Справа № 580/10201/24 Головуючий у І інстанції - Янківська В.П.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
08 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування висновків перевірки, відшкодування матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просив:
- скасувати як протиправний висновок Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зроблений в довідці про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності від 31.05.2024 № 44, в листі Фонду від 31.05.2024 № 2300-1106-8/39497, в довідці про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності від 10.07.2024 № 58, в яких визначено не обґрунтований період непрацездатності із 09.02.2024 по 22.03.2024 в листку непрацездатності серії АЛГ № 404271;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 67 828,41 грн, з яких втрачені доходи (матеріальний збиток) в сумі 62 113,93 грн (шістдесят дві тисячі сто тринадцять грн 93 коп.) та пені в сумі 5 714,48 грн (п'ять тисяч сімсот чотирнадцять грн 48 коп.) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк» (Черкаська філія)).
В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що протягом жовтня 2023 року - березня 2024 року він проходив медичне лікування у Федеративній Республіці Німеччині. Зазначене підтверджується виписками клініки та реабілітаційного центру та 5 листами непрацездатності, які видані лікуючими лікарями за кордоном. Після повернення в Україну в кінці березня 2024 року Позивач замовив та оплатив нотаріальний переклад всіх наявних документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність за межами України в період із 12.10.2023 по 22.03.2024. На заміну листків непрацездатності, виданих у ФРН, Лікарсько-консультативною комісією КНП «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги «Червонослобідської сільської ради» (Лікарнею) Позивачу був виданий паперовий листок непрацездатності від 04.04.2024 серії АЛГ № 404271, який він передав в кадрову службу Північного офісу Держаудитслужби, що є основним місцем роботи.
Перевіряючи листок непрацездатності серія АЛГ № 404271, Відповідач листом від 12.07.2024 № 9552-9189/Г-11/8-2300/24 надав Довідку про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності від 10.07.2024 № 58. У висновках перевірки Відповідач зазначив, що період тимчасової непрацездатності із 09.02.2024 до 22.03.2024 (43 календарних дні) по листку непрацездатності серії АЛГ № 404271 визнано необґрунтовано продовженим, у зв'язку з тим, що пацієнта на МСЕК не направлено, чим вчинено порушення вимог пункту 2 розділу II Порядку організації експертизи тимчасової втрати непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189.
Позивач вважає, що висновки про результати перевірки листка непрацездатності серії АЛГ № 404271 є протиправними та призвели до нанесення йому матеріальних збитків.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити адміністративний позов.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням в травні 2023 року діагнозу дегенеративний стеноз хребтового каналу С5-С7, мієлопатією рівня С5-С7 шийного відділу хребта і неможливістю виконувати трудові обов'язки, зокрема здійснена попередня дискектомія та висічення спондилофітів на рівні шийних хребців 5/6, 6/7 з вентральним спондилодезом через міжхребцеві клітки шийних хребців 5/6, 6/7 з використанням мікрохірургічної техніки протягом жовтня 2023 року - березня 2024 року проходив медичне лікування у Федеративній Республіці Німеччині.
Для обміну на український листок непрацездатності, як передбачено українським чинним законодавством, Позивачем 02.04.2024 надані до Лікарсько-консультативної комісії КНП «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги «Червонослобідської сільської ради» листки непрацездатності та виписки, офіційно перекладені українською мовою та посвідчені нотаріально.
На заміну листків непрацездатності, виданих в ФРН, Лікарсько-консультативною комісією КНП «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги «Червонослобідської сільської ради» 04.04.2024 виданий паперовий листок непрацездатності серії АЛГ № 404271, який Позивач передав в кадрову службу Північного офісу Держаудитслужби (за основним місцем роботи).
Оскільки листок непрацездатності серії АЛГ № 404271 не був засвідчений печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності», Північний офіс Держаудитслужби звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для проведення перевірки щодо правильності його формування і видачі.
Відповідач листом від 31.05.2024 № 2300-1106-8/39497 про результати перевірки повідомив Північний офісу Держаудитслужби, що в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я через технічну помилку не сформовано медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном за категорією «Захворювання або травма загального характеру», на підставі медичних записів, внесених лікарем, відповідно до перекладених на державну мову та засвідчених, в установленому порядку, медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 закордоном.
Крім того, зазначено що ОСОБА_1 на МСЕК не був направлений, тому листок непрацездатності серії АЛГ№ 404271 необґрунтовано продовжений за період із 09.02.2024 до 22.03.2024, чим порушено пункт 2 розділу II Порядку організації експертизи тимчасової втрати непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189.
Також, в листі зазначено, що КНП «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги «Червонослобідської сільської ради» рекомендовано оформити листок непрацездатності належним чином.
На початку червня 2024 року Головним лікарем КНП «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги «Червонослобідської сільської ради» дооформлено листок непрацездатності АГЛ № 404271 шляхом проставлення печатки «Для лікарняних листків» та який Позивач передав в кадрову службу Північного офісу Держаудитслужби.
Північний офіс Держаудитслужби керуючись висновками здійснив Позивачу нарахування та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за період із 12.10.2023 по 08.02.2024.
Для з'ясування обставин та причин формування висновків для відмови Позивачу у виплаті допомоги за спірний період, останній звернувся до Відповідача із заявою про надання копії матеріалів перевірки лікарняного листка АГЛ № 404271.
Листом від 12.07.2024 № 9552-9189/Г-11/8-2300/24 Відповідач надав Позивачу Довідку про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності від 10.07.2024 № 58.
У Довідці від 10.07.2024 № 58 визначено, що період тимчасової непрацездатності із 09.02.2024 до 22.03.2024 (43 календарних дні) по листку непрацездатності серії АЛГ № 404271 визнано необґрунтовано продовженим, у зв'язку з тим, що пацієнта на МСЕК не направлено, чим вчинено порушення вимог пункту 2 розділу II Порядку організації експертизи тимчасової втрати непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189.
Позивачем подана скарга до Пенсійного фонду України на неправомірні рішення уповноважених осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Департаментом контролю використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України розглянуто скаргу та листом від 19.08.2024 № 35103-40673/Г-07/8-2800/24 повідомлено Позивача, що висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, викладені в Довідці про перевірку обґрунтованості видачі листка непрацездатності серії АЛГ № 404271, є правомірними.
Вважаючи дії Відповідача протиправними, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Червонослобідської сільської ради Позивачу було видано листок непрацездатності серії АЛГ № 404271 за період із 12.10.2023 до 22.03.2024 (163 календарних дні).
Пунктом 2 розділу II Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189 визначено, що у разі наявності в пацієнта стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності, що засвідчена медичними висновками, не пізніше ніж через 120 днів із дня її настання у зв'язку з одним і тим самим захворюванням, лікуючий лікар ініціює питання перед ЛКК щодо направлення хворого на медико-соціально експертну комісію (далі - МСЕК).
Разом з тим, Позивач не був направлений на МСЕК після 4 місяців з дня настання безперервної тимчасової непрацездатності.
На підставі вищевикладеного, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які викладені в довідці про перевірку обґрунтованості видачі листка непрацездатності серії АЛГ № 404271, є правомірними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні відповідно до Конституції України визначено Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи № 16/98-ВР).
Відповідно до статті 4 Основ № 16/98-ВР залежно від страхового випадку визначено види загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).
Статтею 1 Закону № 1105-XIV визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1105-XIV основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів є:
- здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону;
- проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;
- здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів.
Згідно з частиною 2 статті 5 Закону № 1105-XIV уповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:
- здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабінетом Міністрів України, управління майном;
- проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;
- забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування;
- здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик-орієнтованих підходів, контроль за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують у встановленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1105-XIV уповноважений орган управління та його територіальні органи мають право:
- перевіряти обґрунтованість видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;
- одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів;
- перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником до уповноваженого органу управління недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів;
- отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;
- накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону;
- вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування.
Пунктами 1-4 частини 2 статті 6 Закону № 1105-XIV передбачено, що уповноважений орган управління та його територіальні органи зобов'язані:
1) забезпечувати фінансування та здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;
2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів;
3) вживати заходів для раціонального використання страхових коштів;
4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 1105-XIV право на страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Згідно з частиною 2 статті 15 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням;
7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону № 1105-XIV перевірка листків непрацездатності проводиться особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.
Порядок здійснення особами, уповноваженими на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування (далі - перевірка листків непрацездатності) визначено Порядком проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2023 року № 185 (далі - Порядок № 185).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 185 підставами для прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України рішення щодо проведення перевірки листків непрацездатності є:
1) виявлення невідповідностей шляхом проведення ризик-орієнтованого моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності з використанням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України.
2) повідомлення від НСЗУ про виявлення невідповідностей та/або застережень до даних, що містяться в медичному висновку за результатами здійснення заходів з верифікації даних в електронній системі охорони здоров'я;
3) звернення страхувальника (роботодавця);
4) звернення застрахованої особи щодо обґрунтованості виданого їй листка непрацездатності;
5) запити правоохоронних органів та рішення суду.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 185 рішення про проведення перевірки листків непрацездатності оформлюється наказом за підписом керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Строк проведення перевірки листків непрацездатності не може перевищувати 10 календарних днів.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 185 під час проведення перевірки листків непрацездатності уповноважена посадова особа територіального органу Пенсійного фонду України перевіряє відомості, що містяться в електронному реєстрі листків непрацездатності.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 185 результати перевірки листка непрацездатності зазначаються уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України у довідці про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 185 довідка про перевірку надсилається суб'єкту звернення та безпосередньо керівнику (уповноваженій особі) суб'єкта господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або за допомогою електронного зв'язку (зокрема через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України та суб'єкт господарювання) протягом трьох робочих днів з дати формування довідки.
Згідно з пунктом 19 Порядку № 185 неправомірні дії або рішення уповноваженої посадової особи територіального органу Пенсійного фонду України щодо перевірки листка непрацездатності можуть бути оскаржені у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи Пенсійного фонду України, а також у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відділом перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області двічі проводилася перевірка обґрунтованості видачі Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Червонослобідської сільської ради ОСОБА_1 листка непрацездатності серії АЛГ № 404271.
Так, вперше вказану перевірку проведено на підставі звернення Північного офісу Держаудитслужби (роботодавця Позивача) від 09.05.2024 № 62614-14/5-2024.
За результатами перевірки встановлено, що в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я через технічну помилку не сформовано медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном за категорією «Захворювання або травма загального характеру», на підставі медичних записів, внесених лікарем, відповідно до перекладених на державну мову та засвідчених, в установленому законодавством порядку, медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 за кордоном.
Тому, за рішенням лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) від 02.04.2024 № 250 видано паперовий листок непрацездатності серії АЛГ № 404271 з причиною непрацездатності «захворювання загальне-1» за період із 12.10.2023 до 22.03.2024 (163 календарних дні).
Проте, виданий листок непрацездатності серії АЛГ № 404271 не підтверджено печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності», чим порушено пункт 3.1. Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція № 532).
Комунальному некомерційному підприємству «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Червонослобідської сільської ради рекомендовано належним чином оформити (підтвердити печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності») виданий листок непрацездатності серії АЛГ № 404271, при наданні оригіналу даного листка непрацездатності страхувальником Комунальному некомерційному підприємству «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Червонослобідської сільської ради надіслано довідку про перевірку, в якій зазначені рекомендації щодо належного оформлення виданого листка непрацездатності серії АЛГ № 404271 відповідно до пункту 3.1. Інструкції № 532.
Результати проведеної перевірки надіслані суб'єкту звернення - Північному офісу Держаудитслужби листом з роз'ясненням порядку дооформлення листка непрацездатності серії АЛГ № 404271.
Вдруге перевірка обґрунтованості видачі листка непрацездатності серії АЛГ № 404271 проведено на підставі звернення Позивача від 27.06.2024 № ВЕБ-23001-Ю-С-24-108557, поданого через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Порядку № 185 відділом перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління проведено додаткову перевірку обґрунтованості видачі листка непрацездатності серії АЛГ № 404271, за період непрацездатності із 12.10.2023 до 22.03.2024, про що складено довідку від 10.07.2024 № 58.
За результатами перевірки листок непрацездатності серії АЛГ № 404271 визнано необґрунтовано продовженим за період із 09.02.2024 до 22.03.2024, у зв'язку з тим, що Позивач не був направлений на МСЕК, чим порушено пункт 2 розділу II Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189.
Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 2 розділу II Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189 визначено, що у разі наявності в пацієнта стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності, що засвідчена медичними висновками, не пізніше ніж через 120 днів із дня її настання у зв'язку з одним і тим самим захворюванням, лікуючий лікар ініціює питання перед ЛКК щодо направлення хворого на медико-соціально експертну комісію (далі - МСЕК).
Механізм формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я (далі - Реєстр) суб'єктами господарювання, перелік відомостей, що вносяться до Реєстру та права доступу до них визначено Порядком формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 червня 2021 року за № 728/36350 (далі - Порядок № 1066).
Згідно з пунктом 3 розділу ІV Порядку № 1066 медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, формується лікарем, із яким у пацієнта укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, відповідно до Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 березня 2018 року № 503, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 347/31799, (крім випадку, передбаченого пунктом 10 цього розділу) на підставі медичних записів, внесених лікарем, відповідно до перекладених на державну мову та засвідчених, в установленому законодавством порядку, медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: «Захворювання або травма загального характеру», «Догляд за хворою дитиною», «Вагітність та пологи», «Ортопедичне протезування».
Відповідно до пункту 10 розділу ІV Порядку № 1066 на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, може формуватися лікарем на підставі медичних записів, які внесені таким лікарем відповідно до виданих за кордоном медичних документів (їх копій), що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: "Захворювання або травма загального характеру", "Догляд за хворою дитиною", "Вагітність та пологи", "Ортопедичне протезування". Медичні документи або їх копії можуть бути надіслані поштою або надані лікарю за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (електронна пошта, мобільні застосунки, соціальні мережі тощо).
У виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10). Необхідність перекладу на державну мову таких документів визначає лікар у випадках, коли неможливо сформувати медичний запис з використанням мови оригіналу медичного документа.
Колегія суддів звертає увагу, що Позивач не скористався можливістю під час лікування за кордоном зв'язатись з українським лікарем, щоб поштою або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (електронна пошта, мобільні застосунки, соціальні мережі тощо) передати документи, що підтверджують непрацездатність через хворобу, для створення медичного висновку в електронній системі охорони здоров'я та автоматичного формування листка непрацездатності.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - Комісії) визначено Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317).
Згідно з пунктом 4 Положення № 1317 Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Відповідно до пункту 5 Положення № 1317 у разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, Комісія може за заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.
Згідно з абз. 1 пункту 6 Положення № 1317 Комісія за участю представників Пенсійного фонду України приймає рішення щодо продовження строку тимчасової непрацездатності особам, що звертаються для встановлення інвалідності, у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим же захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за результатами перевірки листок непрацездатності серії АЛГ № 404271 правомірно визнано необґрунтовано продовженим за період із 09.02.2024 до 22.03.2024, у зв'язку з тим, що Позивач не був направлений на МСЕК після 4 місяців з дня настання безперервної тимчасової непрацездатності.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які викладені в Довідці про перевірку обґрунтованості видачі листка непрацездатності серії АЛГ № 404271, є правомірними, з чим погоджується і колегія суддів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Собків