ф
08 травня 2025 року
м. Київ
справа №520/10805/24
адміністративне провадження № К/990/18813/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 520/10805/24 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору, у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 04 квітня 2025 року, відповідач 02 травня 2024 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив таке.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що долучена скаржником виписка з медичного закладу підтверджує лише факт вагітності, проте не містить жодних відомостей про ускладнення чи погіршення стану здоров'я, які б могли перешкоджати своєчасному поданню апеляційної скарги.
Відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
Статтею 8 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» встановлено, що право на безоплатну первинну правничу допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що відсутність коштів для звернення за правовою допомогою не є перешкодою для подання апеляційної скарги в строки, визначені законодавством, та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Скаржник у касаційній скарзі не навів конкретних обставин, які вплинули на несвоєчасність звернення до суду та не надав відповідних доказів, як саме вагітність вплинула на пропуск строку (більше 7 місяців) на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 05 серпня 2024 року.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 520/10805/24 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська