07 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2471/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить /з урахуванням уточнених позовних вимог від 27.03.2025/:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з неврахуванням періоду роботи з 01.07.2000 по 05.09.2005 до страхового стажу,
- скасувати рішення начальника відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13.09.2024 №164450004878 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві “Лохвицький цукровий завод» з 01.07.2000 по 05.09.2005 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 06.09.2024 року.
В обґрунтування позову зазначено, що 03.09.2024 позивач досягнув віку 60 років та 06.09.2024 року звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 13.09.2024 року отримав Рішення начальника відділу призначення пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначення пенсії № 164450004878 від 13.09.2024. У рішенні № 164450004878 від 13.09.2024 зазначено, що згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 12.08.93 № 637 страховий стаж складає 25 років 5 місяців 0 днів. До страхового стажу згідно наданих документів не враховано періоди роботи з 01.07.2000 по 05.09.2005, оскільки відсутні дані в системі персоніфікованого обліку. Даний період рекомендовано підтвердити додатковими документами чи актом перевірки. Зазначає, що відсутність даних в системі персоніфікованого обліку виникла через бухгалтерську помилку, зокрема через введення невірного ідентифікаційного коду - 2362203292 (зазначений в Свідоцтві про загальнообов'язкове державне соціальне страхування) замість вірного НОМЕР_1 , що підтверджується Карткою платника податків. Позивач вважає зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стислий зміст заперечень відповідача.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надав до суду відзив на позов в якому зазначено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.09.2024 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком в Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. При цьому, за принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та 13.09.2024 прийнято рішення № 164450004878 про відмову в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення про відмову в призначенні пенсії № 164450004878 від 13.09.2024 не приймало, заяву від 06.09.2024 про призначення пенсії по суті не розглядало. Отже, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та доданих до неї документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області встановлено: на дату звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України страховий стаж заявника складає 25 років 5 місяців 0 днів. До страхового стажу згідно наданих документів не враховано періоди роботи з 01.07.200 по 05.09.2005, оскільки відсутні дані в системі персоніфікованого обліку. Даний період рекомендовано підтвердити додатковими документами чи актом перевірки. В зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області 13.09.2024 прийнято рішення № 164450004878 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Як зазначалось вище Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення про відмову в призначенні пенсії № 164450004878 від 13.09.2024 не приймало, заяву від 03.09.2024 про призначення пенсії по суті не розглядало.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивачем заявлені клопотання у справі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 03.03.2025 позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 18.03.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
31.03.2025 до суду від позивача надійшов уточнений позов.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/2471/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2024 позивач звернувся до територіального органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення № 164450004878 від 13.09.2024.
Відповідно до вказаного рішення зазначено, що заявник працює.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наявність страхового стажу, передбаченого частиною першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік. У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу право на призначення пенсії по віку настає після досягнення 63 роки при наявності стажу у 2027 році від 24 до 34 років.
За наявності страхового стажу не менше 15 років, право на пенсію настає у віці 65 років.
Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.93 №637 страховий стаж складає 25 років 5 місяців 0 днів.
До страхового стажу згідно наданих документів не враховано періоди роботи з 01.07.2000 по 05.09.2005, оскільки відсутні дані в системі персоніфікованого обліку. Даний період рекомендовано підтвердити додатковими документами чи актом перевірки.
Прийняте рішення: відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року /надалі - Закон №1058-IV/.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначений статтею 20 Закону №1058-IV.
Так, згідно з частинами п'ятою, шостою та десятою цієї статті страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків, а страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу положень статті 20 Закону №1058-IV суд доходить висновків, що страхові внески є складовою умовою існування загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і підлягають обов'язковій сплаті. Страховим стажем є період, протягом якого сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі, коли платником страхових внесків застрахованої особи (фізичної особи, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню) є страхувальник (роботодавець), то обов'язок по перерахуванню безготівкових сум зі своїх банківських рахунків або шляхом готівкових розрахунків через банківські установи покладений саме на страхувальника. А відтак, відповідальність за порушення законодавства про сплату страхових внесків несуть не застраховані особи, а страхувальники, які не перерахували або несвоєчасно перерахували страхові внески застрахованої особи.
Відповідно до оскаржуваного рішення № 164450004878 від 13.09.2024 до страхового стажу згідно наданих документів не враховано періоди роботи з 01.07.2000 по 05.09.2005, оскільки відсутні дані в системі персоніфікованого обліку.
Разом з тим, суд зазначає, що з записів трудової книжки НОМЕР_2 позивача вбачається, що згідно запису у трудовій книжці позивача:
- з 09.09.1999 року позивач був прийнятий в ВАТ «Лохвицький цукровий завод» в дільницю механізації водієм а/машини;
- 22.11.1999 року позивач був переведений водієм на а/м 2 класу - 05.09.2005 р. був звільнений за власним бажанням.
Зазначені періоди роботи також підтвердженні Архівною довідкою виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області № 183/04-06 від 17.02.2024 року.
Суд зазначає, що в постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20 Верховний Суд дійшов висновків, що внаслідок невиконання підприємством обов'язку по нарахуванню та сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на такому підприємстві у спірні періоди, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 638/5795/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 683/1814/16-а, від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а та від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а. Зважаючи на те, що обов'язок щодо сплати страхового внеску, так і обов'язок по його нарахуванню покладено саме на страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.
Тож, беручи до уваги висновки Верховного Суду, які суд першої інстанції враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а також ту обставину, що між сторонами відсутній спір щодо факту роботи позивача в Відкритому акціонерному товаристві “Лохвицький цукровий завод» з 01.07.2000 по 05.09.2005, суд доходить висновку, що відсутність даних в системі персоніфікованого обліку не може мати наслідком позбавлення позивача права на зарахування такого періоду його діяльності до страхового стажу.
Суд зазначає, що здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Водночас дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.
Тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13.09.2024 №164450004878 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві “Лохвицький цукровий завод» з 01.07.2000 по 05.09.2005 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 06.09.2024 року.
Водночас з огляду на викладене, у задоволенні вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з неврахуванням періоду роботи з 01.07.2000 по 05.09.2005 до страхового стажу, слід відмовити.
Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, м. Луцьк, Київський майдан, 6, 43027), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, Полтавська область, м. Полтава, вул. Соборності, 66, 36014) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково;
Визнати протиправним та касувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13.09.2024 №164450004878 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві “Лохвицький цукровий завод» з 01.07.2000 по 05.09.2005 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 06.09.2024 року;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн;
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза