П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26070/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
розглянувши, в порядку письмового провадження, питання про витребування доказів у справі за апеляційною скаргою 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
У серпні 2024 року адвокат Єрьоміна В. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - 5 Державний пожежно-рятувальний загін) в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
У позовній заяві адвокат, мотивуючи поважність строку звернення до суду з даним позовом, посилається на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 18.08.2023 (справа №460/4166/20), згідно якої у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати саме з моментом отримання листа-відповіді про відмову у виплаті компенсації пов'язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом.
Оскільки лист-відповідь відповідача про відмову в компенсації ОСОБА_1 втрати частини доходів датована 28.05.2024, а звернення до суду з даним позовом відбулось 19.08.2024 шестимісячний строк для звернення до суду не пропущений.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов задоволено.
Суд визнав протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.04.2023 включно за весь час затримки виплати.
Зобов'язав 5 Державний пожежно-рятувальний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 13.04.2023 включно за весь час затримки виплати.
При цьому, суд першої інстанції, надаючи оцінку пропуску позивачем строку звернення до суду, виходив із того, що шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом слід рахувати з листа-відповіді про відмову відповідачем у виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів. Оскільки лист-відповідь датований 28.05.2024, а звернення з даним позовом відбулось 19.08.2024, шестимісячний строк звернення не пропущений.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, 5 Державний пожежно-рятувальний загін подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилося у незастосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, передбачених статтею 123 КАС України.
На переконання скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що позов поданий із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Вирішуючи обґрунтованість доводів скаржника щодо порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів установила таке.
Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ), який, проте, не визначає спеціальних строків для звернення до суду.
Відповідно до статті 1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
02 квітня 2024 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову по справі №560/8194/20 в якій дійшов таких висновків.
Умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
При цьому норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Врахувавши зазначене, Судова палата вважала необхідним відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Так, колегія суддів суду апеляційної інстанції, враховуючи вказані висновки Верховного Суду, установила, що, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі №420/7319/22, ОСОБА_1 13.04.2023 виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 53896 грн.
Проте, з позовом про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію частини втрачених доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації адвокат позивача звернулась у серпні 2024 року.
Отже, доводи скаржника про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права з першого числа місяця (01.05.2023), який слідує після 13.04.2023, та з цього дня протягом шести місяців звернутися до суду з позовом, є правильними.
При цьому, слід зауважити, що як на момент звернення адвоката до суду з даним позовом (серпень 2024 року) так і на момент звернення до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів (19.04.2024) існувала постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02.04.2024 по справі №560/8194/20, де зроблений висновок про шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Ураховуючи вказані правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення ухвали про витребування доказів.
Відповідно по положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 4 вказаної статті закріплений обов'язок суду щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частин 3 статті 80 КАС України встановлює, що про витребування доказів, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів, суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що, з метою дотримання прав та гарантій позивача на всебічний та об'єктивний розгляд справи, необхідно надати позивачу можливість звернутися із заявою про поновлення строку звернення до суду та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Слід також роз'яснити позивачу, що у разі неподання заяви про поновлення строку або визнання причин пропуску строку неповажними позов буде залишений без розгляду.
Керуючись статтями 72, 77, 80, 123, 325, 328 КАС України, суд
Запропонувати ОСОБА_1 надати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Витребувані судом докази разом із заявою про поновлення строку звернення до суду надіслати протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду або через підсистему «Електронний суд».
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко