про витребування доказів
08 травня 2025 року справа №200/8730/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги адвоката Чернікова Дениса Юрійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 200/8730/24 (головуючий суддя у І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 07.02.2020 по 12.07.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 07.02.2020 по 12.07.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення у період з 07.02.2020 по 19.05.2023 без застосування розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (у тому числі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, які були фактично виплачені) за період з 07 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року (2102 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення (у тому числі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, які були фактично виплачені) за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року (2270 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення (у тому числі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, які були фактично виплачені) за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року (2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення (у тому числі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, які були фактично виплачені) за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року (включно), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року (2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги відповідача.
Протягом спірного періоду розрахунок складових грошового забезпечення позивача по 19.05.2023 проводився із застосуванням п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103), а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений додатками до цієї постанови Кабінету Міністрів України.
З 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка і застосовувалася відповідачем, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, застосування розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, сума розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року є безпідставним.
Крім того, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з цим позовом, що свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Не погодившись з судовим рішенням представник позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги представника позивача.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог тільки до 19.05.2023 включно, оскільки норми постанови КМУ №481 не відповідають приписам Законів № 2017, № 2011 та Конституції України, оскільки грошове забезпечення військовослужбовця, як соціальна гарантія, повинно визначатися виключно на підставі соціальних стандартів, якими не є сума коштів в розмірі 1762 грн.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п.4 Постанови № 704 в редакції до 24.02.2018, яка була чинна до набрання законної сили постановою КМУ № 103.
Тому позовні вимоги за період з 20.05.2024 по 12.07.2024 також підлягають задоволенню.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне витребувати додаткові докази у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
За приписами частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 07 лютого 2020 року по 12 липня 2024 року.
Предметом спору у цій справі є перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період з 07 лютого 2020 року по 12 липня 2024 року.
Позивач звернувся до суду з цим позовом 13 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Відповідач в апеляційній скарзі наголошує про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Отже, на переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів недостатньо для повного, всебічного та належного розгляду апеляційної скарги, тому постало питання про необхідність витребування у відповідача додаткових доказів.
Керуючись статтями 72, 77, 80, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду копію розрахункового листа, або грошового атестату, або довідки про нараховані та виплачені суми, які видавалися ОСОБА_1 при виключенні зі списків особового складу з 12 липня 2024 року з доказами, коли розрахунковий лист, або грошовий атестат, або довідка про нараховані та виплачені суми були вручені позивачеві при звільненні з військової служби.
Встановити строк для подання витребуваних документів - до 20 травня 2025 року (включно).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати вказані докази до Першого апеляційного адміністративного суду в електронному вигляді на електронну пошту суду (inbox@1aa.court.gov.ua), або через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», або за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, 23.
Попередити керівника Військової частини НОМЕР_1 , що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, зокрема, штраф у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 149 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями 08 травня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв