П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15740/24
Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Єщенка О. В.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за позовом адвоката Семененко Наталі Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
У травні 2024 року адвокат Семененко Н.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просила:
- визнати протиправними дії щодо застосування середнього показника заробітної плати у розмірі 7 994,47 грн. під час призначення позивачі пенсії за віком на підставі заяви від 26.04.2024;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 26.04.2024 (дата звернення), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2021, 2022, 2023 роки), з урахуванням фактично виплачених сум.
Пояснюючи обставини звернення до суду адвокат зазначає, що з 2008 року її довірителька перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
За заявою ОСОБА_1 , з 26.04.2024 їй призначена пенсія за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), яка обчислена з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки у розмірі 7994,47 грн.
У зв'язку із тим, що вказаний розмір пенсії, на думку позивачки, є заниженим адвокатом було здійснено запит до ГУ ПФУ в Одеській області щодо надання інформації про порядок здійсненого розрахунку при призначені пенсії та який показник середньої заробітної плати був застосований при призначені пенсії за віком.
21.05.2024 засобами електронної пошти отримано відповідь ГУ ПФУ в Одеській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 переведено з 26.04.2024 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 7994,47 грн (за 2014, 2015, 2016 роки).
Адвокат вважає такі дії пенсійного органу протиправними та такими, що порушують конституційне право позивачки на соціальний захист і пенсійне забезпечення, оскільки для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-ІV, ОСОБА_1 звернулась вперше 26.04.2024, а тому відповідач мав призначити їй пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 - задоволено.
Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.04.2024.
Зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.04.2024, з урахуванням виплачених сум.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, керуючись правовими висновками Верховного Суду, виходив із того, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Водночас, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Суд першої інстанції констатував, що позивачці з 2008 року була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивачка звернулась вперше 26.04.2024.
Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивачки права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2021 - 2023 роки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник указує, що 26.04.2024 ОСОБА_1 було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Тобто, на думку скаржника, відбулось не призначення пенсії за віком, а переведення з пенсії на пенсію в межах одного Закону №1058-ІV.
У зв'язку з цим, на переконання скаржника, застосування показника середньої заробітної плати у розмірі 7994,47 грн (за 2014, 2015, 2016 роки) є правомірним.
Скаржник також наводить правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 31.05.2019 (справа №314/272/17), від 31.03.2020 (справа №348/1296/17) та від 06.12.2021 (справа №185/951/17), яку він вважає релевантною для вирішення даної справи.
Адвокат Семененко Н. С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , скориставшись своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви відзиву відтворюють позицію, викладену судом першої інстанції.
До того ж, адвокат вважає, що наведена апелянтом практика Верховного Суду не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки обставини справи не є подібними.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з лютого 2008 була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, згідно пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
У зв'язку із досягненням 60-ти річного віку, 26 квітня 2024 року позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком за Законом №1058-ІV.
За результатами розгляду заяви, ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення №951380150620 від 03.05.2024 про призначення пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV.
У зв'язку із тим, що вказаний розмір пенсії, на думку позивачки, є заниженим, адвокат Семененко Н.С., 14.05.2024, здійснила запит до ГУ ПФУ в Одеській області щодо надання інформації про порядок здійсненого розрахунку при призначені пенсії та який показник середньої заробітної плати був застосований при призначені пенсії за віком.
21.05.2024 засобами електронної пошти отримано відповідь від ГУ ПФУ в Одеській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 переведено з 26.04.2024 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 7994,47 грн (за 2014, 2015, 2016 роки).
Не погоджуючись із застосованим показником середньої заробітної плати, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Аналіз доводів апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області свідчать про відсутність правових підстав, у межах даної справи, для застосування, при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2021-2023 роки.
У контексті наявності або відсутності правових підстав для застосування, у межах даної справи, показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2021-2023 роки, колегія суддів установила таке.
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 з лютого 2008 року отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону № 1788-ХІІ.
Згідно заяви позивачки, з 26.04.2024 вона переведена з пенсії за вислугу років за Законом №1788-ХІІ на пенсію за віком за Законом №1058-IV.
Тобто, з 26.04.2024 сталося призначення нового виду пенсії (за віком), а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Колегія суддів ураховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а, де вказано, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до положень Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що в даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший, а тому, у межах даної справи, пенсійний орган повинен був призначити позивачці пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2021 - 2023 роки.
Колегія суддів вважає помилковою позицію скаржника в апеляційній скарзі, що відбулось не призначення пенсії за віком, а переведення з пенсії на пенсію в межах одного Закону №1058-ІV, оскільки обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 спочатку у 2008 році була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону №1788-ХІІ, а потім, на підставі її заяви, з 26.04.2024 призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV.
Тобто, є очевидним призначення іншої пенсії за іншим законом.
Суд апеляційної інстанції також не приймає посилання скаржника в апеляції на практику Верховного Суду, яку він вважає релевантною до даної справи за позовом ОСОБА_1 .
Ознайомившись, з наведеними скаржником, постановами Верховного Суду, колегія суддів установила, що обставини справ, які досліджував Верховний Суд, не є подібними. У цих справах пенсіонерів було переведено на інший вид пенсії в межах одного закону.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, будь-яких доводів, з боку скаржника, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за позовом адвоката Семененко Наталі Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя О. В. Єщенко
Повне судове рішення складено 08.05.2025.