07 травня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/2580/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.
1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 254150013207 від 28.10.2024 про відмову у проведенні перерахунку.
2. Зобов'язати Головне управління ПФУ у Чернігівській області здійснити перерахунок і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року відповідно до довідки № 762 від 16.10.2024 року виданої Територіальним управління Державної судового адміністрації України в Чернігівській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, якою визначено, що станом на 01.01.2024 рік суддівська винагорода ОСОБА_1 яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 127176 грн. 00 коп.
Ухвалою судді від 17.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачами подано відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі № 620/3389/24 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Новозаводського районного суду міста Чернігова у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028 гривень. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 620/3389/24, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року - залишено без змін. Відповідно до ст. 225 КАС України, рішення суду набрало законної сили.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України ( ст. 14 КАС України). Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені ( частини 4, 5 ст. 78 КАС України).
На виконання рішення суду начальником ТУ ДСА в Чернігівській області видана довідка № 762 від 16.10.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці ( додаток 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (пункт 2 розділу II) ОСОБА_1 про те, що станом на 01.01.2024 року її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/ перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 127176,00 грн. ( посадовий оклад 90840,00 грн., доплата за вислугу років 36336,00 грн., доплата за науковий ступінь 0,0 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 0,0 грн., щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
21.10.2024 позивачкою подана заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання до управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області і додана довідка № 762 від 16.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 01.01.2024 року моя суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 127176,00 грн.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 254150013207 від 28.10.2024 мені відмовлено у задоволенні заяви від 21.10.2024 р. щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Орган Пенсійного фонду посилається на рішення Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 і зазначає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статі 142 Закону 1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, залишено без змін порівняно з 01.01.2020 і становить 2102 грн з 01.01.2021. Відповідач вважає після 18.02.2020 збільшення розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбулось, а тому в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачка звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Конституцією України та спеціальним законодавчим актом Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII ( надалі Законом України № 1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації, як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8- рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11- р/2018.
Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Цей висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII (далі Закон України № 1401-VIII), що набрали чинності з 30 вересня 2016 року.
Конституція України у редакції Закону України № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини 1 статті 135 Закону України № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій. Пунктом 1 частини 3 та пунктом 1 частини 4 статті 135 Закону України № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі Закон України № 966-XIV). Відповідно до статті 1 цього Закону прожитковий мінімум є вартісною величиною достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Отже, наведеною правовою нормою закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Законом України № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому судді вказаним Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Зміни до Закону України № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди за спірний період (01.01.2024), а також в Закон України № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.
Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України № 1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень закону України №1928-ІХ. Закони України №1089-ІХ та №1928-ІХ фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Відповідно до ст. 14 КАС України, рішення суду у адміністративній справі № 620/3389/24, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, як ТУ ДСА в Чернігівській області, так і ГУ ПФУ в Волинській області. Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року (№ 2-р/2020 справа № 1-15/2018(4086/16) у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7,8,9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, яке зазначено у рішенні ГУ ПФУ в Волинській області № 254150013207 взагалі не застосовується до поданої мною заяви про здійснення перерахунку грошового утримання судді у відставці.
Звільнення позивачки з посади судді Новозаводського районного суду міста Чернігова здійснено в жовтні 2020 року і призначення грошового утримання було здійснено відповідно до ч.2, ч. З ст. 142 Закону України № 1402- VIII.
Таким чином, вирішення питання щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_2 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 гривень було здійснено ТУ ДСА в Чернігівській області і обов'язком відповідача є здійснення перерахунку довічного грошового утримання у встановленому спеціальними Законами та Конституцією порядку.
Право позивача на отримання довічного грошового утриманні судді у відставці у належному та повному розмірі не може бути поставлено в залежність від неналежного виконання обов'язків державними органами в частині внесення змін до законодавчих актів чи то до формування бюджету.
Щодо способу захисту порушеного права, судового збору та інших процесуальних питань Виходячи зі змісту вимог ст. 5 КАС України, вважаю належними та дієвими способами захисту порушеного права позивачки буде визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 254150013207 від 28.10.2024 про відмову перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року відповідно до довідки № 762 від 16.10.2024 року виданої Територіальним управління Державної судового адміністрації України в Чернігівській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, якою визначено, що станом на 01.01.2024 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 127176 грн. 00 коп.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (майдан Київський майдан, 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 254150013207 від 28.10.2024 про відмову у проведенні перерахунку.
Зобов'язати Головне управління ПФУ у Чернігівській області здійснити перерахунок і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року відповідно до довідки № 762 від 16.10.2024 року виданої Територіальним управління Державної судового адміністрації України в Чернігівській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, якою визначено, що станом на 01.01.2024 рік суддівська винагорода ОСОБА_1 яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 127176 грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ