08 травня 2025 року
м. Київ
справа №160/24415/23
адміністративне провадження № К/990/32358/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року (головуючий суддя - Шлай А.В., судді: Білак С.В., Круговий О.О.)
у справі № 160/24415/23
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015- 2018 роки, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 160/26540/21;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 15 480,71 грн у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015- 2018 роки, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 160/26540/21;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 160/26537/21;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 51 115,83 грн у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 160/26537/21.
2. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 з 09 листопада 2013 року по 23 жовтня 2016 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з 10 листопада 2017 року по 31 липня 2018 року - у військовій частині НОМЕР_2 , яка з 01 січня 2020 року зарахована на грошове забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Повний розрахунок з ним при звільненні не був проведено, а 12 вересня 2023 року на виконання судових рішень у справах № 160/26540/21 та № 160/26537/21 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 2015 по 2018 роки та грошову компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки. У той же час компенсацію втрати частини грошових доходів під час розрахунку виплачено не було.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015- 2018 роки, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 160/26540/21.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015- 2018 роки, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі №160/26540/21.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 160/26537/21.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 160/26537/21.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову. В іншій частині рішення залишено без змін.
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції представник позивача звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2025 року для розгляду справи № 160/24415/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Жука А.В., Мацедонської В.Е.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 160/26540/21 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015- 2018 роки, що передбачена статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 160/26540/21 повернуто скаржнику.
10. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року у справі № 160/26537/21 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 23 жовтня 2016 року та з 10 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.
11. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 160/26537/21 також зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 23 жовтня 2016 року та з 10 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня по 31 липня 2018 року включно відповідно до абзаців 4- 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум індексації грошового забезпечення.
12. Згідно виписки по рахунку 12 вересня 2023 року позивачу виплачено 23 743,42 грн з коментарем до платежу - кошти на виплату компенсації за невикористану відпустку, та 59 920,26 грн з коментарем до платежу - кошти на виплату індексації грошового забезпечення, що відповідачем не заперечувалося.
13. Компенсацію згідно з Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) відповідач не виплатив, а тому представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Водночас військовою частиною НОМЕР_1 допущена протиправна бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідно до Закону № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
15. Щодо обрахунку компенсаційних втрат суд першої інстанції зазначив, що такі правовідносини вирішуються з урахуванням статей 1 та 3 Закону № 2050-III, а тому захист такого порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії, за умови заперечення такого права відповідачем. При цьому, обов'язок щодо обрахунку розміру компенсації покладається на відповідача та у спірних правовідносинах останній підлягає зобов'язанню здійснити такий обрахунок та виплату позивачу нарахованої компенсації згідно Закону № 2050-III та Порядку № 159.
16. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій не є доходом в розумінні Закону № 2050-ІІІ та має разовий характер, а тому нарахування компенсації за її несвоєчасну виплату на підставі вказаного Закону, не здійснюється.
17. Що стосується індексації грошового забезпечення, то, на думку суду апеляційної інстанції, вона входить до переліку доходів, встановленого статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, лише після внесення до неї змін Законом України від 04 лютого 2021 року № 1214-IX, тому виплачена ОСОБА_1 індексація за період з 2015 по 2018 роки також не підлягає компенсації на підставі вимог Закону № 2050-ІІІ.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній скарзі представник позивача указує підставою перегляду оскаржуваного судового рішення пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду щодо застосування статті 1 Закону № 2050-ІІІ, викладеної у постановах від 21 грудня 2021 року у справі № 820/3423/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19, від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17, від 26 лютого 2021 року у справі №620/3346/19.
19. Представник позивача зауважує, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати (грошового забезпечення), а відтак відсутність індексації грошового забезпечення окремим пунктом у редакції Закону № 2050-ІІІ до внесення змін Законом України від 04 лютого 2021 року № 1214-IX не є підставою для відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
20. Крім того представник позивача наголошує, що незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служб, грошова компенсація за невикористані календарні дні відпустки при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення військовослужбовців.
21. Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на касаційну скаргу звернула увагу на відсутність доводів щодо допущених порушень норм матеріального чи процесуального права, а також підстав касаційного оскарження судового рішення в частині відмови в стягненні компенсації втрати частини грошових доходів у сумі 15 480,71 грн у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2018 роки.
22. Щодо індексації грошового забезпечення, то така входить до переліку доходів, визначеного статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, лише після внесення змін Законом України від 04 лютого 2021 року № 1214-IX. Тобто, законодавець чітко розрізнив у переліку доходів, встановленому статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, заробітну плату (грошове забезпечення) та суму індексації грошових доходів громадян, вказавши їх окремими підпунктами (абзацами). Тому не можна вважати, що індексація грошового забезпечення в розумінні Закону № 2050-ІІІ є складовою заробітної плати (грошового забезпечення). Висновок апеляційного суду, що виплачена ОСОБА_1 індексація за період з 2015 по 2018 роки, не підлягає компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ вважає законним та обґрунтованим.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
24. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
25. Представник позивача зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, викладених у постановах від 21 грудня 2021 року у справі № 820/3423/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19, від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17, від 26 лютого 2021 року у справі № 620/3346/19.
26. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
27. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
28. Разом з тим слід зауважити, що в зазначених представником позивача постановах Верховного Суду відсутній висновок щодо застосування Закону № 2050-ІІІ при врегулюванні питання компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2018 роки. У той же час суд апеляційної інстанції у спірних правовідносинах прийшов до висновку про непоширення положень Закону №2050-ІІІ на індексацію грошових доходів до внесення змін до законодавства у лютому 2021 року.
29. Так, у справі № 820/3423/18 (предмет спору - визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, розміру грошової допомоги на оздоровлення, розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення) спірним питанням Верховний Суд визначив дії відповідача щодо розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахування, зокрема, індексації. Тобто дослідженню підлягали обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, як одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомоги на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
30. У справі № 620/3346/19 спірні правовідносини стосувалися перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» з урахуванням раніше виплачених сум.
31. У справах № 240/10130/19 (предмет спору - про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок (донарахування) та виплатити різницю розміру вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення) та №820/5286/17 (предмет спору - про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суми перерахунку) Верховний Суд погодився з висновками судів про наявність правових підстав для включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
32. Водночас спірні правовідносини у справі № 160/24415/23 склались з приводу невиплати позивачу в порядку, визначеному Законом № 2050-ІІІ, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 160/26540/21, а також індексації грошового забезпечення, виплаченої 12 вересня 2023 року на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 160/26537/21.
33. Висновки Верховного Суду у справах №820/3423/18, №240/10130/19, №820/5286/17, №620/3346/19, виходячи з конкретних, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, відрізняються від тих, які маємо у справі №160/24415/23 та ґрунтуються на оцінці та застосуванні різних норм матеріального права.
34. Тож, дослідивши зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними.
35. Слід звернути увагу на те, що касаційна скарга не містить доводів незгоди з відмовою у нарахуванні позивачу грошової компенсації за несвоєчасну виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, що судом апеляційної інстанції не визнано доходом у розумінні Закону № 2050-ІІІ оскільки має разовий характер.
36. Водночас відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
38. За правилами пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
39. Зважаючи на викладене та з огляду на приписи пункту 5 частини першої статті 339 КАС України, касаційне провадження належить закрити.
40. Відповідно до частини другої статті 339 КАС України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
41. З огляду на результат касаційного розгляду у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 339 КАС України, Верховний Суд
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі № 160/24415/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.В. Жук
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду