Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 травня 2025 р. № 520/30753/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом № 35 від 08.10.2024 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 ;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , оскільки його батько, ОСОБА_2 , визнаний зниклим безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на військовому обліку за адресою зареєстрованого місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач), має статус військовозобов'язаного відповідно до Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок».
07.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що його близький родич, а саме батько, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно сповіщення №1013 від 20.02.2023 визнаний зниклим безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Крім того, відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240701-72 від 01.07.2024, яка додана до позову, щодо ОСОБА_2 внесено дані про його зникнення безвісти на території бойових дій.
01 лютого 2023 року до ЄРДР внесено відомості за номером кримінального провадження №12023221210000093 про те, що ОСОБА_2 , 1970 р.н., військовослужбовець командир 2-го взводу оперативного призначення, роти оперативного призначення, НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення НОМЕР_3 перебуваючи у АДРЕСА_1 з 26.01.2023 не виходить на зв'язок.
Комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 ухвалила рішення, оформлене протоколом № 35 від 08.10.2024, яким відмовила у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , 1996 р.н., у зв'язку з недоведенням існування обставин та наявності законних підстав для надання відстрочки відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме у зв'язку з відсутністю рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.
Позивач у позовній заяві зазначає, що звертався до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про визнання фізичної особи ОСОБА_2 безвісно відсутньою. Проте, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.09.2024, копія якої додана до позову, у справі № 639/5607/24 суд відмовив позивачу у відкритті провадження на підставі того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду даної справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 вказаного Закону, надаються документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Вищенаведені норми Порядку №560 містять лише орієнтовний перелік документів, які повинен надати заявник для отримання відстрочки. Тому, відсутність одного з наведених документів не є підставою для відмови в наданні відстрочки.
Законом, який визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей, є Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12 липня 2018 року № 2505-VIII (далі - Закон №2505-VIII).
Відповідно до положень ст. 1 Закону № 2505-VIII особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 4 Закону № 2505-VIII особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Отже, законодавець розрізняє поняття «особа зникла безвісти за особливих обставин» та «безвісно відсутня особа», для набуття особою статусу зниклої безвісти за особливих обставин достатньо внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і саме з дати вказаної в наведеному реєстрі особа вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин.
Встановлення статусу безвісно відсутньої особи відбувається в судовому порядку відповідно до положень глави 4 розділу IV «ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ» Цивільного процесуального кодексу України.
Звернення до суду родичів після набуття особою статусу зниклої безвісти за особливих обставин з метою встановлення статусу зниклої безвісти є правом, а не обов'язком родичів.
При цьому, суд звертає увагу, що Закон № 3543-XII пов'язує право на отримання відстрочки саме з набуттям статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин, що не потребує ухвалення судового рішення з цього питання.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 24.12.1996, яка додана до позову.
Згідно сповіщення №1013 від 20.02.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнаний зниклим безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Також, відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240701-72 від 01.07.2024, яка додана до позову, щодо ОСОБА_2 внесено дані про його зникнення безвісти на території бойових дій.
Враховуючи те, що на дату звернення позивача до відповідача із заявою від 07.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою зниклою безвісти за особливих обставин, позивач відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_7 помилково дійшов до висновку про відсутність у позивача права на отримання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, тому рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом № 35 від 08.10.2024 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом № 35 від 08.10.2024, про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 .
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати в загальному розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов