08 травня 2025 року справа №200/6832/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/6832/24 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Костянтинівського міського центру зайнятості про: визнання незаконними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної допомоги по безробіттю з листопада 2018 року; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної допомоги по безробіттю з листопада 2018 року; визнання незаконними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної допомоги по безробіттю з січня 2022 року; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної допомоги по безробіттю з січня 2022 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року у справі № 200/1999/23 було зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості перерахувати їй допомогу по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 з січня 2021 року по листопад 2021 року з виплатою недоотриманих грошових коштів з дня призначення 05 січня 2022 року, з врахуванням виплачених сум.
Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року у справі № 200/11672/19 було зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості перерахувати позивачу допомогу по безробіттю з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 29.11.2017 року по 23.11.2018 року та заробітної плати за цей період у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з виплатою недоотриманих сум допомоги по безробіттю з листопада 2018 року.
При цьому, відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, тому позивач 16.08.2024 року звернулася до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити таку компенсацію, проте отримала лист про відмову від 30.08.2024 року.
З зазначених підстав позивач звернулася до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/6832/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної допомоги по безробіттю з 29 листопада 2018 року. Зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної допомоги по безробіттю з 29 листопада 2018 року. Визнано протиправним дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної допомоги по безробіттю з 05 січня 2022 року. Зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної допомоги по безробіттю з 05 січня 2022 року.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач отримувала допомогу по безробіттю в Костянтинівському міському центрі зайнятості.
При цьому, за вказаний період перебування на обліку як безробітна особа, їй було неправильно нараховано та виплачено допомогу по безробіттю, у зв'язку з чим звернулася до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року у справі № 200/11672/19 було зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості перерахувати позивачу допомогу по безробіттю з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 29.11.2017 року по 23.11.2018 року та заробітної плати за цей період у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з виплатою недоотриманих сум допомоги по безробіттю з листопада 2018 року.
Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року у справі № 200/1999/23 було зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості перерахувати їй допомогу по безробіттю з січня 2022 року з урахуванням її трудового стажу та заробітної плати у ФОП ОСОБА_2 з січня 2021 року по листопад 2021 року з виплатою недоотриманих грошових коштів з дня призначення 05 січня 2022 року, з врахуванням виплачених сум.
В серпні 2024 року на розрахунковий рахунок позивача нарахована сума перерахованої допомоги по безробіттю на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року у справі № 200/1999/23, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.08.2024 року № 568 на суму 93654,56 грн.
При цьому, відповідачем при перерахуванні коштів не нараховано і не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Позивач 16.08.2024 року звернулася до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити компенсацію, проте отримала лист про відмову від 30.08.2024 року.
Крім того, листом від 06.09.2024 року центр зайнятості повідомив позивача про перерахування сум допомоги по безробіттю в серпні 2024 року, а саме:
- на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року у справі № 200/1999/23 в сумі 93654,56 грн. щодо перерахованої допомоги по безробіттю за період з січня 2021 року по листопад 2021 року (перерахування відбулося 14.08.2024 року);
- на виконання рішення від 25.10.2023 року у справі № 200/4662/23 у сумі 51317,31 грн. стосовно перерахованої допомоги по безробіттю за період з січня 2014 року по вересень 2014 року (перерахування відбулося 23.08.2024 року).
Суд зазначає, що даних щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року у справі № 200/11672/19 сторонами не надано.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати допомоги по безробіттю, суд першої інстанції дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі - Закон № 1533-ІІІ) страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Відповідно до статті 7 Закону № 1533-ІІІ видами забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 22 Закону № 1533-III передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 5 статті 23 Закону № 1533-ІІІ у середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.
Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:
- навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, клінічній ординатурі, асистентурі-стажуванні, аспірантурі, докторантурі з денною або дуальною формою здобуття освіти;
- строкова військова служба;
- здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;
- періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску;
- інші поважні причини, передбачені законодавством України.
Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно із Законом України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», після звільнення чи припинення гіг-контракту мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.
Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.
У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.
У разі зміни застрахованою особою місця проживання виплата допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання.
Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, крім осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.
Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць у порядку, встановленому відповідно до частини сьомої статті 23 цього Закону.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється протягом 14 днів після дня здійснення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року у справі № 200/1999/23 відповідачем 14.08.2024 року позивачу на її картковий рахунок перераховано суму допомоги по безробіттю в розмірі 93654,56 грн.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року у справі № 200/4662/23 відповідачем 23.08.2024 року позивачу на її картковий рахунок перераховано суму допомоги по безробіттю в розмірі у сумі 51317,31 грн.
Відповідно до статі 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 20 лютого 2018 року в справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року в справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року в справі № 521/940/17, від 15 серпня 2018 року в справі № 653/3356/17, від 18 квітня 2019 року в справі №161/4656/17, від 16 грудня 2020 року в справі №521/21718/16-а, від 29 квітня 2021 року в справі №240/6583/20 зазначав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону, окремих положень наведеного Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Верховний Суд у справі № 240/11882/19 зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічний висновок був зазначений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відтак, застосовуючи цей висновок Верховного Суду, з урахуванням наявності факту несвоєчасної виплати перерахованої на підставі рішень судів допомоги по безробіттю за період з 29.11.2018 року, так і з 05.01.2022 року у зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по безробіттю, суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання уповноваженого органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Враховуючи викладені вище висновки Верховного Суду та встановлені судом у справі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснює нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати перерахованої суми допомоги по безробіттю за період з 29.11.2018 року, так і з 05.01.2022 року, виплаченої 28.06.2024 року.
Враховуючи наведене та встановлені судом обставини порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача провести компенсацію втрати частини допомоги по безробіттю у зв'язку з порушенням строків її виплати.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/6832/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/6832/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 08 травня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко