П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення апеляційної скарги
08 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11132/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П., суддів - Градовського Ю.М., Турецької І.О., розглянувши питання про повернення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Також, роз'яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.
Копія вказаної ухвали в електронному вигляді була надіслана апелянту до його електронного кабінету та доставлена до нього 19.02.2025 року о 01:10 год.
Проте, в межах строку, визначеного судом, апелянтом не надано докази про сплату судового збору.
Разом з тим, від апелянта повторно надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Колегія суддів зазначає, що умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені Законом України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).
Відповідно до ст. 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За аналізом наведених норм, колегія суддів зазначає, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, апелянт посилається на відсутність коштів на рахунку, призначеного для сплати судового збору. Апелянт вказує, що у зв'язку з введенням воєнного стану на території України, з метою виконання вимог Закону України «Про оборону України», Закону України «Про Збройні Сили України» наразі існує необхідність у збереженні фінансових ресурсів, виділених Урядом для матеріально-технічного забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України, забезпечення збалансованого підходу до використання фінансових та матеріальних ресурсів. Крім того, всі фінансові ресурси Міністерства оборони України першочергово спрямовані на фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України та ССО. Також, апелянт вказує, що з 20.11.2023 року по сьогоднішній день на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні кошти, призначені для сплати судового збору.
Надіючи оцінку підставам для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вказує, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2023 року по справі №380/3793/20.
Разом з тим, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта, що враховуючи вимог положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» апелянт не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Колегія суддів зазначає, що звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Надаючи оцінку доказам апелянта щодо його фінансового стану та неможливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі у строк, визначений судом, колегія суддів зазначає наступне.
Так, апелянтом додано до клопотання копію листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони від 04.11.2024 року щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», однак, вказаний лист не є належним доказом відсутності коштів саме на рахунках апелянта. Зазначений лист має інформативно-роз'яснювальний характер, з якого вбачаються лише загальні посилання щодо звернення військових частин до департаменту соціального забезпечення Міноборони України щодо виділення бюджетних призначень. Тобто, вказаний лист не містить жодної інформації щодо відсутності бюджетних асигнувань у апелянта з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до моменту подання клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З тих же підстав колегія суддів не приймає до уваги заявку-розрахунок на фінансування судових витрат станом на 10.01.2025 року, оскільки наданий доказ не підтверджує відсутності коштів на рахунку скаржника з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до моменту подання клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі наведеного, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 250, 298, 321, 325, 328, 329 КАС України, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути апелянту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька