08 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4084/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4084/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27.03.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії (індексації) у розмірі 1500,00 грн з 01.03.2025 у відповідності до статті 64 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з розрахунку 90% сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати ГУПФ здійснити виплату перерахованої пенсії (індексації) у розмірі 1500,00 грн з 01.03.2025 у відповідності до статті 64 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з розрахунку 90% сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на обставини порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення внаслідок протиправних дій відповідача в частині обмеження виплати пенсії максимальним розміром з 01.03.2025 після проведення індексації на виконання постанови Уряду від 25.02.2025 №209.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що з 01.03.2015 позивачу проведено перерахунок з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2024 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", пенсію встановлено у розмірі 27829,25 грн, але до виплати обмежено максимальним розміром 24933,80 грн. Зазначав, що обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром передбачене статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому є правомірним.
Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З 01.03.2025 відповідач на виконання приписів постанови Уряду від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого сума індексації склала 1500,00 грн, а загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2025 пенсії з урахуванням індексації, доплат та підвищень склав 32069,83 грн, з урахуванням максимального розміру - 29069,83 грн, та до виплати 26030,03 грн.
Вважаючи протиправними дії ГУПФ в частині виплати пенсії з 01.03.2025 без урахування індексації та з обмеженням її максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому також просить здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 90% від сум грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025, суд виходить з наступного.
Як видно з протоколу перерахунку пенсії, з 01.03.2025 позивачу нараховано 32069,83 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 29069,83 грн, до виплати - 26030,03 грн.
Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались на підставі ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, суд у цій справі формулює власний висновок про те, що з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як визначено частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.03.2025, а також ураховуються судом при вирішення цієї справи.
Стосовно наявності у постанові Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах згадане положення постанови №209 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
До того ж закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУПФ суд визнає протиправними, оскільки такі вчинені всупереч приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Зважаючи на факт визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
За таких обставин суд обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025, зобов'язавши при цьому ГУПФ здійснити виплату позивачу пенсії з 01.03.2025 з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження її максимальним розміром.
При цьому не підлягає задоволенню вимога позивача здійснити перерахунок пенсії ще й з розрахунку 90% грошового забезпечення, оскільки спір з цього приводу наразі відсутній, тоді як судовому захисту в адміністративному суді за правилом ч. 1 ст. 5 КАС України підлягають лише порушені права, свободи або законні інтереси особи.
Тому у цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
Відтак позов у цілому слід задовольнити частково.
За таких обставин, згідно з приписами частини 3 статті 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути 1/2 частину судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, тобто 605,60 грн.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", надмірно сплачену за подання позовної заяви у цій справі суми судового збору у розмірі 8,80 грн слід повернути позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/4084/25 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України частину судового збору у сумі 8 (вісім) грн 80 коп., як надміру сплачену відповідно до квитанції №27-19221776/С №6091094437905762 від 27.03.2025.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Cуддя Є.Б. Супрун