29 квітня 2025 р.Справа № 480/9437/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 р. (ухвалене суддею Осіповою О.О., повний текст якого складено 28.02.2025 р.) по справі № 480/9437/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптсум-Трейд»
до Вінницької митниці
про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптсум-Трейд» (в подальшому ТОВ «Оптсум-Трейд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА401060/2024/000067/2 від 08.10.2024 р. та картку відмови № UА401060/2024/000202 від 08.10.2024 р.; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2024/000302/2 від 08.10.2024 р. та картку відмови № UА401060/2024/000203 від 08.10.2024 р.; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2024/000303/2 від 11.10.2024 р. та картку відмови № UА401060/2024/000209 від 11.10.2024 р.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 р. позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України (в подальшому МКУ), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що 08.03.2024 р. між ТОВ «Оптсум-Трейд» (Покупець) та NOVINO TRADING LIMITED (Продавець) укладено контракт № NTL20240308 та додаткові угоди № б/н від 12.07.2024 р., № б/н від 16.07.2024 р., № б/н від 24.07.2024 р.
Позивачем подано до Вінницької митниці електронні митні декларації від 07.10.2024 р. № 24UA401060014645U7, № 24UA401060014653U3, № 24UA401060014837U5 для митного оформлення (випуску) товарів, поставлені, згідно із Контрактом.
Відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, з застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товару та картки відмови.
Згідно із рішенням № UA401060/2024/000067/2 від 08.10.2024 р., у зв'язку з: невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ внаслідок того, що використані декларантом відомості не підтверджені повною мірою документально; документи подані декларантом і зазначені у частині другій ст. 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром за цим підприємством; декларантом не надана митна декларація країни відправлення; наданий до митного оформлення прайс-лист № NTR20240529/5 від 29.05.2024 р. є за свою суттю офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо позивачу та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року; відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно з коносаментом № ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024р.; в інвойсі №NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р. не зазначені умови оплати; наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-03/10-2024 від 03.10.2024 р. взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 зі змінами; відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 26.09.2024 р. № 2217; відсутні транспортні довідки, рахунки; а також в внаслідок ненадання декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. При прийнятті даного рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 р. № 476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає заявленому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої гг 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 та ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість: оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно зі ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.
Товар № 1. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 27.09.2024 р. № UA UA401060/2024/014192, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 14777,9 кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє: Fabric art. 24147-2521,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+ 5)см. Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) r/M2Fabric art. 23139-171,00м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 310 (+/-10) r/M2Fabric art. 24148- 6534,00м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 290 (+/-10) r/M2Fabric art. 24135-15926,ООм. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 220 (+/-10) r/M2Fabric art. 23213- 7834,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) r/M2Fabric art. 24143-3430,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 370 (+/-10) г/м2. Виробник NOVINO TRADING LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN, та складає 3,97 USD за кг.
Згідно із рішенням №UA401000/2024/000302/2 від 08.10.2024 р., у зв'язку з: невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ внаслідок того, що використані декларантом відомості не підтверджені повною мірою документально; документи подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: статтею 5 контракту від 08.03.2024 р. № NTL20240308 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані. - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 29.05.2024 р. № NTR20240529/18 с по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо позивачу та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року; ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст. 3 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті цього рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 р. № 476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 1 є МД від 23.04.2024 р. №UA807200/2024/006729, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Вузькі тканини з синтетичних волокон з тканим пругом: Belt tape in bobbins/Стрічка ремінна у бобінах- 10000 шт. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 4,28 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 23.04.2024 р. №UA807200/2024/006729, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Частини до застібок - блискавок, з недорогоцінних металів: Slider/fl0B3yH0K-2481780шт. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 3,02 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару № 3 є МД від 18.09.2024 р. №UA209170/2024/077323, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Вироби з чорних металів:- арт. TAOE-PSG700-23 Кільце металеве -10 шт. Країна виробництва CN» та складає 1,82 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №4 є МД від 05.09.2024- №UA102020/2024/005223, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Частини до застібок - блискавок, з пластмаси: Ziррег/Застібка-блискавка-173500м. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE СО., LTD. Торговельна марка Fastex. Країна виробництва CN» та складає 3,02 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №5 є МД від 23.04.2024 №UA403040/2024/001789, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Готові вироби із текстильних матеріалів: Шнурки для взуття текстильні. Склад: поліестер/32 TABLET ROUND LACES BLACK, арт.202269 -4500пар; арт.202270 - 2500пар. Виробник UNION SERVICE CO.,LTD. Торговельна марка немає даних; Країна виробництва CN» та складає 3,65 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №6 є МД від 27.08.2024 №UA500100/2024/010607, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено із синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 260 (+/-10)г/м2: Fabric art. 23234-29141,00м. Виробник NOVINO TRADING LTD. 1 Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 3,97 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №7 є МД від 27.09.2024 №UA205170/2024/026885, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Матеріали неткані із синтетичного або штучного волокна з поверхневою щільністю понад 25 г/м2, але не більш як 70 г/м2, з покриттям. Флізелін в рулонах, виготовлений із синтетичних волокон, з клейовим покриттям, з поверхневою щільністю 68г/м2, упакований в картонні коробки- 50 рулонів; Флізелін в рулонах, виготовлений із синтетичних волокон, з клейовим покриттям, з поверхневою щільністю 43 г/м2, упакований в картонні коробки - 30 рулонів. Виробник - NINGBO МН INDUSTRY CO.,LTD. Країна виробництва - CN. Торговельна марка - МН INDUSTRY» та складає 4,67 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару № 8 є МД від 06.10.2024 р. № UA408020/2024/049606, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Вироби з пластмаси (полівінілхлорид) для транспортування чи пакування товарів, прямокутної форми, без кришки: Пакет PVC- 32000 шт. Торговельна марка: PartyP. Виробник: YUYAO ENMEI TRADE CO., LTD. Країна виробництва: Китай/CN» та складає 2,52 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №9 є МД від 12.09.2024 р. № UA110130/2024/020564, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Вузькі тканини, із синтетичних волокон. Стрічка ремінна, ширина 45 мм (колір Червоний) - 9000 м. Розривна стрічка - 100 шт. Торгівельна марка - Paloma. Виробник - Ningbo Paloma Fall Protection Equipments Co., Ltd.» та складає 4,28 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №10 є МД від 20.09.2024 р. №UA100230/2024/518987, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Вироби з пластмас. Декоративна ручка-накладка, пластмасова- 40тис.шт; Виробник - SHENZHEN QISEGUANG LIGHTINGCO.LTD. Країна виробництва - CN. Торговельна марка - ВІОМ» та складає 2,36 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару № 11 є МД від 23.04.2024 р. № UA807200/2024/006729, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Готові вироби, застібка: Plastic accessories for bags/Пластикова фурнітура для сумок-142400 шт. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 3,02 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №12 є МД від 23.04.2024 р. № UA807200/2024/006729, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Текстильний матеріал комбінований який складається з тканини, з однієї поверхні якого є поліуретанове покриття. Виготовлена з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина -150 (+/-5) см., загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами -145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає - 180 (+/-10) r/M2:Fabric PU-1018,00M. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 3,97 USD за кг.
Згідно із рішенням № UA401000/2024/000303/2 від 11.10.2024р., у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару у наведеним у главі 9 МКУ внаслідок того, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально; документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: статтею 5 контракту від 08.03.2024 р. № NTL20240308 передбачена можливість як після оплати, такі передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані, відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 29.05.2024 р. № NTR20240529/6 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо позивачу та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року; ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджені наказ- Держмитслужби України від 01.07.2021 р. №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких не здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ з причини відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 10.09.2024 р. № UА102020/2024/005282, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено із синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 260 (+/-10) r/M2:Fabric art. MFR24Q602GD -31153,00 м. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка GrandTextile/ Країна виробництвом та складає 3,97 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару № 2 є МД від 08.10.2024 р. №UA102020/2024/000795, за якою максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений із синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина-150 (+/-5) см., загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами-145 (+/-5) см: Fabric 300X300D-20379,00м. Поверхнева щільність складає - 180 (+/-10) r/M2Fabric 1000X1000D-3997,00м.Поверхнева щільність складає - 390 (+/-10) г/м2Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN та складає 3,97 USD за кг.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями та картками відмови відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та картки відмови необґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 246 МКУ, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МКУ, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МКУ).
Статтею 264 МКУ встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 МКУ, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 статті 58 МКУ встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 МКУ).
Відповідно до ст. 57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МКУ встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 4 ст. 53 МКУ, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1, 2 статті 53 МКУ передбачений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Згідно із ч.ч. 1-3ст. 54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч. 1ст. 55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; витрати на транспортування після ввезення; податки, які справляються в Україні. Той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою. Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. У випадках, передбачених частиною двадцять другою цієї статті, контроль правильності визначення митної вартості здійснюється виключно після завершення митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч. 3, 4 ст. 64 МКУ).
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МКУ.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 р. у справі № 804/7882/16.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 р. у справі № 640/29559/20.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 р. у справі № 804/1779/16.
Судовим розглядом встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією № 24UA401060014645U7 документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МКУ (зокрема, пакувальний лист (Packing list) № б/н від 28.07.2024 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р.; коносамент (Bill of lading) № ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2217 від 26.09.2024 р.; декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900F37382L0 від 26.09.2024 р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240529/5 від 29.05.2024 р. (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-03/10-2024 від 03.10.2024 р.; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р. (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 12.07.2024 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20240308 від 08.03.2024 р.; видаткова накладна № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р. (з перекладом); відвантажувальна специфікація № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р. (з перекладом); комерційна пропозиція № NTL20240227 від 27.02.2024 р. (з перекладом); лист №0924/10 від 24.09.2024 р. з інформацією від позивача, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист № 0924/9 від 24.09.2024 р. з інформацією від позивача, що страховка не здійснювалася; лист №NVLOPT240728/1/1 від 28.07.2024 р. з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист № NVLOPT240728/1/2 від 28.07.2024 р. з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №NVLOPT240728/1/3 від 28.07.2024 р. з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист № NVLOPT240728/1/4 від 28.07.2024 р. з інформацією від продавця, що страховка вантажу не здійснювалася (з перекладом); лист № NVLOPT240728/1/5 від 28.07.2024 р. з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р. (з перекладом), що підтверджується карткою відмови UA401060/2024/000202.
Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією № 24UA401060014653U3 документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, пакувальний лист (Packing list) № б/н від 18.07.2024 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р.; коносамент (Bill of lading) № MWNBCON24074144FDA/B/C від 24.07.2024 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 271 від 25.09.2024 р.; декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900T37284L5 від 03.10.2024 р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240529/18 від 29.05.2024 р. (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-07/10/24/06 від 07.10.2024 р.; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р. (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 24.07.2024 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20240308 від 08.03.2024 р.; видаткова накладна № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р. (з перекладом); відвантажувальна специфікація № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р. (з перекладом); комерційна пропозиція №NTL20240227 від 27.02.2024 р. (з перекладом); лист №0924/1 від 27.09.2024 р. з інформацією від ТОВ «Оптсум-Трейд», що страховка не здійснювалася; лист №0924/2 від 27.09.2024 року з інформацією від ТОВ «Оптсум-Трейд», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист № NVLOPT240718/1/1 від 18.07.2024 р. з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист № NVLOPT240718/1/2 від 18.07.2024 р. з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист № NVLOPT240718/1/3 від 18.07.2024 р. з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист № NVLOPT240718/1/4 від 18.07.2024 р. з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист № NVLOPT240718/1/5 від 18.07.2024 р. з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р. (з перекладом)), що підтверджується карткою відмови UA401060/2024/000203.
Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією № 24UA401060014837U5 документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, пакувальний лист (Packing list) № б/н від 10.07.2024 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р.; коносамент (Bill of lading) № 143471843475A від 16.07.2024 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5027 від 03.10.2024 р.; декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900Y39680L0 від 07.10.2024 р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240529/6 від 29.05.2024 р. (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-18/10-2024 від 09.10.2024 р.; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р. (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 16.07.2024 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20240308 від 08.03.2024 р.; видаткова накладна № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р. (з перекладом); відвантажувальна специфікація № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р. (з перекладом); комерційна пропозиція № NTL20240227 від 27.02.2024 року (з перекладом); лист № 0924/11 від 24.09.2024 р. з інформацією від ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД», що страховка не здійснювалася; лист № 0924/12 від 24.09.2024 р. з інформацією від ТОВ «Оптсум-Трейд», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист № NVLOPT240710/1/1 від 10.07.2024 р. з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист № NVLOPT240710/1/2 від 10.07.2024 р. з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист № NVLOPT240710/1/3 від 10.07.2024 р. з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист № NVLOPT240710/1/4 від 10.07.2024 р. з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист № NVLOPT240710/1/5 від 10.07.2024 р. з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р. (з перекладом), що підтверджується карткою відмови UA401060/2024/000209.
Відповідно до ст. 5 контракту № NTL20240308 від 08.03.2024 р., сторони домовилися, що оплата здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.
Рахунками-фактурами (інвойсами) № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р., № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р. та №NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р. передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення).
Згідно із ст. 4 контракту № NTL20240308 від 08.03.2024 р., ціна за одиницю товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару до цього договору; загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за договором; валюта контракту і платежів долар США.
Судовим розглядом встановлено, що ціна товару у вказаних інвойсах відповідає митній вартості, зазначеній у митних деклараціях, а саме 34977,77 USD, 36505,15 USD та 43376,26 USD.
Відповідно до ст. 3 контракту № NTL20240308 від 08.03.2024 р. поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності до ІНКОТЕРМС-2010; умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.
Інвойсами № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р., №NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р., № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р. визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару.
Відповідно до листів продавця № NVLOPT240728/1/1 від 28.07.2024 р., № NVLOPT240718/1/1 від 18.07.2024 р., № NVLOPT240710/1/1 від 10.07.2024 р., вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Таким чином, інвойсами №NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 р., № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 р., № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 р. підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару.
Згідно з міжнародними правилами перевезення, якщо коносамент видається на умовах «FRIGHT PREPAID», тобто, фрахт сплачений наперед - фрахт оплачений в порту навантаження, проведена попередня оплата фрахту. Така відмітка в транспортному документі вказує на те, що вартість фрахту вже оплачена в порту відвантаження. Поставка товару здійснюється на умовах «СРТ Kharkiv, Ukraine: фрахт/перевезення оплачені до …, відповідно до правил Інкотермс 2010, тобто, саме продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, у зв'язку з чим витрати з морського перевезення вантажу понесені продавцем товару та вже включені у ціну товару.
Крім того, автотранспортна накладна CMR № 2217 від 26.09.2024 р. та коносамент № ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024 р. надавалися митному органу під час оформлення товару.
Таким чином, за правилами поставки СРТ витрати на доставку товару на територію України покладаються на продавця та відповідно у позивача були відсутні будь-які зобов'язання щодо підтвердження вартості страхування товару.
Також, судовим розглядом встановлено, що страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується наявними у відповідача листами продавця № NVLOPT240728/1/4 від 28.07.2024 р., №NVLOPT240718/1/4 від 18.07.2024 р., № NVLOPT240710/1/4 від 10.07.2024 р. та листами позивача № 0924/9 від 24.09.2024 р., № 0924/1 від 27.09.2024 р., № 0924/11 від 24.09.2024 р.
Контрактом № NTL20240308 від 08.03.2024 р. не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб не отримано, що підтверджується також вже наявними у відповідача листами продавця № NVLOPT240728/1/5 від 28.07.2024 р., № NVLOPT240718/1/5 від 18.07.2024 р. та № NVLOPT240710/1/5 від 10.07.2024 р.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що митним органом помилково зроблений висновок про обов'язковість надання експортної декларації країни відправлення, оскільки перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів передбачений ст. 53 МКУ, який не містить експортної декларації країни відправлення. Такий документ може бути поданий для митного оформлення, проте лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 20.09.2023 р. у справі № 815/6805/17.
Щодо тверджень представника митниці про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист № NTR20240529/5 від 29.05.2024 р. є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, суд зазначає наступне.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 28.02.2024 р. у справі № 815/1460/18.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення та картки відмови відповідача необґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесену позивачем у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 16.11.2023 р. у справі № 640/16003/22, від 10.07.2024 р. у справі № 340/1498/22.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.
Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді справи у суді першої інстанції подано копії: договір від 16.10.2024 р. про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатським Бюро «БІДНОЇ ОКСАНИ ІВАНІВНИ» та ТОВ «Оптсум-Трейд»; додаткових угод № 1, № 2 від 16.10.2024 р., згідно із яким розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 60000 грн.; платіжну інструкцію 28.10.2024 р. № 2869 на суму 60000 грн. за надання правової допомоги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, у зв'язку з чим витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці в розмірі 5000 грн.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 77, 136, 139, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 р. по справі № 480/9437/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 07.05.2025 року