08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 380/6610/24
адміністративне провадження № К/990/3317/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 380/6610/24
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про виплату індексації грошового забезпечення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович,
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Хобора Р.Б., суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) у якому просив суд:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням іншого, ніж січень 2008 року місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
1.2. зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до 22.08.2023 включно;
1.4. зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до 22.08.2023, включно, у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідач у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 визначив базовим місцем березень 2012 року та не здійснив індексацію грошового забезпечення, а в період з 01.03.2018 до 22.08.2023 індексація здійсненна лише з грудня 2018 року, із застосуванням базового місяця березня 2018, проте без врахування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 , на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.08.2023 № 977-ос виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 22.08.2023.
4. Згідно з особистими картками грошового забезпечення відповідач у період з 2015 року по лютий 2018 року здійснив індексацію грошового забезпечення позивача лише за 3 місяці; за період з березня 2018 року по серпень 2023 року індексація здійснювалася періодично.
5. Відповідно до розрахунку нарахування індексації грошового забезпечення позивача, в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач застосував базовий місяць березень 2012 року, а в період з 01.03.2018 по 22.08.2023 провів розрахунок без врахування положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
6. Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 позов задоволено повністю.
7.1. Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
7.2. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), з урахуванням виплачених сум.
7.3. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 22.08.2023 в повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
7.4. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.08.2023 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту Порядку № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням виплачених сум.
8. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін.
9. Крім того, позивач, на думку суду, має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.08.2023, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44.
10. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 09.01.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 скасував та прийняв постанову, якою позов задовольнити частково.
10.1. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
10.2. Зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, включно, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, відповідно до вимог Порядку № 1078, з урахуванням раніше проведених виплат.
10.3. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду питання про право ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.08.2023 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
10.4. Зобов'язав відповідача розглянути питання про право ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення, з врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та висновків суду про те, що ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 22.08.2023 має право на нарахування та виплату індексації - різниці, у випадку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) (березень 2018 року) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
10.5. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
11. Суд апеляційної інстанції погодився із рішенням суду першої інстанції в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018.
12. Також суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення, за період з 01.03.2018 по 22.08.2023 відповідач не врахував вимоги пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
13. Заперечуючи право позивача на отримання відповідної виплати, відповідач не вчиняв жодних дій спрямованих на призначення та виплату позивачеві індексації - різниці, оскільки вважав, що індексація позивачу виплачена повністю. Разом з тим апеляційний суд виснував, що суд першої інстанції, підмінюючи у вказаних правовідносинах відповідача, вдався до самостійної оцінки таких підстав, а не до оцінки рішення відповідача з цього приводу.
14. Отже, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції передчасно зобов'язав відповідача виплатити індексацію-різниці, не давши можливості відповідачу, діючи в межах своїх повноважень, прийняти відповідне рішення.
15. Щодо позовної вимоги про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з пунктом 4 цього Порядку виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Оскільки відповідач ще не виплатив грошове забезпечення на виконання цього судового рішення, то вимога позивача про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб є передчасною, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
16. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін С.М., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі № 380/6610/24, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 22.08.2023 включно та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 22.08.2023 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб та в цій частині позовних вимог залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024.
17. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права, зокрема: абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 року у справі № 160/10790/22, від 09.05.2023 у справі № 560/13302/21, від 11.05.2023 року у справі № 260/6386/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21, від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22, від 26.10.2023 у справі № 240/16655/22, від 09.11.2023 у справі № 420/3131/22, від 05.02.2024 у справі № 360/383/23, від 18.04.2024 у справі № 380/8618/21, від 14.05.2024 у справі № 420/4659/23, від 20.06.202024 у справі № 620/14086/23, від 10.10.2024 у справі № 500/8015/23, щодо питання визначення конкретної суми індексації, належної до виплати.
18. Так, скаржник зауважує, що у вказаних рішеннях Верховний Суд сформував чіткі і однозначні правові висновки щодо необхідності судами забезпечувати ефективний судовий захист та щодо коло обстави, які суди повинні встановлювати задля ефективного судового захисту у подібних спірних правовідносинах. Верховний Суд дійшов висновку, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевіряти обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розраховувати їх і, відповідно, у судовому рішенні указувати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити. Спонукаючий спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.
19. Крім того скаржник зазначає, що Верховний Суд у своїх рішеннях констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
20. Таким чином, за твердженнями скаржника, при розгляді справи судом апеляційної інстанції було хибно трактовано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання щодо належності позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01.03.2018 по 22.08.2023.
21. Ухвалою Суду від 17.02.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
22. Ухвалою Суду від 07.05.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
23. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
25. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
26. Частинами першою-третьою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
26.1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
26.2 До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
27. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
28. Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
29. За правилами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
30. Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
30.1. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
30.2. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
30.3. Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
30.4. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
31. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.
32. Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
33. Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
34. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
35. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
36. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
37. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
38. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
39. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.
40. Так, абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
41. Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
42. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
43. Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 (у новій редакції) на підставі Постанови № 1013.
44. Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
45. Цей же абзац діяв з 15.03.2018 по 01.04.2021, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова № 141), і встановлював, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
46. Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 до нині у редакції Постанови № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
47. Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
48. Цей же абзац з 15.03.2018 до нині діє у редакції Постанови № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
49. Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 до нині у редакції Постанови № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
50. Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 по 01.04.2021 у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
51. Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
52. Цей же абзац з 15.03.2018 по 01.04.2021 діяв у редакції Постанови № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
53. Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови № 1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 по 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
54. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців» (далі - Постанова № 1294).
55. Відповідно до пункту 13 указаної постанови вона набрала чинності з 01.01.2008 і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704; у редакції Постанови № 103, що набрала чинності з 24.02.2018), якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.
56. Спір у цій справі виник у зв'язку із ненарахуванням та невиплатою відповідачем індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; а також щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до 22.08.2023 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, у розмірі 4463,15 грн на місяць, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
57. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 оскаржується лише в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 22.08.2023 включно та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 22.08.2023 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
58. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
59. Питання у цьому касаційному провадженні стосується відповідності висновку суду апеляційної інстанції практиці Верховного Суду щодо застосування норм абзаців абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме: у контексті з'ясування наявності/відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу за період з 01.03.2018 по 22.08.2023 «індексації-різниці» грошового забезпечення.
60. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
61. Порядок № 1078, у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
62. З 01.12.2015 норми Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними Постановою № 1013.
63. Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою № 1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
64. Унаслідок цих змін Порядок № 1078, у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
65. Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
66. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
67. Указане визначення цього поняття випливає із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078, у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.
68. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Отож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
69. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», адже визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
70. Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
71. Отже, з урахуванням наведених нормативно-правових положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
72. З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
73. Крім цього, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, так званої «поточної індексації» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
74. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
75. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
76. Щодо «індексації-різниці», то право працівника на її отримання виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
77. Так, абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078, у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 по 01.04.2021, встановлювали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
78. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
79. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704 та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, то березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
80. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання «індексації-різниці», а якщо так, то у якій сумі.
81. Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) і від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 і від 06.07.2023 у справі №240/23550/21.
82. Як випливає з установлених обставин справи, позивач, звертаючись до суду, наполягав на тому, що має право на отримання індексації за період з 01.03.2018 по 22.08.2023.
83. Суд ще раз зауважує, що з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми «індексації-різниці» за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
84. Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то Верховний Суд у вказаних справах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) і від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 і від 06.07.2023 у справі №240/23550/21 зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
85. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
86. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
87. Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
88. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
89. Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
90. Суд апеляційної інстанції вказані обставини не встановив, обмежившись висновком про те, що нарахування «індексації-різниці» у конкретному розмірі належить до безпосередніх повноважень відповідача.
91. Щодо способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум «індексації-різниці» грошового забезпечення, Суд звертає увагу на таке.
92. Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
93. Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
94. З огляду на це, Суд зауважує, що у позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити «індексацію-різницю» грошового забезпечення у конкретному, обрахованому ним розмірі (сумі).
95. Верховний Суд у цій категорії спорів зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) і від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21).
96. Однак, суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість обрахованої позивачем суми індексації, не розрахував її і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретну суму, на яку позивач має право та яку відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
97. Унаслідок цього застосований судом апеляційної інстанцій спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.
98. Отже, судове рішення в оскаржуваній частині протирічать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідає завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.
99. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про передчасність вимог щодо нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
100. Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ.
101. Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, Верховний Суд констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
102. Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 31.01.2024 у справі № 320/6441/22, від 18.04.2024 у справі № 160/10789/22 та від 30.04.2024 у справі № 360/700/23.
103. З урахуванням вказаного Суд констатує, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє підтвердження.
104. Суд погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість позиції суду апеляційної інстанції, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретної суми індексації.
105. Водночас суд касаційної інстанції, у силу положень статті 341 КАС України, обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях.
106. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
107. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
108. Ураховуючи, що для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового апеляційного розгляду цієї справи в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 22.08.2023 включно та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 22.08.2023 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
109. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції у вказаній частині - скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
110. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін, врахувати, що пунктом 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282-ХІІ та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
111. Щодо іншої частини позовних вимог (позовні вимоги №1.1 і №1.2), то в цій частині касаційна скарга не містить доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Отож у вказаній частині судові рішення Суд не переглядає.
112. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 22 серпня 2023 року включно та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 22 серпня 2023 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, а справу № 380/6610/24 у цій частині направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
3. В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі № 380/6610/24 залишити без змін.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов