Справа № 739/2640/24 Суддя (судді) першої інстанції: Іващенко І.К.
07 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
У листопаді 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2024 №301, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими.
Апелянт зазначив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не доведено належними та допустимими доказами висновок про порушення з боку позивача законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку. Крім того з матеріалів справи та наданих відповідачем доказів не вбачається вжиття останнім заходів, щодо отримання персональних відомостей щодо позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, а також неможливості їх отримання внаслідок проведення таких заходів.
Звернув увагу суду на те, що з 15 квітня 2022 року він зарахований до лав добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_4 та уклав відповідний контракт, водночас протягом 2022-2024 років командир добровольчого формування та його заступник надсилали на адресу відповідача списки особового складу для перевірки достовірності даних щодо обліку добровольців з усією актуальною інформацією.
Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки останній не уточнив свої облікові данні протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації.
Звернув увагу суду на те, що з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно) було визначено три способи, якими громадяни України які перебувають на військовому обліку повинні уточнити свої персональні дані, а саме через центр надання адміністративних послуг, через електронний кабінет, у ІНФОРМАЦІЯ_5, водночас невчинення визначених законодавством дій з 17 липня 2024 року утворю склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Додатково зазначив про те, що примітка до ст. 210 КУпАП на яку посилається позивач не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки чинне законодавство зобов'язує саме позивача вчинити дії та уточнити свої персональні дані у встановлений строк та у визначений спосіб.
07 травня 2025 року представником позивача - адвокатом Шпаком Д.Г. через систему "Електронний суд" подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю прибуття у судове засідання ОСОБА_1 , що пов'язане з погіршенням стану здоров'я.
Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч. 2).
Згідно з ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку (ч. 1).
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3) .
Колегія суддів звертає увагу на те, що справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності віднесені до окремої категорії термінових справ та мають скорочені строки розгляду та особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце їх розгляду, а тому враховуючи відкладення розгляду справи 23 квітня 2025 року у зв'язку з поданням адвокатом Шпаком Д.Г. клопотання про відкладення розгляду справи, підстави для повторного відкладення розгляду даної справи - відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом командира добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15 квітня 2022 року №36-д ОСОБА_1 з 15 квітня 2022 року зараховано до лав добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі контракту №36 (а.с. 9-11).
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15 листопада 2024 року головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол №182, відповідно до якого 15 листопада 2024 року о 14:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 при перевірці військово-облікових даних у військовозобов'язаного ОСОБА_1 виявлено, що останній не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації чим порушив абз. 1, 2 п. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз. 1,7 п. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2024 року №560, абз. 1, 4 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18 листопада 2024 року о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення від 15 листопада 2024 року №182, останній зазначив про незгоду з вказаним протоколом, оскільки його дані наявні в ТЦК та ним не змінювались (а.с. 13-14).
За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, 18 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №301 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн (ст. 15-16).
Вважаючи протиправною оскаржувану постанову позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що примітка до ст. 210 КУпАП не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки в ході розгляду справи в суді позивачем не спростовані доводи відповідача щодо неможливості отримання певних видів його персональних даних, а саме адреси проживання та номеру мобільного телефону.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку -
тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не враховано примітку до ст. 210 КУпАП, оскільки протягом 2022-2024 років командир добровольчого формування та його заступник надсилали на адресу відповідача списки особового складу для перевірки достовірності даних щодо обліку добровольців з усією актуальною інформацією, водночас відповідачем не доведено які саме військово-облікові дані підлягали уточненню враховуючи ту обставину, що відповідач володіє відносно ОСОБА_1 певними обліковими даними.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено введення в Україні воєнного стану із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено дотепер.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, в Україні з 24 лютого 2022 року діє особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 3 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ.
Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_5;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Положення ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18 травня 2024 року.
Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, ІНФОРМАЦІЯ_5, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
Згідно з абз. 3 підп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_5.
Пунктом 19 Порядку №1497 встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у ІНФОРМАЦІЯ_5.
Таким чином, у позивача виник обов'язок у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно) уточнити персональні дані, водночас як встановлено судом першої інстанції позивачем уточнено особисті дані в ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 18 листопада 2024 року, тобто з порушенням встановленого законодавством строку.
Посилання апелянта на ту обставину, що останній з 15 квітня 2022 року зарахований до лав добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_4 та його командиром і заступником командира направились до ІНФОРМАЦІЯ_1 листи від 20 квітня 2022 року №1-В, від 21 жовтня 2022 року №49-В, від 29 лютого 2024 року №11-В з усієї актуальної особистою інформацією, не звільняли його від обов'язку щодо особистого уточнення даних у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно) у встановлений законодавством спосіб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що примітка до ст.210 КУпАП не може бути застосована в спірному випадку, оскільки чинним законодавством на позивача покладений обов'язок вчинити певні дії, а саме, уточнити свої персональні дані у встановлений спосіб та строк, відтак, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити факт уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних, однак обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку