Справа № 320/10535/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
05 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Братиці К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Насташка" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Насташка" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Насташка" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Насташка" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
28 листопада 2024 року на адресу суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Київській області, в якому відповідач просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Насташка" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем з 20 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "АК "Насташка", код ЄДРПОУ 32792184, за результатами якої складено акт № 14592/10-36-07-15 (далі також - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем:
- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 468 037, 00 грн, а саме: за квітень 2017 року на суму 41 140, 00 грн, травень 2017 року - 13 640, 00 грн, червень 2017 року - 54 120, 00 грн, липень 2017 року - 27 647, 00 грн, вересень 2017 року - 96 140, 00 грн, жовтень 2017 року - 54 707, 00 грн, листопад 2017 року - 14 567, 00 грн, січень 2018 року - 43 317, 00 грн, лютий 2018 року - 28 827, 00 грн, березень 2018 року - 42 703, 00 грн, квітень 2018 року - 55 123, 00 грн, травень 2018 року - 78 595, 00 грн, червень 2018 року - 115 145, 00 грн, серпень 2018 року - 31 129, 00 грн, жовтень 2018 року - 8 33, 00 грн, листопад 2018 року - 152 529, 00 грн, серпень 2019 року - 338 049, 00 грн, вересень 2019 року - 72 379, 00 грн, жовтень 2019 року - 34 791, 00 грн та вересень 2020 року - 165 146, 00 грн;
- п. 201.10 статті 201 ПК України - не зареєстровані податкові накладні за травень 2018 року з обсягом постачання 968 700, 00 грн та за липень 2018 року з обсягом постачання 155 645, 00 грн;
- статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР -виявлено факт зберігання пального в період з 01 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року без наявності ліцензії на право зберігання пального за адресою: Київська область, Рокитнянський район, село Настюшка, вулиця Центральна, будинок 56.
За результатами розгляду заперечень позивача контролюючим органом прийнято рішення від 06 жовтня 2021 року № 16235/12-10-36-07-04, яким висновки, зазначені в акті перевірки від 07 вересня 2021 року № 14592/10-36-07-15/32792184 на ст. 89, викладено в наступній редакції:
- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 150 659, 00 грн, а саме: за квітень 2017 року на суму 41 140, 00 грн, травень 2017 року - 13 640, 00 грн, червень 2017 року - 54 120, 00 грн, липень 2017 року - 27 647, 00 грн, вересень 2017 року - 96 140 грн, жовтень 2017 року - 54 707, 00 грн, листопад 2017 року - 14 567, 00 грн, січень 2018 року - 43 317, 00 грн, лютий 2018 року - 28 827, 00 грн, березень 2018 року - 42 703, 00 грн, квітень 2018 року - 55 123, 00 грн, вересень 2018 року - 31 981, 00 грн, січень 2019 року - 10 601, 00 грн, травень 2019 року - 73 711, 00 грн, серпень 2019 року - 294 096, 00 грн, вересень 2020 року - 268 339, 00 грн.;
- п. 201.10 статті 201 ПК України - не зареєстровані податкові накладні за вересень 2018 року з обсягом постачання 159 905, 00 грн, за січень 2019 року з обсягом постачання 53 005, 00 грн, за травень 2019 року з обсягом постачання 368 555 грн, за травень 2020 року з обсягом постачання 542 880, 00 грн;
- статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР -виявлено факт зберігання пального в період з 01 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року без наявності ліцензії на право зберігання пального за адресою: Київська область, Рокитнянський район, село Настюшка, вулиця Центральна, будинок 56.
Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 12 жовтня 2021 року № 0241230707, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 500 000, 00 грн за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів; від 12 жовтня 2021 року № 0241140715, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 1 265 725, 00 грн, у тому числі 1 150 659, 00 грн - за податковими зобов'язаннями, 115 066, 00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
За результатами розгляду скарг ТОВ "АК "Насташка" (вх. № 31755/6 від 28 жовтня 2021 року № 32170/6 від 01 листопада 2021 року) ДПС України прийнято рішення від 19 жовтня 2022 року № 12853/6/99-00-06-01-06, яким скарги задоволено частково:
- скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 12 жовтня 2021 року № 0241200715;
- скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 12 жовтня 2021 року № 0241140715 в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТОВ "Скафко Груп", ТОВ "Джаст Агро" та в частині збільшення податкових зобов'язань на суму 224 869, 00 грн по операціям з переміщення свиней, та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення і податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2021 року № 0241140715 залишено без змін.
ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2022 року № 0095730713, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 519 123, 00 грн, у тому числі 471 930, 00 грн - за податковими зобов'язаннями, 47 193, 00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Не погоджуючись із податковими повідомлення-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пп. 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі також - Закон 996-XIV) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Положеннями статті 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі також - Положення № 88), за змістом яких первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно із пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення № 88).
Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 квітня 2017 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Інтерком Агро" (постачальник) укладено договір поставки № 05/04/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (макуха соєва, олія соєва), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його у повному обсязі на умовах, визначених цим договором.
Впродовж 2017-2018 рів контрагент позивача здійснив поставку олії соєвої, внаслідок чого сторони склали документи, які були подані позивачем до суду першої інстанції.
Оплата за товар відбувалася у безготівковій формі, відповідно до наявних в матеріалах справи оборотно-сальдових відомостей по рахунку.
Перевезення товару відбувалось автомобільним транспортом, що підтверджується наданими суду товарно-транспортними накладними.
Наведені вище документи також надавались контролюючому органу під час проведення ним документальної планової виїзної перевірки, про що зазначено в акті перевірки.
Суд зазначає, що окремі надані документи не відповідають вказаним вище обов'язковим вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні не містять відомостей, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (їх прізвища, ім'я, по-батькові), видаткові накладні не містять відомостей про дату та номер довіреності на підписання, хоча такі дані становлять собою обов'язкові до заповнення реквізити відповідних документів.
Контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , надавались акти виконання робіт та картку рахунку 631, за наслідком дослідження яких відповідач зазначив, що в актах виконаних робіт не деталізовано, які роботи виконані комбайном John Deere 9650 STS, державний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, на яких саме земельних ділянках та яка площа була оброблена. Також вони не містили інформацію про водія, який здійснював керування орендованим транспортним засобом.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ТОВ "АК "Насташка" не доведено наявності законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних по операціях із ФОП ОСОБА_1 при визначені суми його податкового обов'язку.
Відтак, податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2022 року №0095730713 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Актом перевірки встановлено факт зберігання позивачем пального в період з 01 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року без наявності ліцензії на право зберігання пального за адресою: Київська область, Рокитнянський район, село Настюшка, вулиця Центральна, будинок 56.
30 березня 2020 року між ТОВ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ" (ТОВ "ПУСК", постачальник) та ТОВ "АК "Насташка" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 30/03/2020-2.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 01 квітня 2020 року № 1/04/20-1, від 03 квітня 2020 року № 3/04/20-1, від 09 квітня 2020 року № 9/04/20-1, від 17 квітня 2020 року № 17/04/20 пунктом розвантаження дизельного паливо зазначено: Київська область, Рокитнянський район, село Насташка, вулиця Центральна 56.
Крім того, як зазначив відповідач в акті перевірки, що не було спростовано позивачем, доставка ТОВ "ПУСК" пального до місця зберігання : Київська область, Рокитнянський район, село Насташка, вулиця Центральна 56 підтверджується виписаними та зареєстрованими акцизними накладними форми "П".
За приписами статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суд зазначає, що обов'язок належного ведення документів фінансового обліку покладено на платника податків.
Перед підписанням документів, він зобов'язаний їх перевірити, а у разі виявлення помилок, позивач повинен був їх виправити, шляхом коригування відомостей, зазначених в акцизних накладних на поставку дизельного палива, чого останнім зроблено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального".
Відтак, податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2021 року №0241230707 прийнято відповідачем правмірно, підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Насташка" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 08 травня 2025 року.