Справа № 761/19075/24 Суддя (судді) першої інстанції: Фролова І.В.
06 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
за участю секретаря: Ольшевської Ж.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову про накладання адміністративного стягнення від 14 травня 2024 року за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП за підписом заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко Інни Валеріївни яка винесена відносно громадянина ОСОБА_1 за актом фактичної перевірки ТОВ «Базис Кейс» № 31165/26/15/07/45383999.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 22 січня 2025 року адміністративний позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення Шевченківським районним судом м.Києва норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу №1896 від 01.05.2024 року, директор ТОВ «Базис Кейс» вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб'єкт господарювання не здійснив перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)». Дата, час і місце вчинення порушення: 12.04.2024 о 14:55 в кіоску за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 7 (прим. 1). Відповідальність передбачена ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 14.05.2024 складеної заступником начальника ГУ ДПС у м.Києві Якушко І.В., розглянувши протокол від 01.05.2024 року №1896, встановила, що директор ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 допустив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб'єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)».
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000 грн., за порушення ч.2 ст.163-15 КУпАП.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини першої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до частини другої статті 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265).
Згідно зі статтею 2 Закону №265 визначено, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 1 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
З наведеного вбачається, що суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг), зобов'язані проводити такі операції із застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 47 Положення №148 перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції.
Керівники суб'єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.
Контролюючий орган в разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою застосовує до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)" від 29.07.2022 №894 (далі Постанова № 894) встановлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:
1) з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
2) з 1 січня 2024 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
3) з 1 січня 2025 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
4) з 1 січня 2026 р. - торговці - фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 та п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) відповідачем проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд.7, прим.1, де здійснює діяльність ТОВ "БАЗИС КЕЙС" (код ЄДРПОУ 45383999) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у т.ч. про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Так, як зазначалось, згідно протоколу №1896 від 01.05.2024 року, директор ТОВ «Базис Кейс» вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб'єкт господарювання не здійснив перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)». Дата, час і місце вчинення порушення: 12.04.2024 о 14:55 в кіоску за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 7 (прим. 1). Відповідальність передбачена ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.
Разом з тим, позивач стверджує, що ТОВ "БАЗИС КЕЙС" не було здійснено порушення Постанови 894, оскільки ТОВ "БАЗИС КЕЙС" до банківської установи АТ "Ощадбанк" було подано заяву про приєднання до Договору еквайрингу від 14.06.2024 №9583732-240409-113630, за якою вбачається, що ТОВ "БАЗИС КЕЙС" встановило та використовує платіжний термінал для забезпечення безготівкового розрахунку із споживачами за придбаний товар.
З цього приводу суд першої інстанції прийшов до висновку, який апеляційний суд вважає правильним, що факт надсилання заяви про приєднання до договору еквайрингу не означає наявність платіжного терміналу у перевіряємому кіоску, надсилання такої заяви до банку не дорівнює факту виконання договору еквайрингу, а свідчить лише про намір отримувати від банку певний вид послуг.
Щодо заперечень позивачем суті вчиненого порушення, колегія суддів звертає увагу на таке.
Як вже зазначалося, позивач мав забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
Стверджуючи про виконання вказаного обов'язку, позивач наголошує на тому, що ним забезпечено можливість безготівкових розрахунків шляхом розміщення на всіх об'єктах торгівлі QR-коду, який містить посилання на безготівкову оплату.
На підтвердження вказаних доводів, позивач надав: заяву про приєднання до договору надання послуг еквайрингу АТ «Ощадбанк» № 9583732-240409-113630 від 14.06.2024; наказ ТОВ «Базіс Кейс» № 4-од від 02.04.2024.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що вказані документи не містять жодної інформації, яка б свідчила про забезпечення можливості безготівкової оплати у торговій точці за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 7.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведення відповідачем в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-15 КУпАП. Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.
З огляду на викладене, відповідачем доведено правомірність складання спірної постанови.
Щодо інших доводів апелянта суд зазначає, що вони спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись статтями 229, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.