08 травня 2025 року м. Чернігів Справа № 826/12181/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» (далі також позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі також відповідач), у якому просить:
скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 00005211402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 119531,00 грн і штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 29883,00 грн та № 00005221402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 184838,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки, які викладені в акті перевірки є помилковими, необґрунтованими та прийнятими без належного врахування документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, у зв'язку із чим, складені податкові повідомлення-рішення є незаконними і такими, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства, без наявності належних для його винесення правових підстав.
У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якому не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини. викладені у позові.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято справу № 826/12181/18 до провадження судді Виноградової Д.О. Справа буде розглядатись одноособово суддею Виноградовою Д.О. спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» є юридичною особою, яка здійснює діяльність за основним видом економічної діяльності: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням.
Матеріалами справи встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 25.10.2012 по 30.09.2017, про що складено акт перевірки від 28.03.2018 №189/26-15-14-02- 03/38453790 (далі - акт перевірки) (а.с.16-62).
За результатами перевірки встановлено порушення платником вимог, зокрема, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 184 838,00 грн. (в розрізі періодів зазначено в акті перевірки); вимог п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 205 375,00 грн. (в розрізі періодів зазначено в акті перевірки) п. 5 П(С)БО 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 зі змінами і доповненнями.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 00005221402 (п. 44.1, п. 44.2 ст. 44. пп.134.1 ст. 134 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями та п5 П(С)БО 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 зі змінами і доповненнями (а.с.63-64) та від 07.05.2018 № 00005211402 (п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями (а.с.65-66).
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі також ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно з п.56.3 ст.56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Згідно з п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно з п.п.72.1.6. п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.
Згідно з п.83.1 ст.83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (п.п.83.1.1); податкова інформація (п.п.83.1.2); експертні висновки (п.п.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п.п.83.1.6).
Відповідно до п.85.4 ст.85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Податкового кодексу України розташоване на митній території України.
Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, передбачено що не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтвердженні митними деклараціями (іншими подібними документами згідно із пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органами державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Так матеріалами справи встановлено, що під час проведення перевірки за перевірений період ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за врахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 74 426 313,00 грн, на формування якого мало вплив здійснення операцій з реалізації холодильного та виробничого обладнання для торгівельних магазинів. Перевіркою повноти зазначеного вище показника встановлено його заниження на загальну суму 1026 876,00 грн.
Як свідчать обставини справи, проведеною перевіркою показника відображеного у рядку 10.1 декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» з 01.01.2015 по 30.09.2017 на загальну суму 10 220 483,00 грн. встановлено його завищення на загальну суму 205 375,00 грн., в т. ч.: за січень 2015 року - 85 600,00 грн., за лютий 2015 року - 127,00 грн., за березень 2015 року - 117,00 грн., за жовтень 2015 року - 119 531,00 грн.
У період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року між ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» та зазначеними контрагентами було укладено договори № 29/01-15 від 29.01.2015 року (ТОВ «УКРБАЗІС ЛТД»), № 09/10-15 від 09.10.2015 року (ТОВ «УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС»), № 0132/С від 08.12.2014 року (ТОВ «СИСТЕМА») за якими ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» фактично отримано обладнання та послуги і сплачено кошти на загальну суму 1 232 250,60 (Один мільйон двісті тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят гривень 60 копійок), у тому числі ПДВ - 205 375,10 (двісті п'ять тисяч триста сімдесят п'ять гривень 10 копійок).
Факт отримання позивачем господарських операцій за договорами, укладеними із зазначеними контрагентами, було підтверджено наявними первинними документами, копії яких було додано позивачем до заперечення на акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 28.03.2018 і скарги.
У вказаних вище документах зафіксовано факти здійснення господарських операцій, з огляду на вказане ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» належним чином підтверджено правомірність відображення витрат, понесених ним у зв'язку із з отриманням послуг від ТОВ «УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39701968), ТОВ «УКРБАЗІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 39463823), ТОВ «СИСТЕМА» (код ЄДРПОУ 31540424).
Витрати ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» щодо придбаного обладнання та отриманих послуг були понесені з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, яка спрямована на отримання доходу та власного споживання, що підтверджується наявними договорами, актами виконаних робіт, податковими накладними та іншими документами, складеними ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ».
Так обладнання, придбане товариством з обмеженою відповідальністю «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ»: у ТОВ «УКРБАЗІС ЛТД» за договором № 29/01-15 від 29.01.2015, було реалізовано ТОВ «НОВУС Україна» згідно з договором № А0615044001 від 15.04.2014, видаткова накладна № 7 від 04 березня 2015 року, видаткова накладна №11 від 13 березня 2015 року, та ТОВ КВФ «РОМА» згідно з договором № 22/12 від 23.12.2014, видаткова накладна № 3 від 29 січня 2015 року; у ТОВ «УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС» за договором № 09/10-15 від 09.10.2015, було реалізовано ТОВ «НОВУС Україна» згідно з договором № А0615044001 від 15.04.2014, видаткова накладна № 81 від 17.12.2015 року, видаткова накладна № 77 від 13.12.2015; ТОВ ФЗП згідно з договором № 0820 від 31.08.2015, видаткова накладна № 63 від 19.11.201.
Проте, ГУ ДФС у м. Києві під час перевірки не взято до уваги та не проаналізовано наступні операції ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» щодо придбаного обладнання у вищезазначених контрагентів.
На момент здійснення господарських операцій в період, охоплений перевіркою, ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» та його контрагенти ТОВ «УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39701968), ТОВ «УКРБАЗІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 39463823), ТОВ «СИСТЕМА» (код ЄДРПОУ 31540424) були належним чином зареєстрованими платниками ПДВ.
Факт здійснення господарських операцій у перевіреному періоді підтверджується документально. ГУ ДФС у м. Києві (ГУ ДПС в м. Києві) не встановлено невідповідності даних податкових накладних дійсним обставинам. В акті перевірки від 28.03.2018, за результатами якого були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, відсутні твердження контролюючого органу щодо неналежного оформлення податкових накладних, які виписувалися контрагентами, та на підставі яких ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» скористався правом на формування податкового кредиту.
Допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту сплачених (нарахованих) витрат та податку на додану вартість.
Отже, відносини між ТОВ «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» та його контрагентами були належним чином оформлені, операції з придбання обладнання та отримання послуг носили реальний характер та були спрямовані на отримання прибутку.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, натомість доводи позивача знайшли своє обґрунтування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом складу податкового правопорушення, що виключає правомірність податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 00005221402 та від 07.05.2018 № 00005211402.
Згідно зі статтею 6 КАС України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Також, пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З огляду на вказане, інші доводи сторін по суті заявлених позовних вимог в силу встановлених судом порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, що стало підставою для визнання його протиправним, суд не надає оцінку таким доводам, як таким, що не впливають та/або змінюють вищевказані висновки суду.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи (а.с.4) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 5013,78 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5013,78 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 07.05.2018 № 00005221402.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 07.05.2018 № 00005211402.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ» судовий збір у розмірі 5013,78 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРІНФ ІНЖИНІРИНГ», пл. Деміївська, 35, 256, м. Київ, 03040, код ЄДРПОУ 38453790.
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України вул.Шолуденка, 33/19, м.Київ ,04116, код ЄДРПОУ 44116011.
Повний текст рішення виготовлено 08 травня 2025 року.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА