08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 200/1965/24
адміністративне провадження № К/990/12941/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року (головуюча суддя - Гаврищук Т.Г., судді: Компанієць І.Д., Блохін А.А.),
І. Рух справи
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07 березня 2024 року № 128 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким до старшого солдата ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани», з позбавленням виплати додаткової грошової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168) за лютий 2024 року; зобов'язати відповідача прийняти наказ про виплату йому додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою КМУ № 168, за лютий 2024 року.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду 01 серпня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07 березня 2024 року № 128 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким до старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани», з позбавленням виплати додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою КМУ № 168, за лютий 2024 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 вирішити питання щодо нарахування і виплати за лютий 2024 року ОСОБА_1 додаткової винагороди, що передбачена постановою КМУ № 168 у відповідному розмірі з розрахунку на місяць. В іншій частині позову відмовлено.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 28 серпня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» вперше подала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору.
4.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 02 вересня 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 03 вересня 2024 року о 03:19.
5. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги.
6. 04 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подала апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду 01 серпня 2024 року, до якої додала клопотання про відстрочення сплати судового збору.
7. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, з підстав несплати судового збору та порушення строків апеляційного оскарження. Заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом сплати судового збору та надання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення та надати докази, що підтверджують такі обставини.
8. 25 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про продовження процесуального строку, обґрунтовану тим, що оплата судового збору потребує додаткового часу і наразі відповідачем уживаються заходи, спрямовані на вирішення цього питання. Крім того, 11 січня 2025 року відповідач через підсистему «Електронний суд» надіслав докази сплати судового збору.
9. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
10. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. 26 березня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та зобов'язати суд апеляційної інстанції відкрити апеляційне провадження.
12. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не взято до уваги доводи військової частини НОМЕР_1 про те, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, проте ухвалою суду її залишено без руху через несплату судового збору, який відповідач не мав можливості вчасно сплатити.
12.1. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 указує, що є юридичною особою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Разом з тим, військова частина НОМЕР_1 не має власного бюджету, проте своєчасно вжила заходи для виділення бюджетних коштів для оплати судового збору, з метою забезпечення подання апеляційної скарги, проте у визначені ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду строки відповідне платіжне доручення до військової частини не надійшло.
12.2. Заявник наголошує, що 08 серпня 2024 року представником військової частини - помічником командира з правової роботи військової частини НОМЕР_1 підготовлено та спрямовано рапорт про необхідність виділення коштів на оплату судового збору, який погоджено командиром військової частини НОМЕР_1 і на підставі якого начальником фінансової служби військової частини НОМЕР_1 надано запит на виділення коштів. Проте у визначені терміни уповноважені фінансові органи вищого рівня не здійснили оплату судового збору та надалі рекомендували звертатися до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання, в тому числі, апеляційних скарг.
12.3. Відповідач просить звернути увагу, що з його боку вжито усіх можливих заходів для здійснення оплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 200/1965/24, проте в Державному бюджеті України на той момент були відсутні кошти на такі види витрат і такі причини не залежать від волі відповідача. Посилаючись на те, що 09 січня 2025 року судовий збір було сплачено і відповідне підтвердження надіслане на адресу суду 13 січня 2025 року, військова частина НОМЕР_1 вважає, що суд апеляційної інстанції необ'єктивно розглянув питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 09 квітня 2025 року поновлено пропущений військовою частиною НОМЕР_1 процесуальний строк та відкрито касаційне провадження у справі.
14. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
15. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 09 квітня 2025 року направлено учасникам справи через підсистему «Електроний суд» та доставлено до їхніх електронних кабінетів, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
16. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
17. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
18. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
19. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
19.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
20. Як вбачається із матеріалів справи, 01 серпня 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення в електронному вигляді надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» та доставлено до її електронного кабінету 01 серпня 2024 року 22:15, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.
20.1. Вперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 01 серпня 2024 року заявник звернувся у серпні 2024 року (зареєстровано в суді 30 серпня 2024 року). Проте ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року указану скаргу залишено без руху через несплату судового збору, а 19 вересня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги, визначених ухвалою від 02 вересня 2024 року.
Документи, що свідчать про вчинення військовою частиною НОМЕР_1 дій, спрямованих на усунення недоліків первісної апеляційної скарги шляхом сплати судового збору або інших дій, вчинених на виконання приписів ухвали від 02 вересня 2024 року, у матеріалах справи відсутні.
20.2. Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» в електронному вигляді та доставлено до її електронного кабінету 19 вересня 2024 року 19:50, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.
21. Повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 01 серпня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала 04 грудня 2024 року, тобто більше як через два місяця після повернення первісної скарги.
22. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у грудні 2024 року на адресу Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій відповідач указав, що військова частина НОМЕР_1 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та зазначив, що є бюджетною установою та всі витрати організації здійснюються за рахунок Державної казначейської служби України, на замовлення та одержання яких потрібен певний час.
22.1. Указані обставини суд апеляційної інстанції визнав неповажними причинами для поновлення пропущеного процесуального строку та відмовив у задоволенні клопотання про його поновлення.
23. Разом з тим, перевіряючи матеріали справи, Верховним Судом установлено, що у грудні 2024 року військова частина НОМЕР_1 не подавала клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, а надіслана 25 грудня 2024 року відповідачем заява містить прохання продовжити установлений ухвалою суду від 16 грудня 2024 року строк, з посиланням на складні умови виконання вимог цієї ухвали, так як військова частина НОМЕР_1 задіяна у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Заяв або клопотань іншого змісту у матеріалах справи не міститься, а отже клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем до суду апеляційної інстанції не направлялося.
24. За таких обставин, Верховний Суд констатує, що питання щодо строку подання апеляційної скарги, вирішено судом апеляційної інстанції за відсутності відповідного клопотання.
25. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 зазначила, що після залишення первісної апеляційної скарги без руху, вживала усіх заходів, спрямованих на оплату судового збору.
26. Разом з тим, перевіряючи аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо наявності перешкод у сплаті судового збору, з посиланням на недостатність та несвоєчасність фінансування з Державного бюджету України, як поважну причину для поновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції слушно акцентував увагу на обов'язку учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
27. Так, суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого указав, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин, що об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу. Крім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
28. Верховний Суд зауважує, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про те, що після залишення первісної касаційної скарги без руху, військова частина НОМЕР_1 вчиняла дії на усунення її недоліків. Доводів та аргументів, що пояснюють причини, чому відповідачем повторно скаргу подано більше ніж через два місяці після її повернення військовою частиною НОМЕР_1 також не наведено.
29. Ураховуючи те, що на момент повторного звернення військова частина НОМЕР_1 судовий збір у цій справі так і не сплатила, а звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності такої обставини, як організаційні складнощі у сплаті судового збору, для поновлення процесуального строку.
30. Верховний Суд указує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Проте, дізнавшись про повернення судом апеляційної інстанції попередньої скарги, військова частина НОМЕР_1 , повторно подаючи апеляційну скаргу 04 грудня 2024 року, сплатив судовий збір лише 09 січня 2025 року.
31. Крім того, надсилання 11 січня 2025 року лише доказів сплати судового збору не є повним усуненням визначених ухвалою суду апеляційної інстанції від 16 грудня 2024 року недоліків апеляційної скарги, оскільки від відповідача також вимагалося надати ще заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, із зазначенням підстав для його поновлення, яку військовою частиною НОМЕР_1 подано не було.
32. Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
33. З огляду на неподання такої заяви, суд апеляційної інстанції за правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, повинен був відмовити у відкритті апеляційного провадження саме у зв'язку з неподанням такої заяви.
Неправильна кваліфікація судом апеляційної інстанції поданої відповідачем у грудні 2024 року заяви є підставою для зміни оскарженої ухвали суду в частині мотивів, що стосуються змісту такої заяви.
34. За умовами частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
35. За приписами частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
36. Ураховуючи те, що допущене судом апеляційної інстанції порушення не призвело до ухвалення незаконного рішення, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення та змінити мотивувальну і резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції в частині вирішення клопотання про поновлення процесуального строку шляхом виключення мотивів щодо розгляду такого клопотання. В іншій частині судове рішення необхідно залишити без змін.
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року змінити, шляхом виключення з її мотивувальної та резолютивної частин мотивів щодо розгляду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
3. В іншій частині ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року залишити без змін.
4. Судові витрати не розподіляються.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов