Іменем України
07 травня 2025 року
м. Київ
справа №990/369/24
адміністративне провадження № П/990/369/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А. А., Кравчука В. М., Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
04 грудня 2024 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Гардецьким Олександром Степановичем до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), у якій позивач просить:
визнати протиправним рішення Вищої ради правосуддя № 3212/0/15-24 від 05.11.2024 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності»;
скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 3212/0/15-24 від 05.11.2024 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності».
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 04.12.2024) для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М., Коваленко Н.В., Стародуб О.П.
Верховний Суд ухвалою від 05 грудня 2024 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін колегією суддів у складі п'яти суддів.
Цією ж ухвалою Суд установив сторонам строки для подання заяв і доказів у справі на підтвердження позиції сторін щодо суті справи та відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.
29 січня 2025 року, враховуючи вимоги процесуального закону та сталої судової практики, позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про перехід у відкрите судове засідання та наголошено на праві учасників подавати додаткові пояснення та докази до суду шляхом їх направлення на адресу суду у визначені процесуальним законом порядку та строки.
Додаткових доказів від учасників не надійшло.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
На думку позивача, Вища рада правосуддя 05 листопада 2024 року прийняла рішення № 3212/0/15-24, яким задоволено неіснуюче клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Позивач наголосив, що у пункті 1 порядку денного № 95 засідання ВРП від 05 листопада 2024 року був передбачений «Розгляд клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка Антона Борисовича про продовження строку тимчасового відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності».
Позивач стверджує, що ВРП перевищила свої повноваження та всупереч вимогам статті 19 Конституції України, статей 49, 63, 64, 65 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" 05 листопада 2024 року прийняла рішення № 3212/0/15-24 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності».
У зв'язку з наявністю клопотань заступника Генерального прокурора від 28 жовтня 2024 року та 01 листопада 2024 року позивач стверджує, що ВРП прийняла рішення за клопотанням про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, яке не було включено в порядок денний.
Також стверджує, що клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності не відповідає вимогам статті 155 цього Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).
Так, на думку позивача, в порушення вимог пункту 5 частини 2 статті 155 КПК України у клопотанні заступника Генерального прокурора від 28 жовтня 2024 року не зазначено обставин, фактів, доказів, про те що перебування на посаді судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 сприяло вчиненню ним кримінального правопорушення.
Водночас позивач стверджує, що не вчиняв будь-яких дій інкримінованих йому злочинів.
На думку позивача, відсутні докази, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Вважає, що на виконання вимог закону сторона обвинувачення не надала доказів неможливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя іншими способами протягом дії попереднього рішення.
На думку позивача, оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях, які не підтверджуються встановленими обставинами та наявними у матеріалах доказами.
За твердженням позивача, визначені законодавством підстави для задоволення клопотання про відсторонення судді всупереч вимогам статті 63, 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не зазначені в оскаржуваному рішенні ВРП.
Звертає увагу, що оскільки клопотання не відповідають вимогам закону, адвокатом Гардецьким О.С. було подано клопотання про їх повернення заступнику Генерального прокурора.
Із покликання на невідповідність клопотань вимогам Закону та частині 3 статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» стверджує, що відповідач мав повернути ці клопотання заступнику Генерального прокурора.
Також, на думку позивача, 09 жовтня 2024 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва Константіновою К.Е. була порушена територіальна підсудність та без дотримання вимог статті 314 КПК України, без участі адвоката Гардецького О.С., в якого у цей день було 5 судових засідань (останньому було відмовлено в участі у режимі відеоконференцзв'язку), незаконно був продовжений термін дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту.
Наголошує, що клопотання про відсторонення судді на стадії досудового розслідування та на стадії судового провадження є різними клопотаннями і тому необхідно наводити інші підстави, які продовжують існувати, а не дублювати ті ж самі, що і були в клопотанні про продовження відсторонення судді від посади, коли кримінальне провадження знаходилося на стадії досудового розслідування.
З цих підстав стверджує, що клопотання від 28 жовтня 2024 року не є клопотанням, передбаченим статтями 63, 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», поданим на стадії судового провадження, оскільки за формою та змістом є клопотанням, поданим на стадії досудового розслідування.
Із покликанням на судову практику, сформовану в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 9901/776/18, позивач зазначив, що законодавець чітко визначив підстави для оскарження та скасування рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Такі підстави є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню.
Також стверджує, що в клопотанні від 28 жовтня 2024 року, в порушення вимог пункту 1 частини 4 статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зазначені ті ж самі обставини, які продовжують існувати, що і були в попередньому клопотанні, поданому на стадії досудового розслідування, і яке розглядалося Вищою радою правосуддя 09 вересня 2024 року «Крапка в крапку, кома в кому».
З цих підстав наголошує, що безіменне клопотання заступника Генерального прокурора від 01 листопада 2024 року, подане з порушенням встановленого частиною 2 статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» строку, до закінчення десятиденного терміну, на який суддю ОСОБА_1. було відсторонено, оскільки розглядалося ВРП 05 листопада 2024 року.
На думку позивача, в резолютивній частині клопотання від 01 листопада 2024 року заступник Генерального прокурора просить членів ВРП уточнити клопотання від 28 жовтня 2024 року.
Стверджує, що таке уточнення має робити саме заступник Генерального прокурора. Якщо це зробить ВРП, то це буде порушенням вимог статті 19 Конституції України, Закону України «Про Вищу раду правосуддя». З цих підстав вважає, що ВРП фактично не було арбітром при розгляді вказаного клопотання та перевищило свої повноваження, ставши на бік прокурора.
Позивач звертає увагу, що після заявленого клопотання про повернення клопотання заступнику Генерального прокурора члени ВРП видалилися до нарадчої кімнати, де орієнтовно від 30 хвилин до 1 години радились та після виходу з нарадчої кімнати Головуючий, без постановлення ухвали окремим документом, поставив на голосування питання щодо повернення клопотання заступнику Генерального прокурора.
На думку позивача, це є окремим порушенням вимог статті 34 Закону України "Про Вищу Раду правосуддя" та глави 10, пункту 10.1 Регламенту ВРП.
Наголосив, що незважаючи на незгоду двох членів ВРП, Головуючий знову оголосив про вихід до нарадчої кімнати членів ВРП.
Позивач звертає увагу суду, що після виходу членів ВРП з нарадчої кімнати доповідач О. Ковбій, на його думку, перевищуючи свої повноваження, не будучи арбітром, діючи на стороні прокурора, поставила питання прокурору О. Підлісному, чи уточнює він клопотання заступника Генерального прокурора щодо непродовження відсторонення судді, а про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя до прийняття рішення судом за обвинувальним актом.
Щодо питання дотримання порядку та строків надходження клопотання позивач стверджує, що клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. від 01 листопада 2024 року № 31/2/133978-24 отримано працівником управління документального забезпечення секретаріату Вищої ради правосуддя нарочно 01 листопада 2024 року о 15 годині 52 хвилини (вхідний номер 12749/1/8-24 від 01 листопада 2024 року (лист відповідь ВРП від 12 листопада 2024 року додається)). Наголошує, що 1 листопада 2024 року була п'ятниця і ВРП працює у п'ятницю з 8:00 до 15:45, відповідно вказане клопотання, зареєстроване о 15 годині 52 хвилини, в цей день не могло бути передане члену ВРП -доповідачу О. Ковбій.
Звертає увагу, що член ВРП О. Ковбій саме 01 листопада 2024 склала друкований письмовий висновок за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на 12 сторінках.
Також, на думку позивача, доручення заступника Генерального прокурора № 31/2/1-33978-24 від 28 жовтня 2024 року містило вичерпний перелік певних юридичних дій, зокрема, прокурор О. Підлісний був уповноважений на вручення судді ОСОБА_1 клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, та на представлення клопотання під час розгляду на засіданні ВРП клопотання від 28 жовтня 2024 року.
Із покликанням на главу 68 (статті 1000, 1003) Цивільного кодексу України стверджує, що жоден із працівників Офісу Генеральної прокуратури не був уповноважений заступником Генерального прокурора А. Войтенком на вручення клопотання без назви від 01 листопада 2024 року судді ОСОБА_1 , а також на представлення відповідного клопотання під час розгляду на засіданні ВРП.
Для порівняння наголосив, що два місяці тому під час розгляду попереднього клопотання заступника Генерального прокурора про продовження строку тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, ВРП відмовила в участі у засіданні в якості захисника адвокату Нестеренко В.А. на підставі того, що ВРП не була внесена до установ у переліку ордера, відповідно в яких надається правова допомога (відсутні повноваження), незважаючи на те, що ОСОБА_1 підтвердив своє волевиявлення.
Наголошує, що під час засідання 05 листопада 2024 року ВРП було доведено відсутність повноважень представника Офісу Генеральної прокуратури на вручення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, а також на представлення відповідного клопотання без назви від 01 листопада 2024 року під час розгляду на засіданні ВРП, але в цьому випадку ВРП прийняла інше рішення.
Позивач стверджує, що не постановивши окрему ухвалу, не оголосивши її резолютивну частину, ВРП протокольним рішенням шляхом голосування відмовила у задоволенні клопотання адвоката Гардецького О.С. про повернення клопотання заступнику Генерального прокурора, чим порушила вимоги статей 33, 49, 63, 64 Закону України "Про Вищу Раду правосуддя", пункт 10.1, глави 10, підпунктів 19.5, 20.4, 20.5, 20.16, 20.17 Регламенту ВРП.
На думку позивача, пункт 20.16 Регламенту надавав право заступнику Генерального прокурора доповнити чи змінити клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, які стосуються допущених описок і помилок. Проте клопотання від 01 листопада 2024 року за своєю резолютивною частиною не є опискою чи виправленням помилки, у ньому міститься зовсім інше прохання, на основі застосування інших норм закону, і по суті є новим клопотанням з іншою назвою.
Вважає, по-перше, що таке клопотання подано з порушенням десятиденного терміну до закінчення строку про відсторонення судді.
По-друге, доповнити та змінити своє клопотання, при наявності підстав, передбачених в п. 20.16, міг лише заступник Генерального прокурора.
По-третє, представник прокуратури О. Підлісний не мав повноважень на доповнення, зміну та уточнення клопотання.
На думку позивача, із порушенням вимог Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламенту ВРП розглянуте клопотання про відвід члена ВРП Р. Маселка, який із січня 2024 року розглядає три скарги щодо судді ОСОБА_1., робить відповідні запити, отримує пояснення, у тому числі заяви осіб про залишення їх скарг без розгляду, не приймає рішень в розумні строки.
Позивач стверджує, що вказані обставини та задоволення відводів Маселку Р. раніше у подібних ситуаціях свідчить про упереджене та необ'єктивне ставлення до нього.
На порушення вимог статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», глави 8 Регламенту, резолютивна частина ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід члена ВРП не була оголошена на засіданні.
Лише 08 листопада 2024 року адвокат Гардецький О.С. під час ознайомлення з матеріалами з нею ознайомився. ВРП проігнорувала заперечення і пояснення ОСОБА_1 та його представників.
Стверджує, що приймаючи оскаржуване рішення ВРП порушила основні засади кримінального провадження, принципи змагальності та рівності сторін, перевищила свої повноваження та зайняла сторону прокурора, проігнорувала письмові поясненні адвоката Гардецького О. С. , не мотивувала надання переваги одним доказам перед іншими.
Отже, на думку позивача, клопотання а ні по формі, а ні по змісту не відповідає вимогам статей 63, 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки клопотання про відсторонення судді на стадії судового провадження відрізняється від клопотань, що застосовуються на стадії досудового розслідування.
По формі - це клопотання на стадії досудового розслідування, а тому, на думку позивача, 01 листопада 2024 року з'явилося безіменне клопотання, не передбачене законом, з проханням ВРП перевищити свої повноваження, а саме замість заступника Генерального прокурора уточнити його клопотання від 28 жовтня 2024 року.
Позивач наголошує, що відсутня інформація про те, хто саме припинив злочинну діяльність, оскільки ОСОБА_1 самостійно перестав спілкуватися зі ОСОБА_5 , на його провокативні дзвінки не став відповідати і не розшукував його з метою доведення злочину до кінця.
Наголошує, що клопотання не містить інформації, яким чином та коли працівники правоохоронних органів викрили ОСОБА_1 , також безпідставно вказано, що закінчений злочин 14 листопада 2022 року.
Стверджує, що в цей день ОСОБА_1 знаходився в місті Дніпро, проте з невідомих підстав прокурор направив справу за територіальною підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
На думку позивача, клопотання за своїм змістом не відповідає вимогам Закону.
Так, на сторінці 7 (останній абзац) вказано, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме в організації закінченого замаху.
На сторінці 8 клопотання заступник Генерального прокурора наводить докази обґрунтованості повідомленої підозри ОСОБА_1 , а не обґрунтованості обвинувачення.
Проте ще 26 вересня 2024 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні передано до Печерського районного суду міста Києва (сторінка 9 клопотання).
З цих підстав стверджує, що при розгляді оскарженого клопотання перед членами ВРП був обвинувачений, а не підозрюваний ОСОБА_1 , і в клопотанні необхідно було навести докази на підтвердження обвинувачення.
І це суттєво ще і тому, що на сторінці 11 клопотання вказано, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні зовсім іншого кримінального правопорушення, чим підозрювався, а саме кримінального правопорушення, пов'язаного з організацією підготовки викрадення і незаконного позбавлення людини волі.
Відповідач позов не визнав, подав відзив, у якому зазначив, що вважає вимоги позивача необґрунтованими, а тому просить залишити позов без задоволення з огляду на таке.
Що стосується підстав для оскарження та скасування рішення ВРП про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, відповідач зазначає таке.
Статтею 65 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначений виключний перелік підстав, з яких може бути оскаржено рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності або продовження строку такого відсторонення.
Проте, на думку відповідача, ВРП не допускала порушень, визначених цією статтею та позивачем не наведено підстав для скасування рішення, визначених Законом.
Відповідач стверджує, що на момент прийняття оскарженого рішення ВРП була повноважною, що підтверджується інформацією, зазначеною з протоколу засідання від 05 листопада 2024 року.
Стверджує, що ВРП своєчасно й належним чином повідомила заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б., голову Господарського суду Дніпропетровської області Ліпинського О.В., суддю ОСОБА_1., представників судді - адвокатів Гардецького О.С., Весніна С.О., Нестеренка В.А., Шевцову В.В. - невідкладно, в день надходження клопотання (31 жовтня 2024 року), про дату, час і місце його розгляду.
У засіданні ВРП брав участь представник Офісу Генерального прокурора - заступник начальника першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Підлісний О.А., суддя ОСОБА_1., представники судді ОСОБА_1. - адвокати Гардецький О.С. та Нестеренко В.А.
Щодо визначених законом підстав та мотивів, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків, відповідач зазначив таке.
Із покликанням на статтю 62 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачені підстави тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, зокрема, у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Порядок тимчасового відсторонення судді визначено у статті 63 цього ж Закону. Так, тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється ВРП на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника.
На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
Отже, законодавством визначено різні строки відсторонення судді на різних стадіях кримінального провадження.
На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
Відповідач наголосив, що у засіданні ВРП 5 листопада 2024 року брав участь представник Офісу Генерального прокурора - Підлісний О.А., суддя ОСОБА_1., представники судді ОСОБА_1. - адвокати Гардецький О.С. та Нестеренко В.А.
Стверджує, що ВРП, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доповідача - члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., представника Офісу Генерального прокурора - прокурора Підлісного О.А., суддю ОСОБА_1. і його представників - адвокатів Гардецького О.С. та Нестеренка В.А., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Відповідач наголосив, що на підставі наявних доказів, доданих до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя було встановлено, що 12 липня 2024 року судді ОСОБА_1 вручено складене того самого дня заступником Генерального прокурора Войтенком А.Б. письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України (кримінальне провадження № 62022170040000097, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2022 року).
Так, на підтвердження обґрунтованості повідомленої підозри надано зібрані у кримінальному провадженні докази:
- заяву потерпілого ОСОБА_6 про вчинений щодо нього злочин;
- показання потерпілого ОСОБА_6 , у яких він зазначає про протиправні дії ОСОБА_1 ;
- протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 15-09/п-3099т від 5 жовтня 2022 року (розсекречено), № 15-09/п-3421т від 20 жовтня 2022 року (розсекречено), № 15-09/п-3203т від 12 жовтня 2022 року (розсекречено), № 15-09/п-3507т від 24 жовтня 2022 року та № 15-09/п-4036т від 14 листопада 2022 року (розсекречено), відповідно до яких зафіксовано зустрічі ОСОБА_7 зі ОСОБА_5 з приводу викрадення ОСОБА_1 ;
- заяву, протоколи допиту свідка ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_1 організовував викрадення ОСОБА_6 ;
- протокол огляду речей від 28 вересня 2022 року - грошових коштів у розмірі 3000 доларів США, добровільно виданих ОСОБА_5 та одержаних ним як аванс від ОСОБА_1 ;
- протокол огляду відеозаписів камер відеоспостереження на території автозаправної станції «BVS» по вулиці Полтавська, будинок 143 у місті Решетилівка Полтавської області, на яких зафіксовано зустрічі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ;
- висновки транспортно-товарознавчих експертиз, відповідно до яких установлено ринкову вартість техніки;
- висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, відповідно до якого в мовленні ОСОБА_1 містяться висловлювання, які вказують на організацію викрадення ОСОБА_6 , утримання його поза його волею, заподіяння тілесних ушкоджень задля примушування до участі в перереєстрації транспортних засобів на свою користь;
- висновок судової експертизи відео-, звукозапису, відповідно до якого на носіях інформації, долучених до протоколів НСРД, зафіксовано розмову ОСОБА_1 ;
- інші матеріали провадження в сукупності.
На думку відповідача, необхідність відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження № 62022170040000097 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України, заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б. обґрунтував наявністю негативних наслідків перебування його на цій посаді.
Наголошує, що ВРП враховані твердження прокурора, зокрема, що у кримінальному провадженні проведено низку судових експертиз, допитано значну кількість свідків, тому обвинувачений, перебуваючи на посаді судді, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість використати свою службову діяльність для здійснення впливу або тиску на експертів, потерпілого та свідків як особисто, так і за допомогою третіх осіб, щоб схилити їх до надання неправдивих свідчень або відмови від показань під час судового розгляду обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню й іншим чином.
Відповідач наголосив, що на думку заступника Генерального прокурора наявність кримінального провадження за обвинуваченням судді ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, суперечить морально-етичним принципам і об'єктивно може поставити під сумнів незалежність та чесність судді під час здійснення правосуддя та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.
Відповідач стверджує, що оцінивши мотиви клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, ВРП не встановила обставин, які можуть свідчити, що зазначене клопотання є формою незаконного впливу, тиску чи втручання в діяльність цього судді щодо здійснення правосуддя.
Вважає, що ВРП враховано ризики здійснення правосуддя суддею ОСОБА_1. за викладених у клопотанні обставин, співмірність між такими засадами, як незалежність і недоторканність судді, та наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, а також те, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 передано до Печерського районного суду м. Києва для розгляду.
ІІІ. УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.
Указом Президента України від 18 червня 2009 року № 458/2009 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Господарського суду Дніпропетровської області строком на п'ять років (т. 2 а.с. 173-174 ).
Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII ОСОБА_1 обраний на посаду судді Господарського суду Дніпропетровської області безстроково.
10 вересня 2022 року четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтава, розпочато кримінальне провадження № 62022170040000097 за частиною 4 статті 189 КК України щодо вимагання ОСОБА_1 від ОСОБА_6 передачі чужого майна, права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами (т. 1 а.с 25).
Також в цей день розпочато кримінальне провадження за ознаками частини 3 статті 355 КК України щодо примушення ОСОБА_1 , діючим у групі, ОСОБА_6 до виконання цивільно-правових зобов'язань, оформлення передачі прав на майно (т. 1 а.с 25).
06 лютого 2024 року із покликанням на вимоги статей 37, 110 КПК України заступником Генерального прокурора Войтенко А.Б. винесена постанова якою, зокрема, визначена група прокурорів у кримінальному проваджені № 62022170040000097 від 10 вересня 2022 року до якої крім Войтенко А.Б. , увійшли прокурори Офісу Генерального прокурора Підлісний О.А. та Тищенко Я.І. (т.2 а.с 21-22).
Цією ж постановою старшим групи прокурорів у кримінальному проваджені № 62022170040000097 призначений Підлісний О.А.
Постановою заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. від 06 лютого 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170040000097 від 10 вересня 2022 року доручено Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань (т. 2 а.с 20-21).
Постановою керівника першого відділу Управління з досудового розслідування Державного бюро розслідування Гриняк О. від 01 березня 2024 року, із покликанням на вимоги статей 39, 110 КПК України, визначена слідча група у кримінальному проваджені № 62022170040000097 (т. 1 а.с. 22-23).
12 липня 2024 року заступником Генерального прокурора Войтенком А.Б. у кримінальному провадженні № 62022170040000097 від 10 вересня 2022 року складено повідомлення про підозру судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України (т.1 а.с. 31-37).
Позивач стверджує, що вказані клопотання, на виконання вимог частини 4 статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», не вручені судді ОСОБА_1, оскільки в клопотаннях і долучених до них матеріалах відсутні доручення заступника Генерального прокурора, яким би прокурор О. Підлісний був уповноважений на їх вручення судді ОСОБА_1, у тому числі клопотання від 01 листопада 2024 року.
У відзиві відповідач наголосив, що на підставі матеріалів, доданих до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, було встановлено, що 12 липня 2024 року судді ОСОБА_1 вручено складене того самого дня заступником Генерального прокурора Войтенком А.Б. письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України (кримінальне провадження № 62022170040000097, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2022 року).
Зазначені твердження відповідача підтверджуються особистим підписом позивача про повідомлення про підозру, отримання копії цієї підозри разом із пам'яткою про процесуальні права (т.2 а.с 149, зворотній бік).
Відповідне повідомлення про підозру та її вручення відбулось на підставі постанови заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. від 12 липня 2024 року, яким доручено зокрема прокурору Офісу Генерального прокурора Підлісному О.А., здійснити у кримінальному провадженні № 62022170040000097 від 10 вересня 2022 року письмове повідомлення про підозру судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 150).
На виконання цього доручення прокурором Офісу Генерального прокурора Підлісним О.А. зроблені відповідні записи про роз'яснення прав та вручення підозри (т.2 а.с 149).
При оцінці доводів щодо правомірності виданих у кримінальному проваджені заступником Генерального прокурора доручень відповідним прокурорам Офісу Генерального прокурора на вчинення певних процесуальних дій в межах цього провадження, колегія суддів дійшла висновку, що доручення були видані за правилами КПК України, відповідно, на противагу твердженням позивача такі доручення не можуть бути оцінені крізь призму вимог ЦПК України.
В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року у справі № 757/31637/24-к відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 23:00 год. до 06:00 год. (т. 2 а.с 153-155).
17 липня 2024 заступником Генерального прокурора Войтенка А.Б. було подано відповідачу клопотання про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності (том 1 а.с. 39).
Рішенням ВРП від 25 липня 2024 року № 2306/0/15-24 суддю Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 тимчасово до 12 вересня 2024 року відсторонено від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до 12 вересня 2024 року (т.1 а.с 50-66).
Рішення ВРП від 25 липня 2024 року № 2306/0/15-24 не оскаржувалося.
Постановою заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. від 30 серпня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022170040000097 від 10 вересня 2022 року продовжено до трьох місяців, тобто до 12 жовтня 2024 року включно (т. 1 а.с. 76).
30 серпня 2024 року підозрюваному ОСОБА_1 та його захисникам вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т.1.а.с 67).
03 вересня 2024 року до ВРП подано клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. від 30 серпня 2024 року про продовження на два місяці строку тимчасового відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності (том 1 а.с. 76-86.).
Рішенням ВРП від 09 вересня 2024 року № 2634/0/15-24 продовжено строк тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 на два місяці, до 09 листопада 2024 року (т. 1 а.с 87-100).
На вказане рішення ВРП адвокатом Гардецьким О.С. подана позовна заява від 24 вересня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про визнання протиправним та скасування рішення ВРП № 2634/0/15-24.
24 вересня 2024 року був затверджений обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.146 КК України (т.2 а.с. 162-171), який 29 вересня 2024 року направлений до Печерського районного суду м. Києва для розгляду (т. 2 а.с. 171-172).
09 жовтня 2024 року Печерським районним судом міста Києва був продовжений строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту (т.2 а.с.172-173).
Позивач стверджує, що продовження терміну дії строку дії запобіжного заходу було проведено із порушенням територіальної підсудності, без дотримання вимог статті 314 КПК України та за відсутності захисника ОСОБА_1 - адвоката Гардецького О.С.
Проте це процесуальне питання не є предметом спору у цій справі.
28 жовтня 2024 року заступником Генерального прокурора А. Войтенко до ВРП подано клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироку або закриття кримінального провадження (т. 1 а.с 101-111,т.2 а.с. 180-187).
На зворотному боці останнього аркушу клопотання від 28 жовтня 2024 року міститься розписка ОСОБА_1 про отримання цього клопотання (т. 2 а.с 187).
01 листопада 2024 року заступником Генерального прокурора подане клопотання, у якому міститься покликання на клопотання від 28 жовтня 2024 року та в прохальний частині прокурор просить задовольнити зазначене вище клопотання і тимчасово відсторонити суддю Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України (т.1 а.с 112 -113, т.2 а.с. 192).
Отже, прохальна частина клопотання від 01 листопада 2024 року доповнена словами:
« за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України».
Водночас в описовій частині клопотання від 28 жовтня 2024 року міститься покликання на обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62022170040000097 від 10 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України (т. 1 а.с 108).
Своєчасність надходження до ВРП клопотання від 28 жовтня 2024 року позивачем не оспорюється.
Клопотання від 01 листопада 2024 року надійшло до ВРП 01 листопада 2024 року о 15 годині 52 хвилини та зареєстровано за вхідним номером 12749/1-24) (т.1 а.с 166).
01 листопада 2024 року о 15 годині ОСОБА_1 отримав клопотання від 01 листопада 2024 року (розписка т.2, а.с. 193).
За результатами автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 31 жовтня 2024 року доповідачем щодо цього клопотання визначено члена ВРП Ковбій О.В.
01 листопада 2024 року член ВРП Ковбій О.В. , за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б., склала письмовий висновок, яким запропоновано ВРП тимчасово відсторонити суддю Господарського суду ОСОБА_1 від здійснення правосуддя (т.2 а.с. 195-199).
Розгляд зазначеного питання було включено до проєкту порядку денного засідання ВРП 5 листопада 2024 року (т.1. а.с. 116).
Позивач та його представники були повідомленні про день та час розгляду питання щодо продовження строку тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя (т. 2 а.с. 188-191).
04 листопада 2024 року о 09 годині 30 хвилин адвокат Гардецький О.С., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , звернувся за допомогою засобів електронного зв'язку до відповідача із заявою, підписаною цифровим підписом, про ознайомлення з матеріалами щодо продовження строку тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя (т. 2 а.с 200, 240).
04 листопада 2024 року посадовій особі відповідача адвокату Гардецькому О.С. було направлено посилання на відповідну електронну адресу за яким була надана можливість ознайомитись із запитаною інформацією та повідомлено про перелік інформації для службового користування (т. 2 а.с 201, 202).
05 листопада 2024 року адвокат Гардецький О.С. звернувся до ВРП із клопотанням про повернення заступнику Генерального прокурора Войтенко А.Б. клопотань від 28 жовтня 2024 року та 01 листопада 2024 року (т. 2 а.с. 203-204), додатково подав відповідачу заперечення-пояснення на зазначені клопотання (т. 2 а.с.204-205).
Отже, позивачу були вручені відповідні клопотання Генерального прокурора та його представникам був забезпечений доступ до інформації, пов'язаної із розглядом цих клопотань.
05 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід члену ВРП Р. Маселко, у якій зазначено, що останній тривалий час, з січня 2024 року, розглядає три скарги відносно судді ОСОБА_1 . Під час розгляду цих скарг Р. Маселко робить відповідні запити, отримує пояснення, у тому числі заяви осіб про залишення їх скарг без розгляду, проте не приймає рішень в розумні строки.
На думку позивача це свідчить про упереджене і необ'єктивне ставлення до нього зазначеного члена ВРП.
В заяві наголошує, що в аналогічних ситуаціях член ВРП брав раніше неодноразово самовідводи в інших справах, проте у справі щодо ОСОБА_1 відвід не був задоволений (т. 2 а.с 248).
Судом установлено, що 05 листопада 2024 року рішенням ВРП № 3205/0/15-24, із покликанням на вимоги статей 33, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», відмовлено в задоволенні заяви про відвід члену ВРП Маселко Р.А. (далі рішенням ВРП № 3205, т.2 а.с 249).
Зокрема, в рішенні ВРП № 3205/0/15-24 в якості підстав відмови в задоволенні відводу зазначено, що з урахуванням пояснень члена ВРП Маселко Р.А. , не встановлено, що останній прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, не встановлені інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.
Рішенням ВРП від 5 листопада 2024 року № 3212/0/15-24 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора, тимчасово відсторонено суддю Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України (т.1 а.с 128-140, далі рішення ВРП № 3212).
Рішення ВРП № 3212 є предметом спору у цій справі.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА, ОЦІНКА ДОКАЗІВ ТА МОТИВИ УХВАЛЕНОГО РІШЕННЯ
Заслухавши доповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів, які мають своїм завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею, або в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного суду є захист прав, свобод чи законних інтересів особи, порушених саме в тих публічно-правових відносинах, у яких виник спір.
Водночас особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначено статтею 266 КАС України.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На виконання вимог КАС України, Суд вживав заходів щодо дотримання прав учасників справи, повного об'єктивного з'ясування обставин справи, у тому числі шляхом витребування доказів та надання можливості учасникам реалізувати свої права.
В контексті предмета колегія суддів враховує, що Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно із статтею 49 цього закону, суддя є недоторканним. Без згоди ВРП суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Втім згідно з частиною 5 статті 49 Закон № 1402-VI суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється ВРП.
У свою чергу частиною шостою статті 49 Закону №1402-VIII передбачено, що продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.
Отже, в контексті предмета спору стаття 49 Закону №1402-VIII визначає умови отримання гарантій судді та містить загальну можливість відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності виключно на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Закон №1798-VIII визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
Згідно з пунктом 1 статті 2 цього Закону статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
За приписами частини першої статті 63 Закону № 1798-VIII тимчасове відсторонення судді здійснює ВРП. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється ВРП на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов'язків Генерального прокурора). На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
Отже, частина перша статті 63 Закону № 1798-VIII передбачає загальну можливість відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності та містить окреме речення, згідно з яким на стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
За такого змісту Закону № 1798-VIII строк відсторонення судді на стадії судового провадження передбачає, що у разі передачі обвинувального акта щодо судді до суду Генеральний прокурор або його заступник вправі просити про застосування такого заходу забезпечення на цій стадії кримінального провадження.
Звернення прокурора на стадії судового провадження про відсторонення судді і рішення ВРП про його задоволення не повинно трактуватись як повторне звернення із клопотанням про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності або із клопотанням про продовження строку такого відсторонення стосовно судді в межах одного кримінального провадження.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 1798-VIII продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, на строк не більше двох місяців, а в разі, якщо обвинувальний акт передано до суду, - до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
Згідно з частиною 2 статті 64 Закону № 1798-VIII клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду - Генеральним прокурором (виконувачем обов'язків Генерального прокурора) не пізніше як за десять днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 64 Закону №1798-VIII клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, якщо:
1) обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя, продовжують існувати;
2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення.
Частиною п'ятою статті 64 Закону № 1798-VIII передбачено, що у разі ухвалення ВРП рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності суддя відстороняється від посади з дня ухвалення ВРП такого рішення на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців, а в разі якщо обвинувальний акт передано до суду, - до набрання законної сили рішенням суду за результатами закінчення судового провадження.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора Войтенко А.Б. до ВРП від 28 жовтня 2024 року за своїм змістом містить пропозицію про продовження строку тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироку або закриття кримінального провадження. Отже, є клопотання про відсторонення від здійснення правосуддя на стадії судового провадження кримінальної справи.
Водночас, як установлено Судом, прохальна частина клопотання заступника Генерального прокурора від 01 листопада 2024 року за своїм змістом містить доповнення до прохальної частини клопотання від 28 жовтня 2024 року після слів: «або закриття кримінального провадження» доповнено словами «за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України» .
Отже, фактично прохальна частина клопотання від 01 листопада 2024 року доповнена словами:
« за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України».
Таким чином, на противагу твердженням позивача, зі змісту клопотання від 01 листопада 2024 року вбачається, що ініціатором уточнення клопотання від 28 жовтня 2024 року виступає заступник Генерального прокурора, який просить відповідача уточнити саме клопотання від 28 жовтня 2024 року.
Колегія суддів враховує, що зміст прохальної частини клопотання від 01 листопада 2024 року викладений та підписаний саме заступником Генерального прокурора, є чітким, зрозумілим та не містить інформації, яка свідчить про прохання останнього до ВРП самостійно уточнити його клопотання від 28 жовтня 2024 року, як про це стверджує позивач.
За такого правового регулювання встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що ВРП цілком слушно оцінила загальний зміст клопотань заступника Генерального прокурора від 31 жовтня 2024 року (вх. № 12749/0/8-24) та від 1 листопада 2024 року, (вх. № 12749/1/8-24) як єдине за своїм змістом клопотання, подане уповноваженим суб'єктом.
Водночас в контексті вимог статті 90 КАС України, з метою дотримання об'єктивності при оцінці доказів, Верховний Суд звертає увагу заступника Генерального прокурора, що клопотання про відсторонення судді від здійснення правосуддя доречно складати одним документом. Втім в ситуації, що склалась, клопотання від 01 листопада 2024 року не містить доречного у цьому випадку вислову на кшталт: «клопотання від 01 листопада 2024 року є невід'ємною частиною клопотання від 28 жовтня 2024 року».
При надані правової оцінки рішенню відповідача № 3212/0/15-24 колегія суддів враховує, що згідно з частиною першою статті 65 Закону № 1798-VIII рішення ВРП про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, продовження строку такого відсторонення може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Згідно з частиною другої цієї статті оскарження рішення ВРП не зупиняє його виконання.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
За такого правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин суд доходить висновку, що визначені статтею 126 Конституції України гарантії незалежності та недоторканості у сукупності із спеціальними нормами Законів України № 1402-VIII та № 1798-VIII передбачають судовий контроль, зокрема, і за рішенням ВРП № 1798-VIII.
Водночас судовий контроль щодо дискреційних повноважень ВРП обмежений оцінкою дій та рішень відповідача положеннями частини другої статті 2 КАС України, покликаний забезпечити, щоб ці повноваження були використані відповідно до мети, з якою вони були надані, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом (запобігаючи всім формам дискримінації), пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на дослідження яких спрямоване прийняте Комісією рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання).
За статтею 58 Закону №1402-VIII питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
У статтях 1, 2 цього Кодексу передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
Відповідно до частини першої статті 1551 КПК України рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється ВРП на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною другою статті 1551 КПК України клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до ВРП стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження.
За частинами третьою, четвертою статті 1551 КПК України клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно відповідати вимогам частини другої статті 155 цього Кодексу.
Генеральний прокурор або його заступник має право звернутися з клопотанням про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 1551 КПК України клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до ВРП стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 3 КПК України термін притягнення до кримінальної відповідальності розуміється як стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
За пунктом 10 цієї норми термін кримінальне провадження має значення як досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з пунктом 5 статті 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За приписами пункту 24 статті 3 КПК України судове провадження це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
При прийнятті оскарженого рішення № 3212/0/15-24 відповідачем, на підставі доданих до клопотання доказів, було встановлено, що 12 липня 2024 року позивачу вручено складене та підписане заступником Генерального прокурора Войтенком А.Б. письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України.
Відповідне кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 23:00 до 06:00 наступного дня.
Також відповідачем були прийняті до уваги попередні рішення ВРП від 25 липня 2024 року № 2306/0/15-24 та від 9 вересня 2024 року № 2634/0/15-24 про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Як зазначено вище, судом, на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що позивач своєчасно отримав клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. від 28 жовтня 2024 року та від 1 листопада 2024 року, що спростовує твердження про невручення такого клопотання судді ОСОБА_1
Також колегією суддів встановлено, що позивач та його представник були належним чином та своєчасно повідомленні про день та час розгляду клопотання заступника Генерального прокурора, брали участь під час розгляду цього клопотання та висловлювали свою позицію усно та письмово.
Водночас у засідання прибув представник Офісу Генерального прокурора - заступник начальника першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Підлісний О.А.
Також судом встановлено, що рішення № 3212/0/15-24 містить інформацію щодо дослідження відповідачем долучених до клопотання частково матеріалів досудового провадження на підтвердження доводів, викладених у клопотанні.
В оскарженому рішенні № 3212/0/15-24 наголошено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо позивача закінчено та відповідно до статті 291 КПК України кримінальне провадження щодо судді ОСОБА_1. скеровано до Печерського районного суду міста Києва з обвинувальним актом за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України.
Також відповідач у рішенні № 3212/0/15-24 зазначив, що 29 жовтня 2024 року судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 вручено копію клопотання про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності від 28 жовтня 2024 року та копії матеріалів, що його обґрунтовують.
З урахуванням доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, ВРП наголосила, що клопотання про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1. від здійснення правосуддя відповідає вимогам статей 155, 155-1 КПК України, містить виклад обставин, які були досліджені під час ухвалення рішень від 25 липня 2024 року № 2306/0/15-24 та від 9 вересня 2024 року № 2634/0/15-24 і подальші рішення прийняті в межах кримінального провадження.
Окремо в рішенні № 3212/0/15-24 зазначено, що мотиви клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності не містять обставин, які можуть свідчити, що зазначене клопотання є формою незаконного впливу, тиску чи втручання в діяльність цього судді щодо здійснення правосуддя.
Отже, колегія суддів враховує, що в контексті предмета спору матеріали кримінального провадження оцінені відповідачем на предмет їх наявності та змісту в межах розгляду відповідного клопотання без оцінки наявності або відсутності кримінального діяння.
Відповідно, обґрунтовуючи своє рішення, ВРП послалася на обставини і мотиви, які давали обґрунтовані підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Суть, зміст і правова природа цих підстав та мотивів зазначені вище.
Водночас Судом не встановлено порушень порядку (процедури) розгляду клопотання заступника Генерального прокурора про відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1. від здійснення правосуддя, які могли вплинути на результат розгляду цього клопотання.
Отже, Верховний Суд вважає, що суть, юридична природа, історія виникнення і перебіг обставин, що лягли в основу рішення про відсторонення судді від здійснення правосуддя, ухваленого тоді, коли справа про вчинення кримінального правопорушення перебувала на стадії судового провадження, у зіставленні зі статусом, повноваженнями ВРП, метою її створення, завданнями, які перед нею стоять, її функціональним призначенням, порядком розгляду клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення судді від здійснення правосуддя, у своїй сукупності не дають підстав визнати рішення № 3212/0/15-24 незаконним, необґрунтованим чи таким, що прийняте з порушенням встановленого законом порядку його розгляду.
Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та кореспондується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 9901/514/18, від 27 червня 2019 року у справі № 9901/776/18, за якими частина шоста статті 64 Закону №1798-VIII не виключає можливості звернення із новим клопотанням про відсторонення судді від посади у разі наявності відповідних потреб кримінального провадження і з метою досягнення дієвості цього провадження, яке змістовно відрізняється від попереднього звернення. Цією нормою закону обмежено можливість кількісного звернення із клопотанням про відсторонення судді від посади за наявності одних і тих самих підстав та фактичних обставин застосування такого заходу забезпечення в кримінальному провадженні.
Не дають приводів для втручання в рішення № 3212/0/15-24 й інші, зазначені у позовній заяві аргументи, зокрема, й посилання на рішення Європейського суду з прав людини, оскільки вони не применшують і не змінюють основних правових питань цього рішення суду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що в контексті вимог частини 2 статті 2 КАС України рішення № 3212/0/15-24 є обґрунтованим і таким, що враховує необхідні обставини, які впливають на результат розгляду клопотання.
За указаного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241- 246, 250, 266, 295 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
У задоволені позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя № 3212/0/15-24 від 05.11.2024 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення).
Головуючий суддя: С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
В.М. Кравчук
Н.В. Коваленко
О.П. Стародуб