Справа№938/545/25
Провадження № 3/938/379/25
08 травня 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОПКК НОМЕР_1 , громадянина України, українця, керівника приватного підприємства «Оділ», юридична адреса: с. Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 - керівник ПП «Оділ» порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку - не своєчасно подав платіжні доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів): орендної плати з юридичних осіб за грудень 2024 року у сумі 3609,05 гривень по терміну сплати 30.01.2025 року, фактично подано 10.02.2025 року, за грудень 2024 року у сумі 184,52 гривень по терміну сплати 30.01.2025 року, фактично подано 10.02.2025 року, чим порушено пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.57.1 ст. 57, п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та визнання вини.
Суддя вважає, що винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №801 від 15.04.2025 року, актом про результат камеральної перевірки ПП «Оділ».
Зокрема, зі протоколу про адміністративне правопорушення №801 від 15.04.2025 року (а.с. 1) вбачається, що ОСОБА_1 - керівник ПП «Оділ» порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку: не своєчасно подав платіжні доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів): орендної плати з юридичних осіб за листопад 2023 року у сумі 2354,85 грн. по терміну: 02.01.2024 року фактично подано 22.01.2024 року, за липень 2024 року у сумі 3334,32 грн. по терміну сплати: 30.08.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за вересень 2024 року у сумі 3609 гривень по терміну сплати 30.10.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за грудень 2024 року у сумі 3609,05 гривень по терміну сплати 30.01.2025 року, фактично подано 10.02.2025 року, за серпень 2024 року у сумі 3609 гривень по терміну сплати 30.09.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за серпень 2024 року у сумі 184,57 гривень по терміну сплати 30.09.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за вересень 2024 року у сумі 184,57 гривень по терміну сплати 30.10.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за липень 2024 року у сумі 184,57 гривень по терміну сплати 30.08.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за грудень 2024 року у сумі 184,52 гривень по терміну сплати 30.01.2025 року, фактично подано 10.02.2025 року, чим порушено пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.57.1 ст. 57, п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, доведена також такими матеріалами справи, які досліджені в суді, а саме:
- актом про результат камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 02.04.2025 року №8084/09-19-04-03-15/34198229, з якого вбачається, порушення граничних строки сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по орендній платі за землю за за грудень 2024 року у сумі 3609,05 гривень по терміну сплати 30.01.2025 року, фактично подано 10.02.2025 року та за грудень 2024 року у сумі 184,52 гривень по терміну сплати 30.01.2025 року, фактично подано 10.02.2025 року.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Диспозиція ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до пп.16.1.4 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У п. 57.1. Податкового кодексу України закріплено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 287.3. Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Санкція ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення вказаного правопорушення шляхом накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя згідно вимог ст.23,33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
При таких обставинах до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому зі ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Крім того, суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №801 від 15.04.2025 року в обвинувачення ставиться порушення встановленого законом порядок ведення податкового обліку: не своєчасно подав платіжні доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів): орендної плати з юридичних осіб за листопад 2023 року у сумі 2354,85 грн. по терміну: 02.01.2024 року фактично подано 22.01.2024 року, за липень 2024 року у сумі 3334,32 грн. по терміну сплати: 30.08.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за вересень 2024 року у сумі 3609 гривень по терміну сплати 30.10.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, , за серпень 2024 року у сумі 3609 гривень по терміну сплати 30.09.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за серпень 2024 року у сумі 184,57 гривень по терміну сплати 30.09.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за вересень 2024 року у сумі 184,57 гривень по терміну сплати 30.10.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року, за липень 2024 року у сумі 184,57 гривень по терміну сплати 30.08.2024 року, фактично подано 12.11.2024 року.
З приводу чого слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій - п'ятій цієї статті.
Дана справа про адміністративні правопорушення не відноситься до справ, зазначених у частинітретій - п'ятій ст. 38 КУпАП.
Оскільки, відповідно до зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив правопорушення 22.01.2024 року, 12.11.2024 року, та які не є триваючим, то закінчився строк давності накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП.
Крім того, судя звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв'яз ку зі закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Наприклад, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. визначено, що вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.
У подальшому 07.11.2017 р. Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, щовстановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
З вищевказаного приводу на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду ( Великої Палати чи Касаційного адміністративного суду), в зв'язку з чим місцевими та апеляційними судами ухвалюються рішення (постанови) про визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Врахувавши наявність вищевказаної юридичної невизначеності, судя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людинивід 14.10.2010 року у справі «Щокін протии України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином, суддя керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, в зв'язку з чим провадження за цим діянням слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 на підставі ст.247 п.7 КУпАП за строком давності.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ч.1 ст. 163-1, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-2 КУпАП за фактом подання платіжних доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів): орендної плати з юридичних осіб 22.01.2024 року та 12.11.2024 року- закрити на підставі ст.247 п.7 КУпАП у зв'язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення, встановлено ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом подання платіжних доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів): орендної плати з юридичних осіб 10.02.2025 року, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Суддя Наталія ЧЕКАН