).
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
06 березня 2018 року між ПАТ «Ідея Банк», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування (далі по тексту рішення - Договір), була укладена угода №С-410-006859-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (далі по тексту рішення - угода, договір кредиту), за умовами якої (пункти 2, 3, 3.1, 3.3) банк: відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу; випускає клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard; надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку у максимальному розмірі 200000,00 грн. та на момент укладення угоди у доступному розмірі 5000,00 грн. зі сплатою процентів за користування коштами кредитної лінії за ставкою 48,00% річних (а.с.5-6).
За змістом пунктів 4, 5.11 та 7 договору кредиту: 1) повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та Договором здійснюється згідно умов Договору, а також відповідно до тарифів, які розміщені на сайті банку за адресою: www.idea.bank; 2) реальна річна процентна ставка складає 76,70%; загальна вартість кредитної лінії складає 474,70 грн. за кожні 1000,00 грн. використаної кредитної лінії (за умови своєчасного погашення клієнтом грошових зобов'язань за угодою за дії процентної ставки, вказаної в п.3.3. угоди та за умови використання коштів з кредитної лінії з використанням кредитної картки на розрахунки за товари/послуги; 3) угода є укладеною з дня її підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань з угодою.
Судом встановлено, що 06 березня 2018 року відповідач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, викладені у паспорті споживчого кредиту (стандартизована форма), що були надані їй до укладення угоди (а.с.7-8).
06 березня 2018 року відповідач ОСОБА_1 також підписала заяву №С-410-006859-18-980 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк» (а.с.9).
Факт особистого підписання 06 березня 2018 року угоди С-410-006859-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки відповідачем по справі ОСОБА_1 під час судового розгляду спростований не був.
Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в межах встановленого в угоді розміру кредитного ліміту шляхом надання банком чергових траншів, їх використання, а також часткове внесення відповідачем грошових коштів на повернення кредиту та сплату процентів (починаючи з 27 квітня 2018 року) підтверджується випискою по її особовому рахунку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) за період з 06 березня 2018 року по 19 грудня 2023 року (а.с.13-28).
19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Оптіма Факторинг» (фактор) було укладено договір факторингу №19/12-2023, за яким ТОВ «Оптіма Факторинг» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №С-410-006859-18-980 від 06 березня 2018 року в сумі 15446,43 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним витягом з Реєстру боржників №3 від 19 грудня 2023 року (а.с.30-37, 38-40).
22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» (клієнт) та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (фактор) було укладено договір факторингу №22/12-2023 за яким ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № С-410-006859-18-980 від 06 березня 2018 року в сумі 15446,43 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним витягом з Реєстру боржників №3 від 22 грудня 2023 року (а.с.43-47, 48-50).
Згідно розрахунку заборгованості відповідача за договором кредиту станом на 19 грудня 2023 року загальна сума заборгованості відповідача становить 15446,43 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 5919,23 грн., за нарахованими та несплаченими відсотками - 9527,20 грн. (а.с.29).
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 06 березня 2018 року договору кредиту та отримання від ПАТ «Ідея Банк» кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом в повному обсязі відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується підписанням 06 березня 2018 року відповідачем по справі ОСОБА_1 угоди №С-410-006859-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка містять умови кредитування (зокрема, розмір кредиту (максимальний ліміт кредитної лінії - 200000,00 грн. та кредитний ліміт на дату укладення угоди - 5000,00 грн.), процентну ставку за користування коштами кредиту (48,00%)), а також випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , яка містить відомості про надання відповідачу кредитних коштів та здійснення нею періодичних платежів, спрямованих на повернення кредиту та сплату процентів за користування ним.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 с.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно з укладеною 06 березня 2018 року угодою отримала від ПАТ «Ідея Банк» у користування грошові кошти шляхом відкриття кредитної лінії та встановлення кредитного ліміту, що безпосередньо підтверджується матеріалами цивільної справи, однак своїх зобов'язань за вказаною угодою не виконувала належним чином, оскільки не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами в розмірах, визначених угодою. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за договором кредиту від 06 березня 2018 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 19 грудня 2023 року складає 15446,43 грн., з яких: 5919,23 грн. - заборгованість за основним боргом, а 9527,20 грн. - заборгованість за відсотками.
При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання нею зобов'язань за договором кредиту, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності угоди №С-410-006859-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 06 березня 2018 року, а також укладених в подальшому щодо права вимоги за цією угодою договорів факторингу.
Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.
Отже, набуття позивачем ТОВ «ФК «Профіт Капітал» права вимоги заборгованості за угодою №С-410-006859-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 06 березня 2018 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цієї угоди розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.
Судом також враховується, що у даній справі угода від 06 березня 2018 року у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалась та не визнавалась недійсною, дії банку, як кредитодавця, та фінансових установ щодо виконання договору кредиту не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом і її розміру, виходячи із умов угоди, укладеної за участі відповідача, як позичальника.
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за угодою №С-410-006859-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 06 березня 2018 року щодо повернення суми кредиту та процентів за користування ним, право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №22/12-2023 від 22 грудня 2023 року, та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості за вказаним вище договором кредиту в загальному розмірі 15446 грн. 43 коп..
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп. (а.с.4).
За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно положень ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті в першому судовому засіданні, призначеному на 08 травня 2025 року, була подана письмова заява про визнання нею позову ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в повному розмірі заборгованості.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та визнання позову відповідачем ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України, з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підлягають стягненню судові витрати у виді 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору при поданні позову до суду в розмірі 1514 грн. 00 коп., а 50 відсотків сплаченого судового збору, що складає суму 1514 грн. 00 коп., підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн..
На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «ФК «Профіт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал», як клієнтом, та адвокатським об'єднанням «Правничий курс» в особі директора Разумного Є.М., яким передбачено визначення та фіксування додатково розміру винагороди, яку клієнт сплачує на користь об'єднання, в Акті прийому-передачі наданої правничої допомоги в залежності від строків вирішення спірних правовідносин, ступені важкості справи, обсягу правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта (а.с.52-55); 2) додаткової угоди №1/1 до Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, якою визначено розмір додаткової фіксованої винагороди об'єднанню за проведення консультації з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовки проекту однієї позовної заяви для направлення до суду згідно реєстру боржників в сумі 7000,00 грн. (а.с.56); 3) акту №1 прийому-передачі Реєстру боржників за договором про надання правової допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, в якому під №19 зазначена інформацію стосовно боржника ОСОБА_1 (а.с.57); 4) акту №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12 грудня 2024 року, згідно якого об'єднанням проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовних заяву для направлення до суду стосовно боржника ОСОБА_1 (а.с.58) 5) наказу (розпорядження) №02-К про прийняття на роботу від 28 червня 2024 року Адвокатським об'єднанням «Правовий курс» адвоката Ушакевич М.П. (а.с.59); 6) довіреності від 11 вересня 2024 року, якою ТОВ «Профіт Капітал» уповноважило адвоката Ушакевич М.П. представляти його інтереси в місцевих загальних судах з усіма правами, які надані законодавством позивачу (а.с.64); 7) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Ушакевич М.П. (серія КВ №6416) (а.с.65).
В судове засідання представник позивача не з'явився. Згідно клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви, прохав провести розгляд справи без його участі та участі позивача (а.с.3 зворот).
Відповідачем ОСОБА_1 у поданій до суду письмовій заяві від 08 травня 2025 року викладені заперечення проти зазначеної представником позивача суми витрат на правничу допомогу з огляду на невідповідність його розміру виконаній адвокатом роботі, з урахуванням чого цей розмір підлягає зменшенню.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв'язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
У разі недотримання цих вимог суд відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
З наданого представником позивача акту №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12 грудня 2024 року вбачається сукупна вартість наданих адвокатським об'єднанням «Правовий курс» в особі адвоката Ушакевич М.П. послуг (проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовка проекту позовних заяв для направлення до суду) вартістю 7000,00 грн. без визначення часу, витраченого адвокатом на їх надання.
Разом з тим, спір по справі не є складним; позовна заява містить посилання на усталені норми чинного законодавства України щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, що не потребувало від представника позивача проведення їх порівняльного аналізу та витрачання у зв'язку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «ФК «Профіт Капітал», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову, а тому суд приходить до висновку про достатність визначення вартості наданих адвокатом Ушакевич М.П. послуг, виходячи із засад розумності та співмірності із ціною позову і складністю справи, в наступних розмірах: 1) проведення консультації з клієнтом та вивчення документів у сумі 1000,00 грн.; 2) підготовка проекту позовної заяви для направлення до суду - 2000,00 грн..
З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи (зокрема, складення позовної заяви) адвоката Ушакевич М.П. не можна вважати значним, вартість такої роботи адвоката в сумі 7000,00 грн. є завищеною, належним чином не обгрунтованою, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення визначеного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за угодою №С-410-006859-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 06 березня 2018 року в загальній сумі 15446 грн. 43 коп. (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок шість гривень сорок три копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в розмірі 1514 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1514 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок), сплаченого позивачем згідно платіжної інструкції №13137 від 12 грудня 2024 року.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в порядку розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження (юридична адреса): вул.Набережно-Лугова, буд.№8, м.Київ, поштовий індекс 04071, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39992082, реквізити: IBAN № НОМЕР_4 у АТ «Універсал Банк», код банку 322001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.Ю.Атаманова