08 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/3429/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко Ірини Іванівни в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання протиправними та скасування пунктів наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 6, 7 наказу № 127 від 03.03.2025.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко Ірини Іванівни від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
07.05.2025 від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді у справі №620/3429/25.
Заява відповідача про відвід мотивована тим, що Серкіна Олександра Сергіївна, як начальник відділу документообігу Чернігівського окружного адміністративного суду ймовірно може впливати не тільки на роботу відділу документального забезпечення (канцелярії) користуючись повноваженнями начальника, а і на розгляд (результати розгляду) справи за позовом її чоловіка ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , як особа яка тісно співпрацює з керівником апарату суду та суддями цього суду, що може ставити під сумнів неупередженість суду під час розгляду справи в цьому суді.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І. І. від 08.05.2025 визнано заяву Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді необґрунтованою; передано заяву про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І. І. у справі № 620/3429/25 для визначення судді в порядку, установленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 заяву Військової частини НОМЕР_2 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І. І. передано на розгляд судді Скалозубу Ю. О.
Даючи правову оцінку доводам, викладеним заявником у поданій ним заяві про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І. І., суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний, зокрема, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, а також дотримуватися правил суддівської етики.
Підстави для відводу судді визначені статями 36, 37 КАС України.
Відповідно до частини першої та другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Разом з цим, суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» (безсторонність) судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Враховуючи викладене вище, з огляду на мотиви заяви про відвід судді, слід дійти висновку, що доводи та обставини, на які посилається відповідач, не свідчить про наявність обставин, які б прямо та/або опосередковано вказували на наявність сумніву у безсторонності та неупередженості судді або в чому полягає необ'єктивність судді Соломко І. І. при здійсненні правосуддя у цій справі.
Зважаючи на викладене, суд не встановив, передбачених статтею 36 КАС України, підстав для відводу судді Соломко І. І., що свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І. І.
Керуючись статтями 31, 35, 36, 39, 40, 241, 248 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І. І. у справі № 620/3429/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Скалозуб