Справа № 240/12714/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
08 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТПРОМ" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТПРОМ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТПРОМ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00094250407 від 22 квітня 2024 року, відповідно до якого до Товариства застосовано штраф в сумі 1 208 356,80 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка ТОВ "ПРОДМАРКЕТПРОМ" з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, за наслідками якої складено акт від 27 березня 2024 року № 6231/06-30-04-07, в якому, в свою чергу, зазначено про порушення позивачем граничних строків реєстрації в ЄРПН 851 податкової накладної/розрахунку коригування до податкових накладних за березень - листопад 2023 року, які зареєстровані у січні 2024 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 8 470 098,69 грн.
За результатами перевірки Управлінням 22 квітня 2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00094250407, згідно з яким до Товариства застосовано штраф в сумі 1 208 356,80 грн.
Вважаючи, що вищезазначене рішення прийняте контролюючим органом безпідставно та всупереч діючому законодавству, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Згідно п.201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абз.1 п.201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Положенням абз.4 п.201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця,-до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця,-до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
-для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
-для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача-платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику,-протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, положення ПК України закріплюють обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з акту перевірки від 17.03.2024, ТОВ "ПРОДМАРКЕТПРОМ" порушено строки реєстрації в ЄРПН 851 податкової накладної/розрахунку коригування до податкових накладних за березень - листопад 2023 року, які зареєстровані у січні 2024 року.
При цьому, Товариство не заперечує факту порушення строку реєстрації податкових накладних, однак вважає, що пропуск строку відбувся не з вини останнього, а внаслідок протиправних дій податкового органу по присвоєнню йому пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв'язку із чим, у товариства з'явилася можливість зареєструвати спірні податкові накладні тільки після скасування рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податків у судовому порядку.
Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується відповідачем, що дійсно, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 320/18545/23 визнано протиправними і скасовано рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 61195 від 30 березня 2023 року «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» та № 85104 від 27 квітня 2023 року «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», а також зобов'язано Головне управління ДПС в м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В свою чергу, судом першої інстанції, обгрунтовано звернуто увагу на те, що 11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Виходячи з положень пунктів 6 та 7 Порядку зупинення реєстрації, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (щодо яких не виявлено відповідності ознакам безумовної реєстрації) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції / платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, в якій, зокрема, міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій визначені відповідно додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації.
Пункт 8 додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації до ознак ризиковості платника податку на додану вартість відносить наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
При цьому, Порядок зупинення реєстрації визначає саме механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а не безумовну відмову в їх реєстрації з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при підтвердженні первинними документами господарської операції як такої.
Порядок № 520 також не містить такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної як присвоєння платнику пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, адже наявність такого рішення не позбавляє суб'єкта господарювання можливості підтвердити наявність підстав для реєстрації податкової накладної.
Вищенаведеним спростовуються посилання позивача на те, що присвоєння останньому Критерію ризиковості платника податків призвело до безумовної неможливості реєстрації поданих ним податкових накладних.
За вказаних обставин, позивач не був позбавлений права та можливості подавати на реєстрацію податкові накладні, які складались ним в процесі поточної діяльності, й після прийняття податковим органом рішень про його відповідність критеріям ризиковості платника податку, а у випадку зупинення їх реєстрації - надавати пояснення, додаткові пояснення і додаткові документи, які б підтверджували реальність здійснених господарських операцій та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішень з питання реєстрації податкових накладних.
Водночас, пунктом 12 Порядку № 520 передбачено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, навіть у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, Товариство могло оскаржити його в адміністративному або судовому порядку.
Такий алгоритм дій чітко закріплений у чинному законодавстві та є єдиним для усіх без виключення платників податків, проте він не був дотриманий позивачем, у зв'язку із чим до нього правомірно застосовано штрафні санкції згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Щодо посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 26 червня 2018 року у справі №808/2127/17, від 03 травня 2018 року у справі № 818/1070/17, згідно якої платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями, колегія суддів вказує на наступне.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 зазначив наступне:
"...Відповідно до положень пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Повертаючись до особливостей справляння податків в умовах воєнного стану, Верховний Суд звертає увагу на зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за яким платник податків звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання податкового обов'язку у випадку неможливості його виконання. Вказана норма передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об'єктивна нездатність їх дотримання.
Порушення, що є предметом розгляду у справі, мають характер триваючих та повторюваних, про що свідчать дати реєстрації податкових накладних та їх кількість. Отже, склалася ситуація, що платник податків здійснював господарську діяльність, мав змогу укладати та виконувати договори, проте, з певних суб'єктивних причин, не виконав належним чином свій податковий обов'язок. Вказані тези перебувають у логічному конфлікті між собою. Ураховуючи проміжок часу, протягом якого платником податків були системно допущені вказані правопорушення, можливість виконання податкових зобов'язань з боку платника податків є очевидною.
Верховний Суд акцентує увагу, що жодна правова норма не повинна тлумачитися як така, що дозволяє умисно вчиняти правопорушення, при цьому не ставлячи в залежність від наявності конкретних фактичних обставин, які б могли обґрунтувати неможливість дотримання правила поведінки. Інакше це створює системні ризики для підтримання правопорядку і може призводити до деструкції належного порядку розвитку суспільних відносин.
Серед іншого, слід звернути увагу, що на момент вчинення діяння платник податків діяв свідомо та керувався нормами права, чинними у відповідному темпоральному проміжку. Особа була зобов'язана здійснити реєстрацію податкових накладних у встановлені законодавством строки, усвідомлювала протиправний характер свого діяння та його наслідків, відповідно до змісту правових норм, що діяли на момент вчинення правопорушення. При цьому, як було встановлено вище, норми щодо зупинення дії мораторію викладені чітко та не викликають можливості іншого тлумачення, а тому у відповідному часовому проміжку особа мала можливість для дотримання правил та норм податкового законодавства, у зв'язку з чим її діяння є винним".
Позивач в апеляційній скарзі, як на єдину обставину, яка зумовила порушення строків реєстрації податкових накладних, посилається на протиправне включення останнього органами ДПС до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, однак як обгрунтовано зазначено судом першої інстанції, включення ТОВ "ПРОДМАРКЕТПРОМ" до ризикових платників не позбавляє його права на подання податкових накладних на реєстрацію.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТПРОМ" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.