08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 640/28199/21
адміністративне провадження № К/990/7248/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року (колегія у складі суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У жовтні 2021 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої державі, у розмірі 11 211,12 грн.
Позов мотивовано тим, що у результаті проведення службового розслідування було встановлено факти неправомірних дій посадових осіб колишньої військової частини НОМЕР_2 , зокрема майора ОСОБА_1 , що призвели до незаконного використання коштів та, як наслідок, спричинили матеріальну шкоду державі у розмірі 11 211,12 грн. Ураховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано матеріальну шкоду, позивач з метою її стягнення звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 червня 2023 року повернув позовну заяву позивачеві з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вважав, що особа, яка підписала позовну заяву, не надала документів, що підтверджують її посадове становище, а отже і повноваження підписувати позовну заяву.
Позивач оскаржив це судове рішення до апеляційного суду. В апеляційній скарзі порушував питання про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та просив поновити цей строк.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 січня 2024 року відмовив у задоволенні заяви військової часини НОМЕР_1 про поновлення стоку на апеляційне оскарження, залишив апеляційну скаргу позивача без руху, установивши десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин для його поновлення, а також надання документу про сплату судового збору в розмірі 2684 грн.
Ухвалою від 06 лютого 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті за поданою позивачем апеляційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року в цій справі.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що повний текст оскаржуваного рішення направлено позивачу 07 липня 2023 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену в позовній заяві та заяві командира військової частини від 27 червня 2023 року №3734 про направлення ухвали. Крім цього, в згаданій заяві позивач послався на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали від 13 червня 2023 року про повернення позовної заяви, а отже, за висновком суду, станом на 27 червня 2023 року він був ознайомлений зі змістом оскаржуваної ухвали. З урахуванням зазначених обставин апеляційний суд вважав, що останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 07 серпня 2023 року, проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв'язку 13 листопада 2023 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Апеляційний суд також зауважив, що з огляду на зміст заяви військової частини НОМЕР_1 від 27 червня 2023 року №3734, адресованої Київському окружному адміністративному суду, командир цієї військової частини допускав можливість листування засобами електронного зв'язку, оскільки просив направити ухвалу суду як на поштову адресу, так і на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
У підсумку суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність наведених скаржником причин пропуску зазначеного строку та зауважив, що можливість вчасного подання ним апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб'єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 січня та 06 лютого 2024 року і передати справу до Київського окружного адміністративного суду. Крім цього, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на це судове рішення.
Ключові мотиви скаржника ґрунтуються на тому, що електронна адреса (адреса електронної пошти) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку суд першої інстанції направив ухвалу від 13 червня 2023 року, не є офіційною електронною адресою у значенні частини одинадцятої статті 251 КАС України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення). Зазначає, що станом на момент постановлення Київським окружним адміністративним судом ухвали від 13 червня 2023 року військова частина НОМЕР_1 не була зареєстрована в «електронному суді» та не мала електронного кабінету, натомість фактичну можливість використовувати офіційну електронну адресу, вказану при реєстрації в електронному кабінеті згідно із частиною одинадцятою статті 251 КАС України, військова частина НОМЕР_1 отримала лише 30 жовтня 2023 року, після здійснення відповідної реєстрації. Таким чином, відповідно до частин п'ятої та шостої статті 251 КАС України згадану ухвалу суд першої інстанції мав вручити позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак цього не зробив. Із цих міркувань скаржник вважає висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження передчасним.
Позиція інших учасників справи
У відзиві відповідач навів власні міркування по суті позовних вимог, а також стосовно того, що позивач не міг пропустити строк звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 .
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року залишено без руху, а скаржникові встановлено десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору та виправленої касаційної скарги із зазначенням судових рішень які підлягають оскарженню та виправленням вимог касаційної скарги відповідно до положень статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України. Суд керувався тим, що оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційної скарги положеннями статті 328 КАС України не передбачено, а отже, касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Іншою ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у цій справі. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №640/28199/21.
У зв'язку з ненадходженням матеріалів справи Верховний Суд ухвалами від 06 лютого та 10 квітня 2025 року повторно витребував справу №640/28199/21 з Київського окружного адміністративного суду.
11 квітня 2025 року справа №640/28199/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою від 07 травня 2025 року справу призначено до розгляду.
Джерела права й акти їх застосування.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції..
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 2 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно із частиною п'ятою статті 251 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали від 13 червня 2023 року) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За правилами частини одинадцятої статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Пунктом 15 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України встановлено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:
подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (підпункт 15.1);
розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункт 15.3);
суд вручає судові рішення в паперовій формі (підпункт 15.15).
Пунктом 16 цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС визначено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Оцінка висновків суду, ухвала якого переглядається, та аргументів учасників справи.
Отже, за загальним правилом, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В силу положень статті 251 КАС України (в редакції, чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали від 13 червня 2023 року) врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Водночас системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. До того ж, до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції 07 липня 2023 року направив позивачеві копію ухвали від 13 червня 2023 року на зазначену в позовній заяві адресу електронної пошти demining_centre@post.mil.gov.ua.
В апеляційній скарзі та заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач наполягав на тому, що вказана адреса електронної пошти не може вважатися його офіційною електронною адресою, оскільки на час направлення судового рішення військова частина НОМЕР_1 не мала зареєстрованого електронного кабінета в підсистемі Електронний суд.
Суд апеляційної інстанції оцінив ці доводи критично, та вказав, що ця адреса електронної пошти міститься в позовній заяві, крім цього, звертаючись до суду першої інстанції з листом (заявою) від 27 червня 2023 року №3734 щодо видачі судового рішення, командир військової частини вказав на наявність в ЄДРСР інформації про постановлення судом ухвали від 13 червня 2023 року та просив у зв'язку із цим направити ухвалу на поштову адресу та на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 Отже, позивач станом на 27 червня 2023 року був ознайомлений зі змістом оскаржуваної ухвали в ЄДРСР, допускав листування засобами електронного зв'язку і можливість вчасного подання ним апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб'єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався.
На думку колегії суддів, вирішення судом апеляційної інстанції питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не ґрунтується на цитованих вище нормах процесуального Закону, який вимагає від суду спершу з'ясувати чи вручено позивачеві судове рішення у передбачений КАС України спосіб.
Позаяк ухвалу від 13 червня 2023 року суд першої інстанції вочевидь не направляв позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, натомість направив її на вказану в позовній заяві адресу електронної пошти, суду апеляційної інстанції належало встановити, чи є ця адреса офіційною електронною адресою у значенні, вжитому в частинах п'ятій, шостій статті 251 КАС України та пункті 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС.
Проте Шостий апеляційний адміністративний суд оминув вирішення зазначеного питання, сконцентрувався на поведінці самого позивача, хоч первинним у цьому контексті є саме обов'язок суду дотриматися правил вручення судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про офіційну електронну адресу військової частини НОМЕР_1 у розумінні частин п'ятої, шостої статті 251 КАС України та пункту 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС.
За інформацією, що міститься в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, військова частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) має у цій підсистемі зареєстрований Електронний кабінет. Дата реєстрації 26 жовтня 2023 року.
Отже, станом на час направлення судом першої інстанції на вказану в позовній заяві адресу електронної пошти копії ухвали від 13 червня 2023 року, військова частина не мала зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Таким чином, наявні у матеріалах справи відомості не дають Верховному Суду обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення ухвали суду від 13 червня 2023 року у встановлений процесуальним Законом спосіб.
Суд уважає за потрібне зазначити, що, дійсно, апеляційне оскарження є правом, у цьому випадку позивача, проте направлення у передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб копії судового рішення - обов'язок суду. Застосування наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження, передбачає, зокрема, наявність відомостей не про абстрактну обізнаність скаржника про існування судового рішення, а про дату вручення судового рішення, з якою пов'язується право на поновлення строку оскарження. За відсутності таких відомостей, вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження є передчасним.
Ймовірна обізнаність учасника справи зі змістом судового рішення, на яку вказав суд апеляційної інстанції, не може виправдовувати недотримання судом передбаченого процесуальним Законом обов'язку належним чином вручити судове рішення та спричиняти для такого учасника негативні наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження за його скаргою з мотивів порушення ним строку оскарження.
З приводу посилань апеляційного суду на те, що позивач сам вказав у позовній заяві адресу електронної пошти для листування та, крім цього, в адресованій суду першої інстанції заяві просив направити ухвалу від 13 червня 2023 року одночасно і поштою і на вказану ним електронну адресу, тобто, допускав листування засобами електронного зв'язку, колегія суддів враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, за якою якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов'язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом (див. пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22).
Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає передчасною позицію Шостого апеляційного адміністративного суду щодо визнання неповажними причин пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року в цій справі та відмови у відкритті апеляційного провадження за поданою позивачем апеляційною скаргою.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі позивач просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу до суду першої інстанції. Втім, оскільки судове рішення місцевого адміністративного суду не було предметом апеляційного, а відтак і касаційного перегляду, суд не має підстав для задоволення вимог скаржника у цій частині.
Отже, з огляду на приписи статті 353 КАС України касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд не розглядає наведених у касаційній скарзі вимог про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на це судове рішення, оскільки вирішення цих питань не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року скасувати, а справу №640/28199/21 направити до цього ж суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
М.В. Білак
Л.О. Єресько
Судді Верховного Суду